Сьогодні мало хто знає, що колись французькі автомобілі давали фору "німцям", і якби не вони, хто зна, де були би сьогодні Benz і Daimler з Mercedes. Чим завойовували прихильність споживачів французькі марки на початку автомобілізації?
Про секрети перших моделей Renault, Peugeot і Citroen читайте в матеріалі РБК-Україна.
При підготовці статті були використані публікації видань L`Automobile Magazine і Motor.
Те, що пальма першості у створенні автомобіля як такого належить німецьким технарям, сумнівів немає. Але поки консервативні німці в усіх сенсах жахалися новомодних механічних повозок, розкуті французи побачили в них товар і засіб пересування. І почали серійно виробляти свої і активно розкуповувати німецькі автомобілі. Причому, якщо чесно, приведені тут машини аж ніяк не були першими французькими моделями: ми обрали ці марки тільки тому, що вони сьогодні добре продаються в Україні.
Бренд, який сьогодні є №1 на українському ринку, почався, як це часто буває, з запозичень. Так-так, во Франції навіть у 1890-х роках уже було, з чого скопіювати автомобіль! Молодий син багатого фабриканта Луї Рено привіз з армійської служби певну суму грошей. Яку витратив на придбання вітчизняної триколісної автівки De Dion-Bouton з одноциліндровим бензиновим мотором. Придбана вона була навмисне для експериментів, оскільки технікою Луї почав предметно цікавитись це в шкільні роки.
Від молодого Рено серійна машина отримала четверте колесо і революційну трансмісію – з карданним валом замість ланцюгів і повноцінною навіть за нинішніми поняттями коробкою передач. Завдяки їй було розв’язано загальну проблему тогочасного автомобілізму – можливість змінювати швидкість і тягу у великих діапазонах. І автомобіль тепер однаково успішно їхав і по рівнині, і на підйомах. Та й по бруду і розбитій бруківці слабенькі тогочасні моторчики відтепер могли тягнути цілком упевнено. До речі, по рівному перший Renault легко розганявся до 30 км/год.
Власне, автомобіль во Франції у 1898 році дивом не був – дивом була його спроможність підніматись в круту гору. Тому комерційний успіх не забарився: перші 12 замовлень на свій Voiturette Type A конструктор отримав просто під час демонстраційного заїзду на пагорбі Монмартр в центрі Парижу. Вже 1904 року у Renault була мережа з 120 дилерів по всій Франції та за кордоном.
Бренд Peugeot був добре відомий во Франції задовго до приходу автомобільної ери – його тавро стояло на різного роду металовиробах, інструментах, на кухонному інвентарі і посуді. Відчувши потребу ринку в індивідуальному транспорті, власник компанії Арман Пежо розгорнув виробництво велосипедів, а 1888-го року вирішив взятись за автомобілі. Спочатку був спільний проект з Serpollet Frères – з використанням парового двигуна цієї компанії і також запозиченого триколісного шасі.
Отриманий в такий спосіб транспортний засіб назвали Peugeot Type 1 або Serpollet-Peugeot. Заправлявся перший "Пежо" водою і мазутом, мав два циліндри і при 4 - 6 кінських силах розвивав 25 км/год. На ті часи непогано, але підприємницьке чуття підказало месье Пежо, що паровий двигун не буде найкращим варіантом для дорожнього транспорту (хоча на той час була поширена і протилежна думка).
Наступна версія Peugeot була вже з бензиновим мотором, постачання якого вдалося налагодити внаслідок потрійної угоди між Арманом Пежо, Готлібом Даймлером та Емілем Левассором. Тобто на серійному Peugeot Type 2 стояв двигун німецького Daimler-Motoren, вироблений за ліцензією во Франції компанією Panhard & Levassor.
Парижанин Андре Сітроен був сином мільйонера – торгівця алмазами. Але спадкоємець величезного капіталу побажав стати інженером і пов’язати своє життя з промисловим виробництвом. Отримавши технічну освіту, він заснував підприємство з виробництва підшипників та шестерень. Заробивши чималий капітал на постачаннях снарядів на фронти Першої світової війни, після її завершення фабрикант обрав новий товар для виробництва – автомобілі. (Причому перші прикидки щодо його конструкції були зроблені ще до підписання Версальського миру, коли конвеєр був зайнятий шрапнельними снарядами.)
Першою моделлю марки став Citroen Type A. З чотирициліндровим двигуном водяного охолодження потужністю 18 к.с. він розвивав 65 км/год. Відразу було запроектовано кілька варіантів кузова і колісної бази, у тому числі спортивні і вантажні версії. Нечастий випадок, але вже перша модель нової компанії стала великосерійною, було випущено понад 24 000 примірників. Тобто на перепрофільованому снарядному заводі продукували до 100 автомобілів на добу – через що Citroen отримав титул першого масового виробника у Європі.
Занурення в історію "французької трійці" підтверджує світову тенденцію більш як столітньої давнини. Попри те, що долю кожного автовиробника врешті решт визначив вдалий маркетинг, всі засновники компаній – і Луї Рено, і Арман Пежо, і Анрі Сітроен – спирались в першу чергу на свою лідерську харизму і власні технічні знання. Які в них, слід визнати, були, незважаючи на новизну автомобільної справи на той час. Це вам ще одна скромна ілюстрація щодо ролі особистості в історії світового автопрому.
Нагадаємо, нещодавно РБК-Україна розповідало, яким буває повний привод на пікапах та позашляховиках.