Підписувати папери не обов’язково: юрист пояснив, якими бувають трудові договори в Україні

Юрист зазначає, що відповідно до глави 16 Цивільного кодексу України, трудові договори можуть укладатися як в усній, так і в письмовій формі. Кодекс законів про працю України (КУзПП) не забороняє укладення трудового договору в усній формі. Стаття 24 КУзПП передбачає, що трудовий договір, як правило, укладається в письмовій формі, але це "як правило" не означає, що договір завжди повинен бути письмовим.

Які є форми трудових договорів

Письмова форма трудового договору. Попри те, що трудові договори можуть укладатися в усній формі, законодавство містить кілька випадків, коли письмова форма є обов'язковою. Стаття 24 КУзПП передбачає, що письмова форма трудового договору є обов'язковою у більшості випадків, що відповідає законодавчим ініціативам щодо закріплення виключно письмової форми договорів.

Водночас багато працівників не підписують ніяких документів при влаштуванні на роботу. Відповідно до частини 1 статті 207 Цивільного кодексу, правочин вважається укладеним у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований у документах або електронних листах, якими обмінюються сторони. Наприклад, заява працівника про прийняття на роботу та наказ керівника про прийняття є документами, що формують правову основу трудового договору. Ці документи разом із внутрішніми актами підприємства становлять повноцінний трудовий договір.

Трудовий контракт. Окрему увагу слід приділити трудовому контракту, який є особливою формою трудового договору. Згідно зі статтею 21 КУзПП, контракт визначає строк дії, права, обов'язки та відповідальність сторін, умови матеріального забезпечення та організації праці, а також умови розірвання договору. Контракт відрізняється від загальних внутрішніх актів тим, що він регулює взаємовідносини між роботодавцем та конкретним працівником.

Класифікація трудових договорів

Максим Боярчуков зазначає, що стаття 628 Цивільного кодексу України надає сторонам право включати в документи елементи, характерні для інших видів договорів.

При класифікації трудових договорів варто враховувати, що на практиці вони часто містять елементи, властиві різним типам правочинів. Незважаючи на це, аналіз положень КУзПП дозволяє класифікувати трудові договори за традиційними видами.

За часом дії договору:

• безстроковий – трудовий договір у класичному його розумінні укладається на невизначений строк і припиняється у зв'язку із звільненням працівника
• строковий – договір діє протягом строку погодженого сторонами, укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках. До особливостей такого договору варто віднести обов'язок роботодавця інформувати строкових працівників про вакансії, що відповідають їх кваліфікації та передбачають можливість укладення безстрокового трудового договору
• тимчасовий – трудовий договір укладений на час виконання певної роботи, після виконання якої договір вважається припиненим

За кількістю робочого часу:

• з фіксованим робочим часом – традиційний трудовий договір який передбачає тривалість робочого часу не більше 40 годин на тиждень (36 та 24 години для окремих видів працівників) та п'яти або шестиденний робочий тиждень з відповідною тривалістю тривалість щоденної роботи
• з нефіксованим робочим часом – особливий вид трудового договору, умовами якого не встановлено конкретний час виконання роботи, обов’язок працівника виконувати яку виникає виключно у разі надання роботодавцем передбаченої цим трудовим договором роботи без гарантування того, що така робота буде надаватися постійно, але з дотриманням умов оплати праці
• гнучкий режим робочого часу – передбачає саморегулювання працівником часу початку, закінчення роботи та тривалості робочого часу впродовж робочого дня, на визначений строк або безстроково, під час прийняття на роботу або пізніше

За місцем виконання трудових обов'язків:

• робота у приміщеннях чи на території роботодавця – загальноприйнята організація робочого процесу, за якої роботодавець забезпечує працівника робочим місцем та виробничими потужностями необхідними для виконання трудових обов'язків.
• трудовий договір про надомну роботу (стаття 601 КУзПП) – форма організації праці, за якої робота виконується працівником за місцем його проживання або в інших визначених ним приміщеннях. Варто враховувати, що при такій формі праці, місце проживання або інше визначене працівником приміщення повинно бути оснащене відповідними технічними засобами необхідними для виконання трудових обов'язків. Робоче місце є фіксованим, та не може бути змінено за ініціативи працівника без погодження роботодавця.
• трудовий договір про дистанційну роботу (стаття 602 КУзПП) – форма організації праці, за якої робота виконується працівником поза робочими приміщеннями чи територією роботодавця, в будь-якому місці за вибором працівника та з використанням інформаційно-комунікаційних технологій

Який договір обрати

Юрист говорить, що однозначно визначити, який вид договору зручніше для роботодавця, а який – для працівника неможливо. Усе залежить від особливостей робочого процесу та суб'єктивного ставлення людей до того чи іншого виду організації праці.

Безумовно, для працівника найбільш вигідним буде трудовий договір, який передбачає можливість дистанційної роботи з гнучким графіком, соціальним пакетом і конкурентною заробітною платою. Водночас в інтересах роботодавця укласти договір із фіксованим робочим часом, можливістю понаднормової роботи на території роботодавця, а також із використанням технічних засобів працівника за умови мінімальної оплати такої праці.

"Проте все це крайнощі, будь-який договір – це досягнення домовленості між його сторонами. У разі якщо роботодавець та працівник не досягнуть домовленості, то трудові відносини попросту не виникнуть", – вважає Максим Боярчуков.