Після війни. Якою може бути нова архітектура безпеки для України

Головна умова - кордони 1991 року

Україна прагне відновлення територіальної цілісності не лише як справедливого для себе результату війни. Це ще й можливість загасити осередки напруженості, які за збереження статусу-кво можуть використовуватися для агресії у майбутньому.

Вихід на кордони 1991 року означає повернення всіх територій включно із тимчасово окупованим Кримом. На думку президента Володимира Зеленського, без цього неможливий мир в Україні та Європі загалом.

"Тому, будь ласка, ви (росіяни, - ред.) повинні повернутися на свою територію, деокупувати нашу територію, всю територію, яка була визнана світом, включаючи Росію, з 1991 року", - заявив він у лютому в інтерв'ю британському ВВС.

Начальник Головного управління розвідки Міноборони Кирило Буданов також зазначає, що повернення до кордонів 1991 року - це єдина умова закінчення війни. Решта, за його словами, може обговорюватися. Нещодавно він порівняв ситуацію на фронтах із футбольним матчем.

"Рахунок 1:1, а хвилина 70-та. Це суб'єктивне бачення", - наголосив він.

Глава Офісу президента Андрій Єрмак звертає увагу на різницю в підходах України та Росії в принципах ведення війни. За його словами, противник не зважає на втрати, але не кількістю не зможе перемогти якість. А українці не зупиняться, доки не вийдуть на міжнародно визнані кордони.

Його радник Михайло Подоляк упевнений, що за цим послідує поява іншого формату безпеки та політико-культурного простору. У тому числі тому, що фінал війни буде таким, як хоче Україна. І після перемоги буде певний проміжок часу, коли вона отримає підвищену суб'єктність та зможе ініціювати будь-які програми.

Щодо позиції США як ключового союзника України, то ще в грудні держсекретар Ентоні Блінкен говорив про допомогу та підтримку у поверненні територій, захоплених після 24 лютого 2022 року.

"Ми сфокусовані на тому, що ми вже робимо: переконатися, що Україна має засоби, щоб захистити себе, щоб вона могла відбити російську агресію, повернути території, які були відібрані після 24 лютого", - підкреслив Блінкен.

Його заступник із політичних справ Вікторія Нуланд минулого місяця нагадала про позицію президента Джо Байдена - допомагати стільки, скільки потрібно для звільнення всіх українських земель. Але уточнила, що українці мають самі вирішити, яким має бути мир після війни з Росією. Решта західних партнерів дотримується схожої лінії.

Американське видання The Washington Post у грудні писало про те, що адміністрація Байдена розглядається три моделі завершення війни. На перші дві не погоджується Україна, оскільки одна з них передбачає відведення російських сил до стану на 2014 рік, а друга обмежується лише поверненням Донбасу.

Третя модель полягає у підтримці мирного плану, запропонованого Зеленським.

Формула миру

Український мирний план вперше було представлено на саміті G20 в Індонезії у листопаді 2022 року. Він складається з 10 пунктів і виглядає так:

1. Радіаційна та ядерна безпека. Росія має передати Запорізьку АЕС під контроль МАГАТЕ та українського персоналу.
2. Продовольча безпека. Зернова ініціатива має розширитися на порти у Миколаєві та Ольвії.
3. Енергетична безпека. Ціни на російські енергоресурси мають бути обмежені, а Україна - отримати західні системи протиповітряної оборони для захисту своєї інфраструктури.
4. Звільнення всіх полонених та депортованих.
5. Відновлення територіальної цілісності України для виконання Статуту ООН. Росія має підтвердити її через підписання відповідних документів.
6. Росія має вивести всі війська з території України та повернути контроль над усіма ділянками державного кордону.
7. Запуск Спеціального трибуналу щодо злочину агресії Росії та створення міжнародного механізму для відшкодування всіх збитків.
8. Україна має отримати допомогу для розмінування та відшкодування збитків навколишньому середовищу від війни.
9. Україна має заручитися гарантіями безпеки.
10. Фіксація завершення війни шляхом підписання багатостороннього документа.

Зазначимо, ця формула світу вже підтримана Європейським союзом та Генеральною асамблеєю ООН. І союзники погоджуються з тим, що вона має лягти в основу майбутнього порядку після завершення російсько-української війни.

Секретар Ради нацбезпеки та оборони Олексій Данілов в інтерв'ю РБК-Україна зазначив, що серед усіх пунктів мирного плану є чотири ключові.

По-перше, це повернення до кордонів 1991 року. По-друге, це повна сатисфакція за все, що ці нелюди зробили. які вони зробили. І четверте - це гарантії безпеки для нашої країни", - заявив він.

Примітно, що до річниці вторгнення зі своєю "мирною ініціативою" із 12 тез виступив Китай. Але він передбачає припинення вогню і початок переговорів ще до виведення російських військ. Логічно, що китайський план було відкинуто українською стороною та розкритиковано на Заході.

Детальніше - у матеріалі "Мирний план" Китаю. Що пропонує Пекін і як реагує Україна та світ”.

Нова архітектура безпеки

То як може виглядати нова архітектура безпеки? На думку президента Франції Еммануеля Макрона, обговорювати її слід за столом переговорів, але вже після війни. Щоб запобігти більш масштабному конфлікту, прообраз якого, можливо, ми бачимо саме зараз.

На днях думками про це поділився президент Латвії Егілс Левітс. Головною умовою оновлення архітектури безпеки для європейського регіону він вважає перемогу України. Але для того, щоб подолати колоніалістичну ідеологію в Росії, може знадобитися час.

"Архітектура безпеки має бути не як раніше - з Росією, а проти Росії. Якщо РФ не змінить свою агресивну ідеологію, то вона залишатиметься протягом тривалого часу саме агресивною країною", - наголосив він.

Ще восени 2022 року президент Володимир Зеленський говорив, що післявоєнна система має містити конкретні гарантії для України. Тоді ж було підготовлено проект договору Kyiv Security Compact (план Єрмака-Расмуссена), який українська сторона готова підписати у будь-який момент.

Суть цього документа полягає у багаторівневій допомозі Україні побудувати надійну систему оборони та безпеки, здатну спрацювати як на запобігання, так і на відбиття агресії. Очікується, що гарантами можуть стати США, Великобританія, Канада, Польща, Італія, Німеччина, Франція, Австралія, Туреччина, країни Північної Європи та Балтії, Центральної та Східної Європи та інші країни.

Але важливо розуміти, що гарантії плану Єрмака-Расмуссена можуть розглядатися лише як проміжний етап. Оскільки основа безпечного майбутнього для України - це повноправне членство в НАТО.

"Для нас основна гарантія безпеки, яка має бути - це вступ до НАТО. Усі цілі давно оголошені, є офіційне звернення. Причому у розширенні зацікавлена не лише Україна, а й сам альянс. Ось така на сьогодні розглядається концепція, яка має бути ефективною", - зазначив у коментарі РБК-Україна керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко.

Військово-політичний експерт групи "Інформаційний спротив" Олександр Коваленко погоджується, що нова система поширюватиметься на всю Європу, оскільки сьогоднішня Росія становить загрозу не лише нашій країні. Відтак це буде багаторівневий механізм, який так чи інакше враховує те, що Україна буде членом НАТО та Європейського союзу.

Союзи для України

Схоже, з ідеєю вступу України до НАТО поступово звикають на Заході. Зокрема, новообраний президент Чехії Петр Павел вважає, що немає причин не розширюватися на схід.

"З погляду технічної сумісності Україна виконала домашнє завдання. З погляду цінностей та довгострокових стратегічних інтересів, знову ж таки ми маємо повну сумісність", - зазначив він.

Зараз головною перешкодою залишається війна, і, за його словами, НАТО не піде на те, щоб стати стороною конфлікту. Хоча в Україні не вважають, що війна - це привід брати паузу і сподіваються на важливі оголошення на липневому саміті у Вільнюсі. З урахуванням активного переходу ЗСУ на західне озброєння альянс дорікають за брак політичної волі.

"Нам уже мало відчинених дверей, цю фразу ми чуємо кілька років", - вважає прем'єр-міністр Денис Шмигаль.

Рік повномасштабної війни також показав важливість політичних союзів. ЄС окрім фінансової підтримки на мільярди євро вперше запустив механізм військової допомоги та постачання зброї третій країні. Та й європейські лідери набагато оптимістичніше налаштовані на вступ України до Євросоюзу.

Учора після призначення нового директора Національного антикорупційного бюро (НАБУ) Шмигаль заявив, що Україна завершила виконання всіх рекомендацій, отриманих разом із статусом кандидата. Очікується, що це дасть старт початку офіційних переговорів щодо вступу вже у 2023 році.

Чому членство в ЄС не варто скидати з рахунків у військовому плані, пояснив латвійський президент Егілс Левітс. За його словами, Брюсселю доведеться завжди пам'ятати про сусідство з російським агресором, тому в європейській родині Україна продовжить отримувати допомогу для стримування Росії.

Демілітаризація РФ зі смугою безпеки

Глава військової розвідки Кирило Буданов називає вихід на кордони 1991 лише першим етапом завершення війни. Потім, за його словами, вздовж цих кордонів має з'явитися буферна зона углиб російської території.

"Далі слід дивитися про смугу безпеки навколо України, як мінімум, з російського боку. На глибину 100 км і більше. Ну і так далі", - зазначив він.

Військовий експерт Олександр Коваленко вважає, що цілком достатньо буферної зони до 50 км. Але з обов'язковою забороною розміщувати військову інфраструктуру, техніку та підрозділи. Тобто жодних елементів на кшталт танків, іншої бронетехніки і навіть комплексів ППО, оскільки Росія використовує ті ж самі комплекси С-300 як наступальну зброю.

Експерт Олександр Мусієнко теж каже, що така лінія потрібна, але поки що не зрозуміло, хто і як її контролюватиме. На його думку, Україні після виходу на кордони знадобиться ще більше зброї, особливо ракет середнього радіусу, щоб завдавати ударів по цілях на території Росії.

"Ідея про демілітаризовану зону виглядає привабливою і до неї потрібно йти. Єдине питання - це питання контролю. Хто саме і як контролюватиме, і які санкції застосовуватимуть до Російської Федерації, якщо вона цю лінію порушуватиме", - додав він.

Водночас міністр оборони Олексій Резніков бачить смугу безпеки дещо інакше. Під нею він розуміє реалізацію формули миру та побудову потужної держави з сильною армією.

Інший важливий момент - загальна демілітаризація РФ зі скороченням ядерних арсеналів та наступальних озброєнь. Причому з обов'язковою демілітаризацією Азовсько-Чорноморського регіону. Як мінімум, росіяни мають вивести з акваторії усі носії крилатих ракет "Калібр". На думку Коваленка, слід розуміти, що після війни Росія буде максимально демілітаризована.

"Що стосується України, то в неї збережеться можливість нарощувати свою мілітарну компоненту. Яка порівняно з російською, м'яко кажучи, вже недоречна для порівняння. Тому що ми стаємо не лише професійнішою та якіснішою армією, а ще й нарощуємо потенціал високотехнологічного озброєння", - зазначив він у коментарі РБК-Україна.

Що чекає на українську армію

Згідно з рейтингом Global Firepower (GFP), Збройні сили України вперше увійшли до топ-15 найсильніших армій світу. За рік вони піднялися на сім позицій та обійшли Іран, Ізраїль, Австралію, Саудівську Аравію, Іспанію, Тайвань та навіть Німеччину.

Опитані РБК-Україна експерти погоджуються, що українська армія вийде з цієї війни сильнішою, ніж була до неї. Оскільки матиме багатий бойовий досвід, помножений на нові технічні можливості.

Олександр Мусієнко вважає, що майбутнє - за постійним удосконаленням системи територіальної оборони та резервістів з періодичними тренуваннями. Такі люди мають бути готові взяти зброю відразу, як тільки выдбудеться якась нова агресія.

"Друге - армія матиме надзвичайно потужний професійний компонент із найсучаснішими озброєннями різних типів. Третє - нам потрібно системно збільшувати витрати на сектор оборони та безпеки, а також самостійно та спільно з партнерами налагоджувати виробництво потрібних озброєнь", - зазначив він.

За його оцінками, після війни Україна має утримувати не менше 250-300 тисяч регулярних військ та не менше 200 тисяч резервістів, сформованих за рахунок територіальної оборони.

Міністр оборони Резніков у свою чергу каже, що українське суспільство має готуватися до того, що культура військової професії стане трендом. З відмовою від термінової служби, але зі спецкурсами підготовки для всіх молодих людей віком від 18 років та щорічними курсами з військової спеціальності.

Також на його думку, потрібно прищеплювати культуру походів до тиру, щоб усі вміли користуватися вогнепальною зброєю. І завершити нарешті легалізацію вогнепальної зброї.

"Коли ворог знатиме, що кожен повнолітній українець може дістати з-під ліжка автомат і чинити спротив, він 10 разів подумає", - зазначив він.

Чи будуть гарантії для Росії

Щодо цього є різні думки. Наприклад, заступник міністра закордонних справ Польщі Павло Яблонський упевнений, що задоволення російських вимог щодо нерозширення НАТО, на чому Москва наполягала наприкінці 2021 року, буде стратегічною помилкою.

Голова фракції партії "Слуга народу" у Раді Давид Арахамія, який навесні очолював переговорну делегацію, вважає, що Росія може претендувати на гарантії, але за умови виконання низки умов. Для цього достатньо вийти з України, виплатити репарації, покарати всіх військових злочинців та добровільно здати ядерну зброю.

Сьогоднішня Росія не відступає від цілей "спецоперації" і виконання перерахованих умов виглядає нереалістично. Тому в Україні вважають, що якщо війна затягнеться, то в майбутньому доведеться говорити не з федерацією, а національними республіками. Секретар РНБО Олексій Данілов в інтерв'ю РБК-Україна заявив, що процес фрагментації Росії запущено і він проходить незалежно від бажань Києва.

Але в будь-якому разі після війни Москва буде далеко не в тому становищі, щоб щось вимагати.

"Я дуже сумніваюся, але якщо все ж таки буде діалог і дискусія з приводу буферної зони, демілітаризації, репарацій та покарання військових злочинців, то на нас чекає непроста робота. Знов-таки за умови, що вони підуть на цей діалог з розумінням повної капітуляції. Наприклад, коли ми говоримо про лаву підсудних для Путіна в Гаазі, ми ж розуміємо, що все це тільки наші фантазії. Насправді його ніхто не видасть", - підсумував експерт Олександр Коваленко.