Поки що не колапс: як санкції Заходу вплинули на економіку Росії

Втрата приблизно 5% ВВП

Безпосередньо перед вторгненням Міжнародний валютний фонд прогнозував зростання ВВП Росії у 2022 році на 2,8%. У результаті, за даними фонду, падіння склало 2,2%, поступово прискорюючись до кінця року, коли почав позначатися ефект санкцій. Таким чином, безпосередній вплив санкцій можна оцінити приблизно в 5% ВВП за один рік. Враховуючи, що ВВП Росії за 2021 рік, за даними Світового банку, становив 1,78 трлн доларів, втрати в абсолютних цифрах досягають 90 млрд доларів.

Пролонгований ефект буде більшим навіть за консервативними оцінками. Наприклад, за прогнозом Bloomberg, до 2026 року Росія втратить 8% порівняно з тим, що було б, якби Путін не наказав нападу на Україну в лютому 2022 року. В абсолютних цифрах це становить 190 млрд доларів валового внутрішнього продукту в порівнянні з довоєнною траєкторією.

Президент США Джо Байден, який прибув із візитом до Києва 20 лютого, заявив, що "російська економіка падає, вона ізольована і стикається з труднощами". Він зазначив, що молоді талановиті росіяни біжать десятками тисяч, не бажаючи повертатися до Росії. "Не просто тікають від армії - тікають із самої Росії, тому що не бачать майбутнього у своїй країні", - додав американський президент.

Втрата європейського ринку

Росія повністю втратила європейський ринок нафти та газу, на який їй буде повернутись важко, оскільки в Європі розуміють небезпеку використання Кремлем енергоносіїв як зброю. Рік тому Європа витрачала близько 1 млрд євро на день на оплату газу, нафти та вугілля, що імпортуються з Росії. Сьогодні вона сплачує лише невелику частину цієї суми.

Глава Євроради Шарль Мішель заявив, що Європейський Союз протягом року після російського вторгнення в Україну ухвалив основні санкції проти Кремля. "Головне вже було зроблено, оскільки ми ввели санкції проти викопного палива", - сказав він, зазначивши, що кожен наступний пакет санкцій ЄС спрямований на "затягування петлі" та запобігання спробам обходу.

"Росія шантажувала нас, погрожуючи припинити постачання енергоносіїв, - заявила президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн. - Ми повністю позбулися залежності від російського викопного палива. Все пройшло набагато швидше, ніж ми очікували".

Економіка Росії займала досить скромне місце у світі - 1,85% світового ВВП, який за даними Світового банку за 2021 рік досяг 96,5 трлн доларів. Проте, на окремих ринках сировини її частка була надто великою, щоб Захід міг одразу відмовитися від імпорту.

Країни G7 наполягали на введенні граничних цін на російську нафту та нафтопродукти, щоб обмежити доходи Путіна для війни в Україні, але встановили їх досить високими, щоб уникнути подальшого стрибка світових нафтових цін.

Наростання збитків

Економічні втрати Росії виглядають оманливо невеликими, бо санкції, хоч і безпрецедентні за своїми масштабами, запроваджувалися поступово. На початку вторгнення Кремль виграв, коли ціни на енергоносії зросли через війну. В останні місяці проявилися наслідки нових енергетичних ембарго та стелі цін на російську нафту. Різниця в ціні між нафтою марки Brent та російською маркою Urals збільшилася. За останні 12 місяців ціна на нафту марки Urals впала на 42% до 50 доларів на початку 2023 року. Протягом більшої частини минулого року доходи від нафти та газу поповнював федеральний бюджет Росії приблизно на 13,4 млрд доларів на місяць. У січні це було лише 6 млрд доларів.

Незважаючи на те, що доходи від нафти та газу скорочуються, силовики вимагають дедалі більше. Військові витрати збільшилися на 23% у 2022 році до понад 66 млрд доларів, і цього року планується збільшити їх ще на 6%. За нинішнього рівня Кремль віддаватиме військовим майже все, що отримує від продажу енергоресурсів.

Москва вже розраховує зібрати близько 300 млрд рублів (4 млрд доларів) за рахунок одноразового "добровільного" податку, який, як заявив міністр фінансів Антон Силуанов, збиратиметься з підприємств на основі "динаміки" їх результатів за останні кілька років.

Російський Мінфін повідомив, що дефіцит держбюджету у січні 2023 року становив 25 млрд доларів. Доходи, порівняно з 2022 роком, впали на 35%, тоді як витрати збільшилися на 59%.

Високі ціни на нафту зазвичай допомагали б поповнити запаси Фонду національного добробуту на чорний день, але зараз, коли експорт вуглеводнів підлягає ембарго та ціновим обмеженням, Росія продає китайський юань із ФНБ, щоб покрити дефіцит.

Міністр фінансів США Джанет Йеллен заявила, що обмеження цін на російську нафту, запроваджене західними країнами 5 грудня на рівні 60 доларів, досягло своєї мети щодо утримання російської нафти на ринку при обмеженні доходів Росії.

Дослідження Гельсінського Центру досліджень в галузі енергетики та чистого повітря (CREA) дає додаткові докази того, як обмеження, введені країнами "Великої сімки", та пов'язані з ними санкції Європейського союзу, б'ють по Москві. За даними центру, стеля цін на російську нафту коштувала Кремлю 172 млн доларів на день.

У січні центр прогнозував, що втрачена вигода зросте до 280 млн доларів на день, коли з 5 лютого обмеження буде поширене на нафтопродукти. Введення обмежень на постачання нафтопродуктів з території Росії може суттєво посилити ефект санкцій. Додаткові втрати Москви після 5 лютого становитимуть 100 млн євро на добу.

Видобуток нафти в Росії може скоротитися в 2023 через ембарго Європейського Союзу і обмеження цін на російську нафту, введеного країнами G7. Вже у березні Росія офіційно вирішила скоротити видобуток на 500 тис. барелів на добу. А за останніми даними, падіння буде ще більшим, оскільки Росія планує скоротити експорт нафти зі своїх західних портів на 25%.

Перший шок

Міжнародні санкції, введені проти Кремля, з перших днів вторгнення в Україну виявилися несподівано сильними. Блокування глобальної платіжної системи SWIFT та заморожування резервів центрального банку за кордоном на суму понад 300 млрд доларів застали Росію зненацька.

Курс долара на чорному ринку на початку березня 2022 року підскочив приблизно вдвічі до 150 рублів. У відповідь центральний банк запровадив жорсткі валютні обмеження. Торги акціями Московської біржі було припинено на місяць, а іноземців позбавили можливості продати свої інвестиції.

Заходи контролю за рухом капіталу, запроваджені у лютому та березні минулого року, включали заборону на купівлю готівкових доларів та євро, оскільки вкладники поспішно виводили кошти, а Москва намагалася повернути собі частину контролю на валютному ринку. Центральний банк підняв ключову ставку до 20%.

Вже у квітні 2022 року Росія обігнала Іран та КНДР і таким чином стала найбільш підсанкційною країною у світі .

Як заявив міністр економіки та фінансів Франції Брюно Ле Мер, Росії оголосили "тотальну економічну війну". Санкції мали на меті позбавити Росії ресурсів для агресії проти України.

Міжнародний валютний фонд у квітні прогнозував, що ВВП Росії скоротиться на 8,5% у 2022 році та на 2,3% у 2023 році.

Наприкінці червня Росія опинилася в стані дефолту, оскільки не змогла заплатити за єврооблігаціями через обмеження Мінфіну США.

За даними German IW Institute, Росія через рік після вторгнення в Україну фактично перетворилася на військову економіку. У той час, як витрати на оборону зростають, доходи падають.

Компенсація втрат

Але з того часу центральний банк РФ поступово знизив свою ключову ставку до 7,5%. За рік офіційний курс рубля до долара навіть зміцнився з 80 до 74 рублів. За цей час рубль втратив конвертованість через запроваджені заборони на рух капіталу. Жорсткі обмеження центрального банку дозволили зберегти стабільність високою ціною.

Профіцит рахунку поточних операцій Росії досяг рекордного рівня 227 млрд доларів у 2022 році, оскільки падіння імпорту та активний експорт нафти та газу зберегли приплив іноземних грошей, незважаючи на зусилля Заходу ізолювати російську економіку.

Але Кремль прагнув замінити втрати доходів від експорту нафти та газу до Європи поворотом до Китаю, Індії та інших азіатських країн.

У міру падіння імпорту торговельний баланс Москви - різниця між загальним обсягом експорту та імпорту - збільшився до 282 млрд. доларів у 2022 році в порівнянні зі 170 млрд. доларів у попередньому році.

Загальні доходи федерального бюджету 2022 року на 10% до 27,8 трлн рублів, а витрати на 25,6% до 31,1 трлн рублів, дефіцит становив 3,3 трлн рублів, тобто 2,3% ВВП.

Середній номінальний курс долара до рубля у 2022 році становив 67,5 рублів долар проти 73,7 рублів за долар у 2021 році, 71,9 рублів за долар у 2020 році.

Нафта і газ

Росії протягом 2022 року загалом вдалося зберегти видобуток нафти на колишньому рівні, тоді як експорт газу впав до мінімуму за пострадянський період.

Великі західні компанії, включаючи BP, Shell та Exxon Mobil, відмовилися від багатомільярдних інвестицій у країну та залишили її, списавши багатомільярдні збитки. За ними були деякі великі сервісні компанії.

Деякі з найбільш значних західних постачальників нафтосервісних послуг покинули країну. SLB і Weatherford International продовжують свою діяльність у Росії з деякими обмеженнями.

Досягнувши у квітні мінімуму після вторгнення в 10,05 млн барелів на день, видобуток нафти в Росії відновився приблизно до 10,9 млн барелів на день наприкінці 2022 року і залишався близьким до цього рівня в січні.

Водночас плани Путіна натиснути на Європу за рахунок використання енергії як зброю зазнали невдачі. Криза, спровокована вторгненням Росії в Україну, коштувала Європі майже 1 трлн євро через зростання цін на енергоносії. У відповідь уряду надали допомогу у розмірі 800 млрд євро , щоб допомогти компаніям та споживачам впоратися з ударом.

Євросоюз більше не імпортує вугілля та сиру нафту з Росії, а постачання газу значно скоротилося. Блок заповнив частину пробілу за рахунок збільшення постачання з Норвегії та постачання зрідженого природного газу з Катару, США та інших виробників.

У липні 2022 року "Газпром" скоротив постачання газу трубопроводами, що проходять дном Балтійського моря, через Білорусь та Україну. Спочатку це робилося на підставі технічного обслуговування, ускладненого західними санкціями. У вересні поставки по "Північному потоку" повністю припинилися після того, як серія вибухів привела його в непридатність.

До кінця 2022 року обсяг російського газу, який прямує безпосередньо до Європи трубопроводами, впав на 75% і не спостерігається жодних ознак збільшення імпорту.

Ціни на газ у лютому 2023 року опустилися нижче за довоєнний рівень, впавши на 80% порівняно з піком, який спостерігався у вересні 2022 року, коли Москва ще могла використовувати газовий шантаж.

Євросоюз уникнув кризи, позбавляючись дешевого російського газу. ВВП Євросоюзу зріс на 3,5% у 2022 році, що трохи менше ніж 4%, очікуваних до початку війни. Ще восени рецесія вважалася неминучою, але тепер очікується, що економіка блоку зросте на 0,9% у 2023 році.

Заморожені резерви та активи російських олігархів

Через рік після нападу Росії на Україну ЄС включив до чорного списку близько 1300 осіб та 120 організацій. Також запроваджено економічні санкції, які охоплюють торгівлю, транспорт, енергетику, банківську справу, засоби масової інформації та оборонний сектор.

Президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн у листопаді 2022 року заявила, що країни Європейського Союзу заблокували 300 млрд євро резервів центрального банку Росії і запропонувала помістити їх у спеціальний фонд, доходи від роботи якого могли б піти на відновлення України .

Крім того, на початок 2023 року 27 країн ЄС повідомили про заморожування близько 20,3 млрд євро активів росіян під санкціями.

На початку лютого Польща, Литва, Латвія та Естонія звернулися до керівництва Європейського союзу та закликали прискорити розробку механізму передачі заморожених активів РФ для відновлення України.

Існує не так багато юридичних прецедентів, і деякі держави-члени висловлюють серйозне занепокоєння щодо подальших судових позовів. У зв'язку з цим ЄС також працює над тим, щоб обхід санкцій став кримінальним злочином у всіх державах-членах, чого наразі немає.

Крім того, швейцарський банк Credit Suisse заморозив активи, що належать підсанкційним росіянам, 20 млрд доларів. У Швейцарії поки що не вирішили, що робити з цими активами, і не виключають референдуму для передачі їх Україні.

Західні банки на території РФ

Багато хто з 45 західних банків, що мають дочірні компанії в Росії, розглядали вихід із країни, але фактично зробили це лише деякі з них. Одна з причин полягає в тому, що минулого року РФ заборонила іноземним компаніям із "недружніх" країн, тобто тих, які ввели санкції проти Росії, укладати угоди про вихід без особистого схвалення Путіна.

Зокрема, не хочуть йти два банки з найбільшими російськими активами - австрійський Raiffeisen Bank International та італійський UniCredit.

Російська влада змушує ці банки до співпраці, зокрема, зобов'язавши їх пролонгувати кредити військовим злочинцям із російської армії, яка вторглася до України.

Raiffeisen Bank заявив, що більше половини свого прибутку у 2022 році він отримав на території Росії. Робота цього банку зацікавила санкційне відомство США, що спричинило падіння його акцій.

Водночас багато банків пішли з Росії, зафіксувавши збитки. Наприклад, найбільший банк Європи HSBC заявив, що втратить 300 млн доларів у зв'язку з очікуваним продажем бізнесу.

Паралельний імпорт

Найбільші західні бренди залишили Росію після вторгнення до України. Однак Росія легалізувала так званий паралельний імпорт, що дозволило рітейлерам ввозити товари з-за кордону без дозволу власника товарного знаку.

У той час як Coca-Cola припинила виробництво та продаж напоїв у Росії минулого року, інші компанії імпортують їх, а етикетки на банках та пляшках показують, що вони прибули з Європи, Казахстану, Узбекистану та Китаю.

"Дружні" країни, які не вводять санкції, збільшили експорт до Росії, свідчать їхні торгові дані. Сама Росія припинила публікувати такі цифри. При цьому переважна більшість товарів не підпадає під дію санкцій і ці транскордонні потоки є законними.

Торгівля між Китаєм і Росією минулого року досягла рекордних 186 млрд доларів, тоді як експорт Туреччини до Росії підскочив на 62% до 9,3 млрд доларів, а експорт Казахстану зріс на 25% до 8,8 млрд доларів.

Однак неформальні маршрути постачання можуть призвести до надходження до Росії більшої кількості неякісних товарів, оскільки регулюючі органи втрачають контроль.

Продажі автомобілів

Про вплив західних санкцій на життя на території Росії красномовно свідчать дані про продажі нових автомобілів, які впали за 2022 майже на 60%. У січні 2023 року падіння продовжилося.

Виробництво автомобілів також впало до найнижчого рівня з моменту розпаду Радянського Союзу у 1991 році. Територію держави-агресора залишили всі провідні світові виробники, які продали свої заводи з великими збитками та закрили представництва.

На території Росії вирішили конфіскувати підприємства французької корпорації Renault, яка призупинила свою діяльність після вторгнення в Україну. На московському заводі замість автомобілів під брендами Renault та Nissan випускають китайські "москвичі". Втім, за грудень 2022 року було продано лише шість "москвичів", за січень поточного року 29 штук.

Вплив економічних втрат на настрої громадян

Накопичені резерви загалом дозволили уникнути падіння доходів жителів Росії, які скоротилися за 2022 рік лише на 1%. Доходи повільно падають уже з 2014 року, і навряд чи втрата ще 1% вплинула на громадян.

Річна інфляція склала минулого року лише 11,9%, проте роздрібні продажі впали на 6,7%.

За даними незалежного "Левада-Центру", жителі Росії зберігають економічний оптимізм на початку 2023 року, а підтримка війни та Путіна залишається на рівні лютого минулого року.

Подіями, які дещо змінили ставлення громадян РФ до війни, стали поразки у Харківській та Херсонській областях, коли різко збільшився запит на переговори з Україною. У той же час бажання переговорів почало зменшуватися після стабілізації фронту до кінця 2022 року, що свідчить про те, що зміни на території РФ можливі лише внаслідок військової поразки Кремля.