Сьогодні, 13 грудня, Верховна рада підтримала ліквідацію Окружного адміністративного суду Києва (ОАСК). За роки діяльності суд неодноразово ухвалював скандальні рішення, а його голова Павло Вовк став фігурантом гучного корупційного розслідування та потрапив під санкції США.
Про те, якими неоднозначними рішеннями та скандалами відомий ОАСК – докладніше у матеріалі РБК-Україна.
Під час подій Революції Гідності, 9 грудня 2013, суддя ОАСК Євген Аблов за 6 годин розглянув позов цивільної особи, яка стверджувала, що барикади протестувальників у центрі Києва нібито створюють незручності для пересування. Суд виніс рішення про необхідність розблокувати Хрещатик та інші вулиці столиці.
Це стало формальною підставою для силовиків розпочати розгін протестувальників. Так, у ніч з 10 на 11 грудня 2013 "беркутівці" пішли на штурм і розпочали операцію із "зачистки" Майдану.
Незадовго до повномасштабного вторгнення РФ, у грудні 2021, Окружний адмінсуд Києва відкрив провадження за позовом Віктора Януковича, в якому президент-втікач, вимагав визнати недійсним рішення Ради про його усунення від влади. Позивач посилався на те, що парламент не мав повноважень на прийняття актів про самоусунення президента України.
Як пізніше заявив секретар РНБО Олексій Данілов, через рішення ОАСК на користь Януковича Росія хотіла реалізувати план щодо його повернення в Україну.
У липні 2019 НАБУ оприлюднило записи розмов, які стали відомі як "плівки Вовка". На аудіо судді ОАСК обговорювали вплив на суди та органи влади.
Голова суду Павло Вовк розповідав про ухвалення рішень щодо певних справ за хабарі. Також співрозмовники обговорювали як "захопити" та "утримати" владу.
У 2020 році НАБУ оголосило підозру Вовку та ще 6 суддям у створенні злочинної організації та спробі захоплення влади шляхом встановлення контролю над Вищою кваліфікаційною комісією суддів та Вищою радою правосуддя.
Наразі Вищий антикорупційний суд України продовжує розгляд справи Вовка.
9 грудня 2022 Держдепартамент США ввів санкції проти Павла Вовка та його родичів на основі "закону Магнітського" через вимагання хабара в обмін на втручання в судові та інші публічні процеси. Йому заборонили в'їзд до Штатів.
У квітні 2019 ОАСК визнав незаконною націоналізацію ПриватБанку, задовольнивши позов Ігоря Коломойського до Нацбанку та Кабміну України.
Суд ухвалив, що процедуру націоналізації було порушено, а підстави відповідачів про віднесення ПриватБанку до категорії неплатоспроможних були недостатніми. НБУ оскаржив це рішення ОАСК.
28 січня 2021 Київський окружний адмінсуд скасував постанову Кабміну 2019 року про затвердження нової редакції "Українського правопису".
За рішенням суду, при ухваленні постанови про нові правила української мови Кабмін діяв поза своєю компетенцією та з порушенням законодавства. Проте, вже 11 травня 2021 року Апеляційний суд визнав рішення ОАСК незаконним.
5 лютого 2019 ОАСК тимчасово заборонив Уляні Супрун виконувати обов'язки міністра охорони здоров'я.
Суд задовольнив позов Ігоря Мосійчука про те, що Супрун не може працювати в уряді, оскільки є громадянкою США. За 10 днів ОАСК повернув повноваження міністру охорони здоров'я.
11 грудня 2018 ОАСК поновив Романа Насірова на посаді голови Державної фіскальної служби та зобов'язав ДФС виплатити виплатити йому компенсацію зарплати за час відсутності.
У березні 2017 Насірова затримало НАБУ за підозрою у зловживанні службовим становищем (у співучасті у "газових схемах" нардепа Олександра Онищенка). Його усунули з посади голови ДФС, а 31 січня 2018 Кабмін звільнив Насірова через подвійне громадянство.
Проте ОАСК не визнав дійсним листа посольства Великої Британії, в якому було констатовано отримання Насіровим британського громадянства, та поновив його на посаді. Уряд оскаржив це рішення.
У листопаді 2019 справу Насірова передали до Вищого антикорупційного суду. Наразі Роман Насіров перебуває під арештом.
21 січня 2021 року ОАСК задовольнив позов Андрія Портнова (ексзамглави адміністрації Віктора Януковича) та зобов'язав МОН переглянути шкільні підручники з історії України щодо викладу подій Революції Гідності.
Портнов заявляв, що нібито "політичний режим намагався героїзувати та міфологізувати низку державних злочинців та учасників масових заворушень подій 2012-2014 років". Згодом Апеляційний суд скасував це рішення ОАСК.
Крім того, в 2020 році ОАСК фактично визнав символіку дивізії СС "Галичина" нацистською.
Так, суд ухвалив, що висновки Українського національного інституту пам'яті (УІНП), які визнають символіку 14 гренадерської дивізії військ СС "Галичина" такою, що не підпадає під закон про заборону комунізму та нацизму, є протиправними. УІНП не погодився з цим рішенням та подав скаргу, вона була задоволена Апеляційним судом.
У 2021 році Окружний адмінсуд Києва скасував рішення КМДА про перейменування вулиць та провулків столиці:
КМДА оскаржила це рішення.
13 грудня Верховна рада схвалила ліквідацію Окружного адміністративного суду Києва та проголосувала за створення Київського міського окружного адміністративного суду.
Відповідні законопроекти в терміновому порядку направлені на підпис президента, після чого рішення набуде чинності.
Законопроект про ліквідацію ОАСК було подано президентом Володимиром Зеленським ще у квітні 2021 року. Натомість глава держави запропонував створити Київський міський окружний адміністративний суд.
При внесенні законопроекту на розгляд президент заявив, що ОАСК - це "суд, який так і не зміг повернути довіру до себе, але впорався із поверненням скандалів та дивних рішень, далеких від розуміння справедливості".
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.