"Подушка безпеки" для бізнесу: як превентивна реструктуризація боргів допоможе уникнути банкрутства

Що таке превентивна реструктуризація і чому вона потрібна бізнесу, як розпочати процедуру реструктуризації та як це допоможе уникнути банкрутства, – в авторській колонці співкерівника практики банкрутства та фінансової реструктуризації ЮФ "Ілляшев та Партнери" Вадима Кізленка.

19 вересня 2024 року Верховна Рада України внесла зміни до Кодексу України з процедур банкрутства, відповідно до яких запроваджено інститут превентивної реструктуризації. 22 жовтня Закон підписано Президентом. Зміни набудуть чинності через шість місяців після їх опублікування.

Що таке превентивна реструктуризація і чому вона потрібна бізнесу

Превентивна реструктуризація допомагає виявити ризики неплатоспроможності підприємств на ранніх стадіях та не допустити банкрутства бізнесу. Це система заходів (організаційно-господарських, управлінських, інвестиційних, технічних, фінансово-економічних, правових), спрямованих на недопущення або запобігання неплатоспроможності боржника. Ці заходи можуть включати зміну складу, умов або структури активів та зобов’язань боржника чи навіть комбінуватись між собою для досягнення головної мети – не стати банкрутом.

Наразі в професійному середовищі є стійке переконання, що положення Кодексу України з процедур банкрутства є прокредиторськими, тобто надають більше прав та можливостей саме кредиторам в процедурі банкрутства. Натомість положення про превентивну реструктуризацію, на моє переконання, надають більше прав та можливостей саме боржнику.

Так, процедура превентивної реструктуризації може бути ініційована тільки боржником і тільки юридичною особою або фізичною особою – підприємцем. Тобто на фізичних осіб нововведення не поширюються.

Превентивна реструктуризація проводиться, як правило, за участю адміністратора, яким є арбітражний керуючий.

Коли бізнесу потрібна превентивна реструктуризація

Предметом превентивної реструктуризації можуть бути грошові вимоги до компанії-боржника за зобов’язаннями, строк виконання яких настав, а також грошові вимоги до компанії-боржника за зобов’язаннями, строк виконання яких настане протягом процедури превентивної реструктуризації та внаслідок невиконання яких боржник може стати неплатоспроможним.

Варто пам’ятати, що не можуть бути предметом цієї процедури вимоги працівників, пов’язані з трудовими відносинами з боржником. Це стосується відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи, сплати аліментів, сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та інших обов’язкових платежів, вимог, не пов’язаних з підприємницькою діяльністю фізичної особи – підприємця.

Як розпочати процедуру превентивної реструктуризації

Для ініціювання процедури боржнику потрібно подати до суду план превентивної реструктуризації, а в тому випадку коли боржник – представник малого бізнесу чи фізична особа-підприємець, він може подати лише проєкт такого плану (до проєкту плану дещо спрощені законодавчі вимоги).

При цьому ані план превентивної реструктуризації, ані проект такого плану не потрібно погоджувати з кредиторами на етапі відкриття процедури реструктуризації. Тобто для відкриття судом відповідної процедури достатньо лише подання боржником певного алгоритму дій, які, на його думку, дозволять подолати фінансову кризу.

Якщо заява відповідає закону, суд відкриває процедуру реструктуризації на шість місяців. Строк можна подовжити максимум до дванадцяти місяців.

Після відкриття процедури суд може застосувати заходи захисту боржника, зокрема, заборону примусового стягнення коштів з боржника на підставі виконавчих документів та заборону звернення стягнення на предмет іпотеки.

В законі сказано, що граничний строк дії заходів захисту боржника становить шість місяців і продовження цих строків судом не допускається. При цьому закон не містить заборони на застосування нових заходів захисту майна боржника після спливу шестимісячного строку.

Окремої уваги заслуговує новела, відповідно до якої боржник в процедурі превентивної реструктуризації може отримувати фінансування від третіх осіб. У разі подальшого банкрутства боржника угоди, за якими отримане таке фінансування, не можуть визнаватися судом недійсними (з підстав, передбачених ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства або фраудаторними правочинами).

Вимоги кредитора, який надав фінансування, підлягають задоволенню, в першу чергу, в процедурі банкрутства. Також, в першу чергу, в процедурі банкрутства боржником задовольняються вимоги, які виникли з правочинів, що забезпечують процедуру превентивної реструктуризації (консультації, оренда майна, послуги аудиторів, адвокатів, інших фахівців).

На моє переконання, надання зазначеним вище вимогам такого привілейованого становища може мати наслідком зловживання з боку недобросовісних боржників, які зможуть в процедурі реструктуризації абсолютно законно сформувати легальну дружню заборгованість для подальшої процедури банкрутства.

Як проходить процедура превентивної реструктуризації боргів

Закон передбачає досить зручний для боржника порядок схвалення плану превентивної реструктуризації. Для підготовки та схвалення плану реструктуризації кредитори діляться на класи. Боржник самостійно визначає критерії, згідно яких кредитори залучаються або не залучаються до плану превентивної реструктуризації та включаються до відповідного класу.

Нова процедура надає можливості для розстрочення, відстрочення або списання боргів зі сплати податків. Відповідно до положень ст. 33-20 це можна зробити навіть поза волею відповідного державного органу.

Збори кредиторів, на яких розглядається план реструктуризації, проводяться не за місцем реєстрації боржника, а в населеному пункті за місцезнаходженням боржника.

План реструктуризації вважається схваленим, якщо за нього проголосувало 2/3 класу забезпечених кредиторів та більшість кредиторів у кожному іншому класі. Якщо навіть план не погоджений кредиторами, боржник має право звернутися до суду із заявою про крос-класове затвердження плану превентивної реструктуризації, за результатами розгляду якої суд може винести рішення про затвердження плану.

Після затвердження плану реструктуризації суд за заявою арбітражного керуючого чи боржника скасовує арешти майна боржника або інші обмеження. При цьому не є винятком і арешти, накладені в межах кримінального провадження.

Затверджений господарським судом план превентивної реструктуризації є обов’язковим для всіх залучених кредиторів, у тому числі тих, які голосували проти схвалення плану. Арбітражний керуючий або боржник щомісяця подає до господарського суду звіт про виконання плану превентивної реструктуризації.

За результатами виконання плану боржник або арбітражний керуючий подає до господарського суду заяву про затвердження звіту щодо його виконання. За результатами розгляду звіту суд виносить ухвалу про його затвердження або відмову в затвердженні. Якщо звіт затверджений, то процедура превентивної реструктуризації закривається. Наслідки відмови в затвердженні судом звіту законом не передбачені.

На мою думку, нововведення надають величезні можливості для добросовісних боржників врегулювати відносини з кредиторами та відновити свою платоспроможність. Водночас для недобросовісних кредиторів закон надає ті ж самі можливості для зловживань з метою ухилення від виконання зобов’язань (в т. ч. забезпечених заставою).

Яким чином буде розвиватися практика залежить від учасників процедур превентивної реструктуризації та суддів, в провадженні яких перебуватимуть відповідні справи.