Президент Грузії Саломе Зурабішвілі не збирається йти з посади після виборів 14 грудня 2024, які оголосив новий проросійський парламент. На тлі політичної кризи Зурабішвілі підтримує протести громадян проти уряду та його рішення відмовитись від євроінтеграції.
Докладніше про біографію та політичний шлях Саломе Зурабішвілі – в матеріалі РБК-Україна.
Зміст:
Саломе Ніно Зурабішвілі – донька грузинських політичних емігрантів Левана Зурабішвілі та Зейнабі Кедії, які були вимушені покинути свою країну після встановлення радянської влади та переїхати у Францію.
Саломе народилася у 1952 році поблизу Парижа у грузинській громаді, відвідувала французську школу, а у вихідні ходила до грузинської церкви. Родина Зурабішвілі була тісно пов'язана із діаспорою, але про те, що відбувається у радянській Грузії, дівчина довгий час не знала, і перший раз побувала там лише у 34 роки.
"До падіння залізної завіси не було жодного контакту з Грузією – ні листів, ні газет, ні візитів. Для нас це була міфічна країна, яка існувала лише в книжках", – згадувала Саломе Зурабашвілі.
Навчалася у Паризькому інституті політичних досліджень Sciences Po, у Міжнародній секції, де готували майбутніх дипломатів. Будучи студенткою, зосередилася на дослідженні темі радянського світу.
У 1972 вступила до Колумбійського університету у США і продовжила вивчення радянської політики та дипломатії часів Холодної війни.
Саломе Зурабішвілі побудувала успішну кар'єру на дипломатичній службі у Франції. Працювала у французьких посольствах в Італії, Чаді, США. Входила до складу представництв Франції в ООН, НАТО, Європейському Союзі. Очолювала Генеральний секретаріат національної оборони Франції з міжнародних питань і стратегії.
У 2003 році Саломе Зурабашвілі призначили надзвичайним і повноважним послом Франції у Грузії.
Після перемоги на президентських виборах у Грузії Михеїл Саакашвілі запропонував Саломе Зурабашвілі стати очільницею міністерства закордонних справ. Попередньо грузинський лідер погодив це питання з французьким колегою Жаком Шираком.
Саакашвілі тоді говорив, що "дипломата такого рівня у Грузії ще не було". Зурабішвілі погодилася на посаду, прийняла грузинське громадянство та стала першою жінкою-очільницею МЗС країни.
За 1,5 року роботи в МЗС своїм головним досягненням вона називала ухвалення рішення про згортання у Грузії російських військових баз.
У 2005 році Зурабішвілі зняли з посади після виступу на телебаченні, в якому вона звинувачувала уряд у прагненні встановити в країні "кланову диктатуру". Того ж року Зурабішвілі створила та очолила опозиційний "Громадський рух Саломе Зурабішвілі" з метою домогтися в країні "реальної та ефективної демократії".
У 2010 оголосила про відхід від грузинської політики, пояснивши своє рішення тим, що "в Грузії немає демократії і опозиція не може працювати в країні".
Згодом займалася викладацькою діяльністю в Sciences Po у Парижі. Зурабішвілі викладала зовнішню політику великих держав, пострадянського світу, розвиток Євразії після розпаду СРСР та причини цього розпаду.
У 2016 році Саломе Зурабішвілі отримала депутатський мандат у парламенті Грузії, а за два роки перемогла на виборах президента. Щоб стати кандидаткою на посаду глави держави, їй довелося відмовитися від французського громадянства.
Висувалась як незалежний кандидат, але мала підтримку правлячої партії "Грузинська мрія".
Зурабішвілі стала першою жінкою-президентом Грузії. Водночас у день її інавгурації набули чинності зміни до Конституції, які значно обмежували повноваження президента, зосередивши їх у парламенті та офісі прем’єр-міністра.
Хоча президент Грузії залишався главою держави, головнокомандувачем Сил оборони та представником у зовнішніх відносинах.
З 2018 року Саломе Зурабішвілі як очільниця Грузії відвідала багато країн, де відстоювала інтереси власної батьківщини. Виступала на сесіях Генеральної Асамблеї ООН, розповідала про окупацію Росією грузинських територій, про політичні процеси, що тривають у Грузії.
Зурабішвілі лобіювала в ЄС надання Грузії статусу кандидата на членство. Президент обґрунтувала євроінтеграційні прагнення тим, що країна з населенням 3,7 млн людей може допомогти забезпечити безпеку та стабільність у Чорноморському регіоні (у грудні 2023 Грузія отримала статус кандидата на вступ до Євросоюзу).
Попри підтримку Зурабішвілі правлячою партією під час президентських виборів у 2018, її відносини з "Грузинською мрією" поступово погіршувалися. Парламент кілька разів намагався оголосити президенту імпічмент, а вона своєю чергою ветувала суперечливі закони.
Після повномасштабного вторгнення РФ в Україну Саломе Зурабішвілі публічно дистанціювалася від "Грузинської мрії", яку все більше критикували за проросійську політику.
У жовтні 2023 парламент безуспішно намагався зняти президента з посади на тій підставі, що вона нібито перевищила повноваження, здійснивши несанкціоновані закордонні поїздки до низки європейських країн.
У травні 2024 Зурабішвілі наклала вето на закон щодо "іноагентів", який парламент ухвалив "з метою захисту Грузії від зовнішнього втручання".
Критики порівнювали цю ініціативу з діями РФ, де використовують схожі інструменти для придушення інакомислення. Коли уряд подолав президентське вето, Саломе Зурабішвілі звинуватила законодавців правлячої партії у виборі "російського рабства".
Президент підтримала ініціативу "Грузинська хартія", що об'єднала різні політичні сили для боротьби проти чинної влади, яка, на думку Зурабішвілі та опозиційних лідерів, віддаляє країну від європейських цінностей і рухає її в бік Росії.
Наприкінці жовтня цього року в Грузії відбулися парламентські вибори. На них перемогла проросійська "Грузинська мрія", набравши 54% голосів.
За офіційними даними підрахунку голосів, опозиційні партії набрали від 8% до 11%, але вони відмовилися визнавати результати виборів через масові випадки фальсифікацій та закликали до протестів.
Президент Зурабішвілі відреагувала на результати голосування заявою, що вибори не можуть бути визнані. Вона підкреслила, що європейське майбутнє Грузії не може бути поставлене під загрозу, і назвала вибори "тотальною фальсифікацією", описавши процес як російську спецоперацію.
Глава держави подала позов до Конституційного суду про скасування результатів виборів та не відвідала відкриття нового парламенту.
Після того як уряд "Грузинської мрії" оголосив про призупинення переговорів щодо вступу Грузії в ЄС до 2028 року, вуличні протести посилилися. Протягом двох тижнів люди збираються в центрі Тбілісі попри арешти активістів та намагання силовиків розігнати мітинги.
Саломе Зурабішвілі підтримала протести та засудила дії влади, назвавши їх "справжнім терором" проти власних громадян.
Скриншот x.com/Zourabichvili_S
Лідерка Грузії в
–
Новий парламент Грузії ухвалив проведення президентських виборів на 14 грудня 2024. Ці вибори мають стати першими, коли голосуватиме не народ, а колегія виборників. Вона складається з представників регіонів та депутатів парламенту, де більшість має "Грузинська мрія".
Провладні сили оголосили своїм кандидатом колишнього футболіста Михеїла Кавелашвілі.
Опозиційні партії бойкотуватимуть ці вибори та не висуватимуть кандидатів. У їхній спільній заяві йдеться, що парламент є нелегітимним, тому Саломе Зурабішвілі залишатиметься президентом країни.
Сама Зурабішвілі також заявила, що не складе повноваження глави держави.
"Я буду на чолі політичного процесу, залишаючись вашим президентом. Легітимного парламенту немає, тому нелегітимний парламент не може обрати нового президента, тому не може бути інавгурації", – сказала вона.
Президент додала, що її мандат діє доти, доки не буде законно обраний парламент, який законно обере когось замість неї.
"Я з вами і буду з вами", – наголосила Зурабішвілі.
Більше про ситуацію в Грузії можна прочитати в матеріалі "Майдан по-тбіліськи. Чи переростуть грузинські протести у революцію".
При підготовці матеріалу використовувалися: дані сайту президента Грузії, публікації