Пошкодити ракетами неможливо. Чим важлива Київська ГЕС для енергетики України

Зміст

• Що відомо про Київську ГЕС

• Чому часто говорять про прорив дамби та чи є загроза

• Чи можна зруйнувати греблю ракетним ударом

• Що буде з Києвом під час прориву греблі: три сценарії

Як повідомила Київська обласна військова адміністрація, сьогодні пошкоджено два об'єкти енергетики. Без уточнення, чи є серед них гідроелектростанція у Вишгороді.

Реагуючи на публікації у ЗМІ, керівник Центру протидії дезінформації Андрій Коваленко зазначив, що щодо греблі Київської ГЕС загроз немає.

"Зруйнувати її ракетами неможливо. Порівнювати з Херсонською областю (підрив дамби Каховського водосховища росіянами у червні 2023 року, - ред.) не варто - там був підрив зсередини. Росіяни інформаційно використовують цю тему для нагнітання паніки, не більше", - написав він у Telegram.

Що відомо про Київську ГЕС

Київська ГЕС - перша (верхня) сходинка Дніпровського каскаду гідроелектростанцій. Розташована на Дніпрі та знаходиться за кілька кілометрів від Києва.

Станція була побудована в рекордно короткий термін з 1960 по 1968 роки. Основною особливістю є застосування горизонтальних капсульних гідроагрегатів, що дозволило спроектувати будівлю сумісного водозливного типу. Ширина будівлі ГЕС становить - 51 м, а довжина - 285 м.

Водозливна частина поєднана з будівлею ГЕС, яка конструктивно поділена на п'ять блоків по 4 горизонтально-капсульні агрегати в кожному. На вересень 2021 року встановлена потужність Київської ГЕС становила 440 МВт. Що особливо важливо за умов нинішнього дефіциту генерації, коли кожен мегават буквально на рахунку.

У процесі будівництва впроваджувалися нові конструктивні рішення. У тому числі зниження вартості та скорочення термінів було досягнуто завдяки використанню збірного залізобетону. На Київській ГЕС також було вперше запроваджено нові технології високочастотного монтажу великих бетонних конструкцій.

Загалом на ГЕС встановлено 20 горизонтально-капсульних агрегатів з поворотно-лопатевими гідротурбінами типу ПЛ 15/3251-ГК-600М та горизонтальними синхронними генераторами типу СГК-538/160-70М УХЛ4.

Над перекриттям проточної частини у надгрегатних приміщеннях розташовані: головні висновки генераторів, маслонапірні установки із регуляторами швидкості агрегатів, насоси тощо. Верхнє перекриття цих приміщень у комплексі із надгрегатною металевою кришкою утворює поріг водозливу.

З кінця 1990-х та протягом 2000-х проведено реконструкцію всіх гідроагрегатів. Як йдеться на сайті "Укргідроенерго", 16 агрегатів підключено до системи автоматичного регулювання потужності та частоти в енергосистемі, яка здійснюється з диспетчерського центру НЕК "Укренерго" без втручання оперативного персоналу.

Чому часто говорять про прорив дамби та чи є загроза

Про загрози для Київської ГЕС, як правило, говорять у контексті можливих ударів по греблі. У липні українські медіа із посиланням на джерела у Генштабі ЗСУ писали, що армійське командування розглядає загрозу як реальну. Але вважає, що росіяни не зможуть знищити її повністю, хоча можуть спробувати пошкодити критичні елементи конструкції.

Це не дивно, особливо після підриву росіянами греблі Каховської ГЕС, що призвів до масштабної та техногенної катастрофи влітку минулого року. Хоча греблю самої Київської гідростанції противник вперше атакував ще 26 лютого 2022 року. З того часу в офіційних повідомленнях Повітряних сил та постах моніторингових каналів періодично з'являються повідомлення про ракети, що летять на Вишгород.

У липні представниця МЗС Росії Марія Захарова звинуватила Україну в нібито підготовці провокації, зокрема зі знищенням греблі Київської ГЕС. Українська сторона назвала звинувачення абсурдними. Як зазначили в українському міністерстві, "російський режим сам чудово справляється зі своїми воєнними злочинами", і якщо Москва втілить будь-які наміри щодо дамби, то відповідальність нестиме виключно Росія.

Справжньою метою таких заяв РФ є спроба залякати українське суспільство та ввести в оману міжнародне співтовариство та медіа. Росія вже багато разів демонструвала таку стратегію: звинувачувати інших у тому, що робить чи планує вчинити сама.

"Чергові російські фантазії на тему дніпровських гребель - це привід для міжнародного співтовариства ще уважніше стежити за діями Росії", - додали в МЗС.

З урахуванням стратегічного значення ГЕС її охороняють відомча воєнізована охорона у взаємодії зі спеціалізованими підрозділами інших відомств.

Чи можна зруйнувати греблю ракетним ударом

Навіть якщо Російська Федерація спробує вдарити по греблі Київської ГЕС, зруйнувати її як Каховську не вдасться.

Як заявляли в прес-службі "Укргідроенерго" восени 2022 року, сама станція та гребля спроектовані та збудовані під час так званої холодної війни зі значним запасом міцності та стійкості. Тому пошкодити їх ракетним ударом не так просто.

"У разі пошкодження металевих затворів греблі, може відбуватися поступовий неконтрольований витік води з Київського водосховища, внаслідок чого відбудеться короткочасне підтоплення деяких територій у нижньому б'єфі гідровузла. Зони підтоплення будуть незначними і відомі службам ДСНС та місцевим органам влади, тому місцеві жителі", - йшлося у повідомленні.

Влітку генеральний директор "Укргідроенерго" Ігор Сирота підтвердив, що найбільші українські ГЕС майже неможливо зруйнувати ззовні. Для цього ворогу довелося б залетіти на територію України літаками і скинути кілька авіаційних бомб.

"Київська та Канівська ГЕС розташовані в центрі України, далеко від лінії фронту, тому авіація ворога навряд чи зможе наблизитись. Це вкрай малоймовірний сценарій. Каховську ГЕС вони змогли підірвати зсередини, бо вона була ними окупована", - зазначив він.

При цьому навіть руйнація греблі Київської ГЕС, за його словами, не призведе до катастрофічних наслідків. Бо в найгіршому випадку це загрожує "підтопленням підвалів у деяких районах Києва".

"У разі значного пошкодження від ракет може статися спрацювання водосховища - люди в наближених населених пунктах залишаться без води. Але катастрофічних наслідків, як на Херсонщині, не буде. Декілька ракетних ударів в одне місце можуть пробити отвір у греблі, звідки виходитиме вода. На Каховській ГЕС була практично зруйнована вся станція і 12 водозливних затворів. Це був дуже великий витік. Такого ракетними ударами досягти неможливо", - пояснив він.

Що буде з Києвом під час прориву греблі: три сценарії

Тим часом наслідки прориву греблі Київської ГЕС ще у квітні 2022 року прогнозували вчені Інституту проблем математичних машин та систем Національної академії наук України. Детальні розрахунки є у відкритому доступі на сайті НАН.

На їхню думку, руйнування греблі небезпечне раптовим викидом великої кількості води, швидким поширенням хвилі за заплавою Дніпра, затопленням берегів Києва. Для оперативного реагування напрацьовано три сценарії можливих наслідків:

• малоймовірний - якщо розмір промоїни складе 400 метрів із повною руйнацією споруд ГЕС

• більш реалістичний - повна руйнація греблі з промоїною розміром 280 метрів

• теж реалістичний - часткове руйнування греблі з промоїною розміром 100 метрів

Фото: ймовірні наслідки прориву греблі при другому та третьому сценарії (nas.gov.ua)

Згідно з розрахунками, найбільші площі затоплень спостерігатимуться на територіях зі зниженим рельєфом. На півночі - від дамби до меж Києва, у мікрорайонах Оболонь та Троєщина з підвищенням рівня води на 3 метри та більше. На півдні - від Південного мосту до захисних дамб у селищі Козин та селі Проців.

У столиці можуть бути затоплені невеликі ділянки території вздовж Оболонських озер; острови (Труханів, Долобецький, Венеціанський), а також дачні та котеджні містечка, розташовані на лівому березі (Русанівські сади, Нижні сади, Деснянське). Крім того, затоплення загрожує ділянці від Дніпра до Столичного шосе у Голосіївському районі, на Оскокорках, частково на Позняках та Бортничах ближче до озер Вітовець та Заплавне.

Вчені наголошують, що навіть за повного руйнування греблі буде час для евакуації мешканців Києва або підняття їх на висоту вище за перший поверх у багатоповерхівках. Тому про апокаліптичний сценарій "цунамі" для цілих районів столиці не йдеться.

При підготовці матеріалу використовувалися: повідомлення керівника Центру протидії дезінформації при РНБО Андрія Коваленка, інформація із сайту "Укргідроенерго", інтерв'ю гендиректора компанії Ігоря Сироти для Forbes, розрахунки Національної академії наук України.