Польща будує модульні будинки для біженців. Росія кинула мешканців Донбасу замерзати

Окуповані російською армією міста та селища Донбасу переживають гуманітарну катастрофу. У той час як окупанти буквально кинули людей на призволяще, Польща допомагає українцям, які залишились без житла через агресію росіян. Детальніше, – у колонці журналіста Дениса Казанського.

Попри те, що бойові дії у Сєвєродонецьку, Рубіжному, Попасній, Світлодарську, Миронівці, Тошківці та інших прилеглих до них населених пунктах закінчилися півтора роки тому, люди там досі живуть без води, опалення, газу, електрики та зв'язку.

Оскільки працювати на окупованих територіях незалежні журналісти можливості не мають, поспілкуватися з місцевими мешканцями там можуть лише російські блогери та волонтери. Але навіть за їхніми сюжетами та репортажами можна зрозуміти, яке безпросвітне життя панує там, куди прийшла російська армія.

Майже всюди одна й та сама картина. Жодного відновлення не відбувається. Люди живуть на руїнах своїх будинків, у підвалах та гаражах. Другу зиму зимують без електрики та опалення. Мерзнуть, гріються дровами, готують їжу на багаттях.

За півтора роки Росія так і не створила для мешканців зруйнованих міст Донбасу прийнятних умов і не надала їм навіть тимчасового житла. Хоча, очевидно, має всі можливості для цього. Для порівняння можна поглянути, як допомагають громадянам, які втратили житло внаслідок обстрілу, на підконтрольних Україні територіях.

Наприклад, у низці міст України за участю Польщі були встановлені модульні містечка для переселенців. У таких містечках, які з'явилися у Львові, Бучі, Бородянці та кількох інших містах, сьогодні вже живуть тисячі людей з різних регіонів України, які постраждали від російської агресії.

Звичайно, це тимчасове, дешеве та не дуже комфортне житло. Але в ньому хоча б є електрика, опалення, вода та інтернет. І люди мають можливість жити в нормальних умовах, а не замерзати у підвалах чи напіврозвалених будинках, де електрики немає два роки. Їх не залишили на вулиці. Їм досить швидко надали хоч якесь житло на перший час.

І зробила це далеко не найбагатша країна Європи, а Польща.

Чи могла Росія з її надхмарними доходами від продажу нафти і газу за півтора роки зробити для знедолених людей Донбасу хоча б кілька таких модульних містечок. Встановити їх десь подалі від лінії фронту, десь у Луганську? Безперечно. Для цього вона має як фінансові, так і технічні можливості. Однак Росія цього не зробила. І причина такої бездіяльності очевидна – росіянам просто начхати на жителів Донбасу.

Російському уряду немає справи і до своїх громадян, які постійно записують скарги та звернення до Путіна. Що вже казати про мешканців Донбасу, які є для Кремля українцями. Тобто – за визначенням людьми другого сорту.

Ось і виходить, що полякам, з якими Україна не завжди має гладкі стосунки, не начхати на людей. А росіянам, які постійно наголошують, що захищають та рятують людей Донбасу – за фактом на них начхати. І в цьому полягає ключова відмінність Європи від "русского мира".

У російських патріотів прийнято глузувати з європейських цінностей, але на конкретному прикладі ми можемо наочно бачити, в чому перевага таких цінностей над московськимим «скрєпамі». Маючи перед очима приклади поводження з біженями з боку Польщі та Росії, нескладно зрозуміти, в чому фундаментальна різниця між цими двома світами. І ця різниця полягає в тому, що в Європі людина - важлива, а в Росії - ні.

Польща не має таких колосальних ресурсів як режим Путіна. Але вона витрачає їх на допомогу людям, бо для Польщі люди важливі. У Росії ж просто не прийнято витрачати гроші на людей. І це повною мірою відчули на собі ті невдахи, кому не пощастило жити у розорених Росією містах та селищах Донецької та Луганської областей, замерзаючи без опалення та електрики.