Командувач Сухопутних військ ЗСУ Олександр Сирський брав активну участь у боротьбі з окупантами з 2014 року на Донбасі. А після повномасштабного вторгнення РФ генерал-полковник очолив оборону Києва та контрнаступ у Харківській області.
РБК-Україна розповідає про ключових військових діячів України під час війни з Росією і зібрало все, що відомо про Олександра Сирського.
Олександру Станіславовичу Сирському 57 років. Народився у селі Новинки Володимирської області РРФСР.
Першу військову освіту здобув у радянський період – у 1982 році став випускником Московського загальновійськового командного училища.
Потім навчався в Академії Збройних Сил України (оперативно-тактичний рівень) та Національному університеті оборони (оперативно-стратегічний рівень). Закінчив навчальні заклади з відзнакою.
Олександр Сирський пройшов усі щаблі військової кар'єри командувача - від командира взводу до заступника начальника Генштабу ЗСУ.
Починав службу в 1986 році командиром мотострілецького взводу. З 1993 року командував мотострілецьким батальйоном 6-ї дивізії Національної гвардії України у Чугуєві, потім був командиром полку цієї дивізії.
На початку 2000-х Сирський командував 72-ю механізованою дивізією у місті Біла Церква. В 2009-му отримав звання генерал-майора.
У 2013 році обіймав посаду заступника начальника Головного командного центру ЗСУ. Відповідав за співпрацю з НАТО, брав участь у переговорах стосовно реформування української армії щодо стандартів Північноатлантичного альянсу.
З початком воєнного конфлікту на сході України в 2014 році Олександр Сирський очолив штаб АТО.
Був одним із командирів під час боїв під Дебальцевим та в Вуглегірську, координував відведення українських військ з Дебальцевого взимку 2015 року.
За бої на Дебальцевському плацдармі Сирського нагородили орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня, згодом він отримав звання генерал-лейтенанта.
У 2016 році Олександр Сирський очолив Об'єднаний оперативний штаб ЗСУ, а за рік став командувачем АТО, яку пізніше змінила ООС.
2019 року був призначений Командувачем Об'єднаних сил на території проведення військової операції на сході України.
Указом президента Володимира Зеленського від 5 серпня 2019 Олександр Сирський став Командувачем Сухопутних військ ЗСУ. З 2020-го має звання генерал-полковника.
Під час святкування 30-ї річниці Незалежності України командував святковим парадом на Хрещатику.
Головними пріоритетами на посаді Командувача Сухопутних військ для Олександра Сирського стало нарощування бойового потенціалу, приведення штатних структур у відповідність до стандартів НАТО, переозброєння бойових підрозділів на нові високотехнологічні зразки, удосконалення військової підготовки службовців.
Під його керівництвом було впроваджено нову систему управління, аналогічну G-структурі в країнах НАТО. Її діяльність спрямована на генерування сил і полягає у підготовці військ та навчених військових кадрів, формуванні та підготовці резервів.
У структурі Командування СВ було створено командування підготовки, командування логістики та командування територіальної оборони.
З перших днів повномасштабної військової агресії Росії Олександр Сирський очолив оборону Києва. Завдяки злагодженим діям та мужності захисників, окупанти не змогли захопити столицю.
"Ми знищуватимемо ворога за будь-якої можливості. Російські війська відчують всю лють і силу українських захисників", - заявляв Сирський під час боїв під Києвом.
За успішну оборону Києва був нагороджений орденом Богдана Хмельницького II ступеня, а 5 квітня 2022 року удостоєний звання Герой України.
Олександр Сирський регулярно їздить на передову та відвідує "найгарячіші" ділянки фронту, щоб на місці проаналізувати тактику бою, визначити проблемні питання та підтримати бійців.
"Лише спільними, злагодженими діями, сталевою витримкою та незламністю духу ми здобудемо перемогу, коли кожен солдат, сержант і офіцер самовіддано виконують покладене на нього завдання", – наголошує Командувач СВ.
У вересні 2022 року Олександр Сирський очолив контрнаступ ЗСУ у Харківській області, внаслідок якого було звільнено сотні населених пунктів, окупованих у перші місяці російського вторгнення, зокрема Балаклія, Куп'янськ, Ізюм.