Польща фрахтує танкери, які використовуються для перевезення російської нафти, - Reuters
Польський нафтопереробний завод Orlen за останні місяці зафрахтував щонайменше 10 танкерів, які раніше доставляли російську нафту до Азії, щоб по дорозі назад доставити арабську нафту на свої нафтопереробні заводи в Литві та Польщі.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Reuters.
Багато великих нафтових компаній уникали укладання контрактів на танкери, що перевозили російську нафту, через ризик санкцій та добровільних обмежень.
Використання танкерів, що експлуатуються неросійськими судноплавними компаніями, але які доставляють російську нафту та нафтопродукти, не є порушенням будь-яких санкцій, але на постачання поширюється політика цінового обмеження, запроваджена країнами "Великої сімки" (G7).
Відповідно до цінового ліміту західні компанії можуть постачати та страхувати російську нафту та продукти за умови, що вони продаються за ціною меншою за 60 доларів за барель.
Польща, яка раніше була одним із найбільших імпортерів нафти з Росії, цієї весни припинила закупівлі російської нафти.
Orlen, яка замінила російські барелі нафтою з Близького Сходу та Північного моря, може отримати нижчі тарифи на доставку, якщо використовуватиме танкери, які перевозять російську нафту, оскільки попит на них низький, кажуть трейдери.
Один із трейдерів, які беруть участь у торгівлі російською нафтою, сказав, що Orlen отримує привабливі ставки, оскільки імпорт арабської нафти означає, що танкери можуть повертатися завантаженими, а не порожніми.
"Мертвий фрахт є однією з проблем при роботі з російською нафтою, оскільки не всі компанії згодні використовувати судна, які беруть участь у постачанні нафти Urals", - сказав трейдер.
Компанія Orlen заявила, що не бере участі в якихось перевезеннях російської нафти і перевіряє всі судна, які використовує, щоб переконатися, що російські санкції не порушені.
"Вся наша діяльність, зокрема пов'язана з постачанням сирої нафти, відповідає чинним санкціям", - йдеться у заяві.
На питання, чи зафрахтувала вона судна після повернення з доставки російської нафти до Азії, компанія відповіла, що не коментує комерційні питання і не розкриває подробиці своєї співпраці з діловими партнерами.
В Азію і назад
Ставки на транспортування російської нафти підскочили до рекордно високого рівня на початку цього року після того, як Європейський Союз і "Велика сімка" ввели санкції, через які багато судновласників почали уникати постачання російських барелів. Вартість знизилася у міру того, як Росія купила більше суден чи зуміла зафрахтувати інші. Російська нафта переважно поставлялася до Азії після ембарго ЄС.
Дані LSEG Eikon показують, що Orlen зафрахтувала не менше 10 суден для доставки нафти з Близького Сходу до польського Гданська та литовського Бутинге протягом трохи більше трьох місяців. Кораблі також заходили до російських портів Балтики.
В одному випадку танкер Aframax Nissos Serifos 23 травня завантажив близько 100 тисяч тонн нафти марки Urals, поставленої російською "Зарубіжнафтою", у балтійському порту Приморськ для доставки порту Мундра в Західній Індії.
По дорозі назад судно 22 липня завантажило 100 тисяч тонн нафти сорту Arab Light у саудівському порту Сіді-Керір для доставки до польського порту Гданськ. До інших танкерів входили Waikiki, Bonita, Nissos Delos, Calida, Anafi Warrior, Ark, Lovina і Botafogo, які доставляли нафту, переважно з Близького Сходу, у Гданськ і Бутинге, та був прямували до прилеглих російських Приморськ і Усть-Лугу, показують дані.
За даними LSEG, судна перебувають під управлінням грецьких судновласників, зокрема TMS Tankers та Kyklades Maritime.
Як показують дані, деякі судна пройшли цей маршрут двічі, доставляючи нафту до Індії з Росії та повертаючись до Польщі з нафтою із Сіді-Керір.
Нагадаємо,доходи Росії від експорту нафти зросли в липні до найвищого рівня з листопада 2022 року, оскільки її нафта перевищила граничну ціну 60 доларів, встановлену країнами "Великої сімки".
Зазначимо, США, як і раніше, впевнені, що обмеження цін на російську нафту, встановлене "Великою сімкою", сприяє скороченню доходів Москви та стабілізації енергетичних ринків, незважаючи на недавнє зростання цін.