Під носом у Кремля. Як атаки дронів та прорив кордону переносять війну на територію РФ

При підготовці матеріалу використовувалися: дані Telegram-каналів "Російського добровольчого корпусу", легіону "Свобода Росії", "Сибірського батальйону", російських губернаторів, міноборони РФ та пабліків, публікація Defense Express, коментарі представника ГУР Андрія Юсова, експертів Олександра Мусієнка та Владислава Селезньова.

Зміст

• Під ударом 10 регіонів. Що відомо про масовану атаку дронів
• Україна збільшує частоту. Про що свідчить системність ударів БПЛА
• Новий прорив. Що відбувається у Бєлгородській, Брянській та Курській областях
• Інформаційна акція чи війна на території Росії? Що кажуть експерти
• Впав ще один Іл-76. Можливо, збито Су-27: що відомо

Під ударом 10 регіонів. Що відомо про масовану атаку дронів

У ніч на 12 березня не менше дев'яти російських регіонів зазнали масованої атаки дронів. Зокрема, губернатор Орловської області Андрій Кличков повідомив про удар по об'єкту паливно-енергетичного комплексу в Орлі. Російські ЗМІ писали про ураження нафтобази та масштабну пожежу. Вогонь гасили понад 60 осіб та пожежний потяг, загоряння ліквідували ще в першій половині дня.

У Нижегородській області безпілотники атакували промзону в місті Кстово, внаслідок чого загорілася установка з перегонки нафти. Telegram-канали писали про пожежу на НПЗ "Лукойлу". Повідомляється, що роботу технологічної установки "Лукойл-Нижегороднафтооргсинтез" припинено.

Атакований завод знаходиться за 800 км від України. Вважається одним із найпотужніших у Росії. На його потужностях переробляється 15 млн тонн нафти на рік, що становить близько 5% загального обсягу в РФ. Не виключено, що НПЗ надовго припинив роботу, оскільки, наприклад, у січні вийшла з ладу установка каталітичного крекінгу, для ремонту якої потрібні західні комплектуючі, а можливості замовити немає.

У Московській області пролунали вибухи у Раменському міському окрузі. Повідомлялося, що сили ППО нібито збили безпілотник, який летів на Москву. Схожі інциденти сталися у Тульській, Воронезькій та Ленінградській областях. Там, за заявою влади, обійшлося без влучань. Примітно, що спалахнула Південна ТЕЦ у Санкт-Петербурзі, але поки невідомо, чи це пов'язано з нічною атакою.

Також невідомі дрони атакували прикордонні з Україною регіони. У Бєлгородській області внаслідок вибухів пошкоджено лінію електропередачі, знеструмлено сім сіл. В Курській області, за словами губернатора Романа Старовойта, нібито збили шість БПЛА над п'ятьма районами. Також повідомлялося про знищення дрону літакового типу над Брасовським районом Брянської області.

У ранковому зведенні міноборони Росії йшлося про спробу удару 25 безпілотниками, всі їх нібито збили "черговими засобами ППО". При цьому в списку атакованих областей відсутні Воронезька та Нижегородська, де постраждав НПЗ "Лукойла".

Вранці десятим регіоном стала Ростовська область. Як заявив губернатор Василь Голубєв, дрони рухалися на Таганрог, проте повітряні цілі нібито вдалося збити за межами міста ще на підході. Українські пабліки пишуть про те, що "щось упало та вибухнуло" в районі заводу "Пеноплекс". За офіційною інформацією, на ньому виробляють теплоізоляційні матеріали.

Зазначимо, днями тут атакували місцевий авіаційний завод. Ціллю міг бути літак дальньої розвідки А-50, раніше пошкоджений на аеродромі "Мачулищі" в Білорусі. Відомо про влучання в один з ангарів, підтвердженої інформації про можливий удар по літаку немає.

Україна збільшує частоту. Про що свідчить системність ударів БПЛА

Станом на 17:00 українська сторона офіційно не підтвердила причетність до масованого нальоту. Проте джерела РБК-Україна кажуть, що за атакою на НПЗ "Лукойлу" стоїть Головне управління розвідки. Керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко бачить у цьому однозначний тренд.

"Зростає кількість застосовуваних безпілотників, Україна розширює можливості. Це вже очевидно. Щоб було зрозуміло, ми тільки зараз виходимо на потрібну частоту та ефективність ударів. Ми вже зараз нарощуємо свої можливості таким чином, щоб, скажімо, як мінімум не відставати від росіян, а як максимум - перевершити їх", - розповів він РБК-Україна.

Фото: НПЗ "Лукойла" у Кстові знаходиться за 800 км від України (google.com/maps)

Він також звертає увагу на системність ударів по об'єктах військово-промислового комплексу РФ та нафтогазовій галузі. На його думку, таким чином вирішується комплексне завдання.

"Перше - зменшити спроможності Росії щодо виробництва зброї, друге - щодо отримання коштів до бюджету, за рахунок яких фінансується війна проти України. НПЗ "Лукойлу" працюють на зовнішній та внутрішній ринок, це прибуток з продажу нафти та нафтопродуктів за кордон. Абсолютно закономірно: для того, щоб зменшувати можливості РФ, треба бити по промислових об'єктах. Зверніть увагу, часто удари, якщо ми кажемо про НПЗ, наносяться по обладнанню та терміналам, що відповідають за переробку нафти. Тобто не тільки по сховищах, а по найдорожчих об'єктах", - пояснив експерт.

За даними Reuters, внаслідок сьогоднішньої атаки по НПЗ у Кстові (Нижегородська область) через ураження установки атмосферної перегонки нафти АВТ-6 частково зупинилося виробництво. Компанія "Лукойл" від коментарів відмовилася, але за словами джерел агентства, йдеться про зупинку половини потужностей.

Системна "бавовна" на таких об'єктах зовсім не означає, що Росія почне масово перекидати засоби ППО з фронту для їх захисту. Поки такого не спостерігається, пояснює Мусієнко.

"Росіяни так само тримають велику кількість засобів ППО на фронті. Тим гірше для них, бо тоді у нас з'являються можливості. Нас в принципі влаштовує будь-який сценарій. Якщо вони перекидатимуть їх з фронту, це означатиме, що ми зможемо ефективно вражати ворожі цілі. Якщо ні, відповідно, наші сили битимуть по об'єктах на території РФ. Але загалом питання не в тому, що Росії не вистачає ППО. А в тому, що Україні вдається настільки вдало планувати маршрути та реалізовувати удари", - додав він.

Новий прорив. Що відбувається у Бєлгородській, Брянській та Курській областях

Гучний ранок 12 березня не закінчився атакою безпілотників для Брянської, Бєлгородської та Курської областей. Загони російських партизанів прорвали кордон у кількох місцях та нав'язали бої.

Як повідомили у легіоні "Свобода Росії", вони перейшли кордон у тому числі на танках. Також у Telegram-каналі з'явилося відео знищення БТР у селищі Тьоткіно Курської області. За словами добровольців, бронемашина підпалила житловий будинок запальними партнерами, а партизани "не змогли залишити це просто так".

Прорив підтримали бійці "Російського добровольчого корпусу". За їхніми словами, РДК знову на вістрі атаки, а путінська армія кидає зброю навіть не розпочавши бій.

"Минулого місяця кремлівський режим остаточно розправився з останньою надією мирної опозиції. Призначено чергові "вибори". Бійці РДК ніколи не відчували ілюзій і знали, що влада в Росії розуміє виключно мову сили. Саме тому ми знову входимо на територію Російської Федерації", - йдеться у повідомленні.

Про "повернення на російську землю" заявив і "Сибірський батальйон". Як йдеться у повідомленні на його Telegram-каналі, на території РФ тривають запеклі бої, а бійці почали виконувати обіцянку усунути режим Володимира Путіна зі зброєю в руках. Крім того, вони закликали росіян ігнорувати "вибори". На відео группа просувається вздовж лісового масиву.

"Бюлетені та виборчі дільниці в даному випадку - фікція. Реально змінити життя на краще можна лише зі зброєю в руках. Кожен, хто не сприймає злиденне життя в тиранії, має зробити правильний вибір", - додали добровольці.

Джерела РБК-Україна підтвердили, що бійці просуваються у напрямку Грайворона Білгородської області. У розпорядженні видання є перехоплення, на яких росіяни в паніці кажуть про прорив кордону та скаржаться на бої.

Російські пабліки пишуть про прорив кількох груп до Бєлгородської області на пікапах за підтримки мінометного та артилерійського вогню. Нібито близько 50 осіб проривалися з боку Одноробівки Харківської області, а на підході до кордону було помічено кілька танків. Пропагандисти РФ стверджують, що село Лозова Рудка під контролем добровольців. Губернатор В'ячеслав Гладков повідомив про обстріл Грайворонського округу, а в мережі з'явилося відео зі звуками стрілянини у Бєлгороді.

Фото: український проект DeepState вже помістив село Лозова Рудка у "сіру зону" (deepstatemap.live)

Пізніше стало відомо, що внаслідок удару безпілотника в будівлі адміністрації Бєлгорода вибито скло та двері.

Жителі Курської області повідомили про стрілецький бій у районі Тьоткіного. Перші перестрілки тут розпочалися приблизно о 08:00. Російські пабліки пишуть про щонайменше двох поранених. Тим часом неспокійно й у Брянську. За словами губернатора Олександра Богомаза, на території міста проводяться "профілактичні заходи щодо попередження терористичних дій". Подробиць він не навів, але пабліки пишуть про перекриття вулиць.

Як заявили в міноборони РФ, прорив почався близько 02:00 (за київським часом) одночасно з трьох напрямків у Бєлгородській області. Російські війська вдарили ракетами, авіацією та артилерією та нібито не допустили прориву. За їхньою версією, знищено кілька десятків осіб, п'ять танків та бронетранспортер. Також нібито було відбито чотири атаки у Курській області.

За даними анонімного Telegram-каналу "Кремлівська табакерка", відбили атаку лише у Брянській області, тоді як бої у прикордонних селах Бєлгородській та Курській досі тривають. Відомості про втрати не розголошуються, але "проблеми серйозні". За непідтвердженою інформацією, частково втрачено два засекречені штаби, є загиблі серед офіцерів. ФСБ і Росгвардія наполягають на активнішому застосуванні армії, інакше "бої можуть затягтися до кінця тижня".

Тим часом легіон "Свобода Росії" оголосив, що Тьоткіно під контролем визвольних сил, а путінська армія залишає позиції та кидає техніку. За іншою інформацією, бої за населений пункт все ще тривають.

Фото: селище Тьоткіно в Курській області теж перейшло в "сіру зону" (deepstatemap.live )

Представник Головного управління розвідки (ГУР) Міноборони Андрій Юсов у коментарі РБК-Україна заявив, що легіон "Свобода Росії", РДК та "Сибірський батальйон діють автономно на російській території: "як самостійні структури та організації, виконуючи свої суспільно-політичні завдання". За його словами, йдеться про спільну операцію.

"Зрештою, вони громадяни РФ і мають на це повне право", - додав він.

В ефірі "Радіо Свобода" він припустив, що російські добровольці діють із трофейною зброєю. Він наголосив, що їм не вперше вдається прорвати кордон РФ. Зазначимо, до цього у березні та квітні 2023 року були прориви до Брянської області, найбільший - у травні до Грайворонського району Бєлгородської області. З того часу добровольчі загони періодично продовжували здійснювати рейди.

Фото: населені пункти РФ у "сірій зоні" ( deepstatemap.live )

Зазначимо, станом на вечір на картах DeepState у "сірій зоні" також позначені населені пункти Глотове у напрямку Грайворона, Нехотіївка та ділянка у бік Нової Таволжанки (Бєлгородська область).

Інформаційна акція чи війна на території Росії? Що кажуть експерти

Сьогоднішній прорив виглядає масштабнішим, ніж рейди другої половини 2023 року. Ймовірно, тому, що він має не лише пропагандистську мету напередодні "виборів" Путіна. Висновки про повноцінну бойову операцію робити зарано, хоча на ситуацію треба дивитися в динаміці і спостерігати, як вона розвиватиметься.

Олександр Мусієнко називає таку ціль: продемонструвати, що озброєна опозиція є, вона готова до спротиву і розростатиметься.

"Список учасників вже розширився, оскільки до РДК та легіону "Свобода Росії" додався "Сибірський батальйон". Другий момент - у мене є інформація, що приєднаються інші організації і незабаром про це будуть новини. Зокрема, рухи, які знаходяться безпосередньо в Росії. Вони чекають на команду, буде оприлюднено маніфест з чіткими політичними вимогами до режиму Путіна. Вони вийдуть з ним, це буде публікуватися, і ми спостерігатимемо за процесом формування потужної збройної опозиції в РФ. Такого ми ще не бачили. Я сподіваюся, інформація про це з'явиться зовсім скоро", - розповів він у розмові з РБК-Україна.

Фото: нова акція російських добровольців може свідчити про формування збройної антипутинської опозиції (Getty Images)

Для України такий рейд може переслідувати й конкретні військові цілі.

"Для нас це важливо, адже чим більше російських військ знищується на території Росії, тим менше їх застосовуватимуть проти України. Щодо можливого зниження динаміки обстрілів наших прикордонних районів, гадаю, один із сценаріїв - знищення систем С-300 у Бєлгороді і не тільки. Це дозволило б насамперед зменшити кількість ударів по Харкову та області. Але лише на якийсь час. Щоб це було постійно, треба, щоб РДК та інші повстанці знаходилися там теж постійно", - зазначив Мусієнко.

У військового експерта, колишнього спікера Генштабу ЗСУ Владислава Селезньова очікувань значно менше. На його думку, рейд докорінно не змінить ситуацію у прикордонних областях, а акція добровольців, швидше за все, є інформаційно-силовою. І про це свідчить кількість задіяних бійців у кілька десятків.

"Ключова місія - продемонструвати російському населенню, що збройний спротив путінському режиму цілком можливий. І він реальний і ефективний. Особливо на тлі того, що російські пропагандисти під час підготовки до виборів президента Путіна розповідали, що "Росія - безпечна країна" і що у них "все безпечне, сите і багато", - вважає він.

Інформаційна складова - показати росіянам, що телевізор бреше, оскільки навряд чи на ТБ висвітлюватимуть втрати під час рейду добровольців. Пропаганда каже одне, а люди з вікон своїх будинків бачать інше, тому такого рівня операції триватимуть, додав Селезньов. Зазначимо, наразі РФ розгортає жорстку цензуру, щоб населення не дізналося всієї правди про сьогоднішні події. Як стало відомо, у Курській області заборонили публікувати дані про роботу армії та місця обстрілу.

У тому, що відбувається, Мусієнко бачить ознаки того, що війна справді може перейти на територію Росії.

"Путінський режим репресує опозиційні рухи, намагається їх знищити. А добровольці виконують важливе завдання, щоб об'єднати всіх, хто протестує проти Путіна та готовий робити це зі зброєю в руках. Наскільки мені відомо, певні успіхи є, що може означати поступовий перехід війни на територію РФ. Можливо, не так швидко, як би нам хотілося, але тенденції закладено", - додав він.

Впав ще один Іл-76. Можливо, збито Су-27: що відомо

12 березня став черговим чорним днем для російської авіації. Спочатку у мережі з'явилися кадри нібито знищення важкого бомбардувальника Су-27 над Бєлгородською областю. Місцеві пабліки повідомили, що жителі чули потужний вибух у Валуйках, після якого почалася пожежа у лісі. Офіційних коментарів з російської сторони не було.

Українська розвідка поки не підтверджує дані про падіння літака.

"Там (у Бєлгородській області, – ред.) йдуть дуже активні бойові дії. Вже багато подій відбувається. Така інформація є. Вона зараз додатково перевіряється", – заявив представник ГУР Андрій Юсов.

Пізніше під російським містом Іваново впав військово-транспортний Іл-76. Судячи з опублікованих відео, на ньому спалахнув один з двигунів, який потім взагалі відвалився від літака.

Катастрофа схожа на інцидент з Іл-76 у Рязані влітку 2022 року. Як пише Defense Express, вона була доволі показовою і прогнозувалося повторення у майбутньому. Оскільки втрата одного із чотирьох двигунів не є катастрофічною для Іл-76, який здатний злітати навіть на трьох двигунах. Якщо виключити людський фактор, на думку аналітиків, літак міг впасти через нештатне спрацювання системи пожежогасіння. Незважаючи на те, що полум'я загасили, конструкція не витримала, двигун відвалився у польоті, що могло призвести до порушень у системі керування.

Міноборони РФ повідомляє про 15 загиблих, російські ЗМІ пишуть, що на місці нібито знайшли 16 тіл. На борту були льотчики з Оренбурзької та Тверської областей, літак здійснював навчальний політ. Офіційна причина катастрофи - технічна несправність. Пабліки з посиланням на джерела зазначають, що Іл-76 також міг впасти через птаха, який потрапив у двигун, або через розрив роторної частини, спричинений "втомою металу".

У будь-якому разі крайні інциденти оголюють проблеми російської авіації.

"Вони і раніше були. Справа в тому, що літаки використовуються надзвичайно інтенсивно, зрозуміло, що зростає навантаження на них, на пілотів, зростає кількість помилок. Плюс з технічним обслуговуванням виникають проблеми, оскільки борти багато літають. Думаю, якщо підтвердиться падіння Су -24, то його, швидше за все, могли збити. А щодо Іл-76 я не виключав би і людський фактор, тобто помилку пілота", - підсумував експерт Олександр Мусієнко.