Питання, про яке насправді не повинні були б замислюватись власники сучасних автомобілів – таких досконалих, екологічних, економічних тощо. Але оливу в двигун чомусь доводиться доливати, і якщо цього вчасно не зробити, можна позбутися мотора зовсім. В чому причина втрати оливи з двигуна?
Про те, чому моторна олива залишає двигуни наших автомобілів, читайте в матеріалі РБК-Україна.
При підготовці публікації були використані матеріали видань Autobild та Avtocentre.
Не секрет, що в наш час є ціла когорта легкових двигунів, хворих на так званий масложер – надмірне споживання оливи під час роботи. Про них нижче ми теж згадаємо (хоча саме з ними все більш-менш зрозуміло), але таке неприємне явище трапляється і з іншими машинами, які, здавалося б, до числа проблемних не входять. Власне, причин падіння рівня моторної оливи небагато.
Випадок, властивий для немолодих автомобілів, хоче необов’язково дуже зношених. Олива витікає назовні через сальники, прокладки, різного роду гумові та інші ущільнення. Вони мають властивість втрачати пружність не тільки разом з накрученими кілометрами, а й, що називається, від віку: через вплив температури, контакт з оливою і повітрям.
Не завжди просто вирахувати місце протічки, але досвідчені мотористи знають слабкі місця всіх поширених у нас моделей двигунів. Зазначимо, що під час самостійної діагностики важливо не переплутати конкретний витік оливи та так зване потіння двигуна. Воно – прояв першого етапу старіння сальників та прокладок, але цілком припустимо доти, поки пляма потіння має видимі межі і не перетворилася на протічку.
Сам принцип змащування циліндрів, поршнів та їхніх кілець передбачає невелике згорання оливи в циліндрі. Тонкий шар мастила навмисне залишається на стінці циліндра після кожного ходу поршня вниз – це потрібно для запобігання швидкому зношуванню кілець і циліндрів. Зрозуміло, що олива згоряє під час наступного робочого циклу.
Взагалі кількість цього мастила, свідомо залишеного маслознімним кільцем на стінці циліндра, запрограмована конструкторами, і залежить від особливостей двигуна. Буває, що інженери трохи помиляються, і народжується ціле сімейство двигунів, схильних до масложеру. Йдеться про деякі агрегати VW Group, Porsche, Subaru та ін), в яких навіть заводська документація дозволяє витрату оливи порядку 1,0 л на 1000 км пробігу. Показово, що деякі виробники з часом на своїх моторах проблему вирішили, вдосконаливши конструкцію кілець і поршнів.
На двигунах, що не відносяться до проблемних сімейств, велика витрата оливи "на угар" (від рос. терміну) рано чи пізно теж розпочинається. Але – після великого, понад 200 – 400 тис. км, пробігу. Надмірний оливний апетит двигуна буває обумовлений зносом циліндрів, поршнів та їх кілець, а ще – зносом сальників клапанів. Фактично це остання стадія зносу перед капітальним ремонтом агрегата, хоча в такому стані він може експлуатуватись ще доволі довго. Наприклад, аж поки не почнуться проблеми з замаслюванням свічок (у бензинових моторів) і труднощі з запуском (в першу чергу дизелі).
Окрема причина, в наш час характерна лише для окремих випадків – залягання кілець у канавках поршня. Нагар, накопичений на поршнях, починає обмежувати рухливість кілець у канавках. І вони не можуть повноцінно ущільнювати пару поршень-циліндр та ще й залишають надмірну кількість масла на стінках циліндрів. І його згоряє більше, ніж слід. Причина надмірного нагароутвоення – використання власником невідповідної оливи та знов-таки зношення деталей циліндро-поршневої групи. Часто "розкоксувати" кільця вдається за допомогою промивних присадок, без розбирання двигуна.
Залишилося додати, що практично на кожній моделі двигуна рівень оливи буде помітно знижуватись при тривалій роботі на високих обертах. Тобто – при русі на високій швидкості, наприклад, під час далеких заміських поїздок.
Також власника може занепокоїти надмірне на його думку споживання мастила після переходу на нову марку оливи. Це може пояснюватись особливостями деяких сортів оливи – серед них є такі, що схильні до підвищеної витрати "на угар".
Чимала доля власників машин, які з тієї чи іншої причини споживають більше оливи, ніж хотілося б, змирилися з цим фактом. Адже в багатьох випадках доливати оливу раз на два-три місяці дешевше, ніж робити великий ремонт двигуна. Такий підхід має сенс, якщо двигун не демонструє інших ознак критичного зношення – тобто споживає паспортну кількість пального, не втратив потужності і має нормований склад вихлопних газів. Ну а якщо регулярна заправка машини не тільки пальним, а й оливою для вас неприйнятна, радимо ще до покупки авто обрати модель двигуна, яка не вимагає частого доливання мастила – в наш час такі олдскульні конструкції ще трапляються.
Нагадаємо, нещодавно РБК-Україна розповідало про ТОП-5 резонансних аварій з електромобілями Tesla.