Чому потрібно перезапустити Бюро економічної безпеки вже через три роки після старту, що не так з урядовим законопроектом щодо реформи БЕБ і яку альтернативу пропонують на розгляд, – у матеріалі журналістки РБК-Україна Юлії Акимової.
Під час підготовки матеріалу використовувалися коментарі прес-служби БЕБ, народного депутата Ярослава Железняка, прес-служби Європейської бізнес-асоціації, співрозмовників РБК-Україна, а також інформація з відкритих джерел.
2014 року Україна, взявши курс на євроінтеграцію, зобов'язалася провести кілька ключових реформ. Одна з них стосувалася боротьби з корупцією, тому було створено НАБУ, НАЗК, Антикорупційний суд, а згодом і САП. Ще одна реформа проходила паралельно до першої та стосувалася створення сприятливого інвестиційного клімату.
Для цього необхідно було зробити так, щоб бізнес – як український, так і зарубіжний, не відчував тиску з боку держави. І якщо антикорупційні органи, хай і зі скандалами, створили протягом року після Революції, то із відомствами, які мали покращити співпрацю бізнесу з владою, тягли досить довго.
Бюро економічної безпеки запустили у 2021 році, коли стало очевидним, що НАБУ, НАЗК та САП з ВАКС не здатні одноосібно вирішити проблему тиску на бізнес. Підприємці постійно скаржилися на інші правоохоронні органи, звинувачуючи їх у неправомірних діях та шантажі.
Рада навіть проголосувала за низку законопроектів, які назвали "маски-шоу стоп". Зрештою за створення органу, здатного взяти на себе боротьбу з економічними злочинами, виступили західні партнери України, включаючи Міжнародний валютний фонд.
Очікувалося, що БЕБ стане альтернативою Податковій міліції, яка, як і багато правоохоронних органів, дискредитувала саму себе. Однак сьогодні, через три роки після відкриття Бюро, бізнес заявляє, що БЕБ не вирішило проблеми тиску і орган треба реформувати або "перезапустити".
Після численних зустрічей із підприємцями в Офісі президента також заявили про необхідність реформування БЕБ, після чого в Кабміні вийшли із законопроектом про реформу Бюро. Потрапивши до рук народних депутатів, він одразу був розкритикований деякими з них. Проти урядового проекту виступили різні бізнес-асоціації, а доопрацювати його запропонували посли G7.
Спочатку Бюро економічної безпеки передбачалося як великий аналітичний центр, який, найімовірніше, мав розслідувати справи без стандартної атрибутики слідчих органів – обшуків, допитів та "речдоків". Левова частка розслідування мала обмежуватися аналітичними процесами – аналізом різних баз, пошуком інформації, роботою з банківськими системами. Вивчивши всю "теорію" і підготувавши необхідну фабулу, детективи БЕБ, як це передбачалося, мали віддавати до рук державного обвинувача практично готовий вирок недбалому бізнесменові.
Насправді ж цього не сталося. Незважаючи на щотижневі звіти про те, скільки бюджетних грошей вдалося зберегти або повернути до державної скарбниці, у БЕБ недостатньо високий відсоток розкриття справ та доведення їх до суду. Станом на літо 2023 року з 2 тисяч відкритих кримінальних проваджень лише 54 було передано до суду.
Крім того, Бюро страждає від фінансових проблем та кадрової кризи. Спочатку відомство очолив колишній начальник податкової поліції та керівник ДФС Вадим Мельник. Його кандидатуру критикували бізнес-асоціації, зазначаючи, що БЕБ мало замінити "податковиків", а не стати під їхнє управління. У квітні 2023 року Кабмін звільнив Мельника, тимчасовим керівником Бюро став Едуард Федоров – колишній заступник начальника Київської митниці та голова Управління СБУ у Сумській області. Його заступником став Віталій Гагач – прокурор із Запоріжжя.
Вадим Мельник (фото: Getty Images)
Федоров із Гагачем пропрацювали лише три місяці. Спочатку вони обоє пішли у відпустку, а потім подали у відставку. З того моменту і досі Бюро керує Андрій Пащук – за Федорова він був його заступником. В інтерв'ю Forbes Пащук, у відповідь на критику роботи відомства, заявив, що у БЕБ великі кадрові та фінансові проблеми. На 2024 рік, за його словами, Бюро необхідно 4,5 млрд гривень.
"Це якщо ми говоримо про повноцінну укомплектацію штату, включаючи регіональні підрозділи. Це 3000-3500 осіб. А також про запровадження єдиної аналітичної системи", - заявив Пащук.
У самому БЕБ зазначають, що довели свою ефективність, а з розблокуванням питання про фінансування можуть показати ще найкращий результат.
"Проста статистика красномовна: минулого року відшкодовано до бюджету 2,2 млрд грн у всіх кримінальних провадженнях, з них 544 млн грн у завершених кримінальних провадженнях, оголошено про підозру 507 особам, це майже в 10 разів більше, ніж у 2022 році. 342 справи направлено до суду, у 2022 – 29. У 2023 році БЕБ не допустило розкрадання 8,8 млрд грн держкоштів", – зазначають у прес-службі БЕБ у коментарі РБК-Україна.
На думку експертів, Бюро справді запрацювало краще, але не принципово. Старший економіст CASE Україна Володимир Дубровський, спираючись на оцінки Інституту соціальної та економічної трансформації, заявив, що після реформи БЕБ міг би перекривати великі шахрайські схеми, поповнюючи державну скарбницю на 100-200 млрд гривень щорічно.
"Частка тіні на підакцизних товарах зростає, конвертаційні центри працюють. Робимо висновки, що БЕБ не виконує своїх функцій. Ключова ідея щодо створення БЕБ полягала в тому, щоб наскрізь просочена патронажними мережами податкова міліція була ліквідована", - заявив Дубровський.
При цьому, незважаючи на кадрові та фінансові проблеми, про які говорить керівництво ВЕБ, Бюро "замахується" на великі кримінальні провадження. У грудні 2023 року співробітники ВЕБ провели обшуки у компаніях відомого бізнесмена Вадима Альперіна, брали участь у слідчих діях щодо колишнього народного депутата Сергія Пашинського. Найбільш показовим у зв'язку з цим став кейс олігарха Ігоря Коломойського. Першими підозри йому вручили саме співробітники БЕБ, буквально "перехопивши" його у НАБУ. Співрозмовники РБК-Україна у владі зазначають, що Бюро було поставлене завдання "зав'язати" на собі олігарха.
"БЕБ - це з самого початку "проект" Олега Татарова (заступник голови Офісу президента - ред.). Топ-менеджмент Бюро - це його креатура, він їх контролює", - відзначило джерело РБК-Україна у владі, яке побажало залишитися неназваним.
Зважаючи на великий обсяг роботи та обмежений ресурс – як кадровий та фінансовий, подібні "багатомтомні" кейси, за які беруться в БЕБ, виглядають щонайменше дивно. Особливо, якщо зважити на той факт, що Коломойського досить тривалий час вже "розробляло" НАБУ.
У будь-якому випадку, точкові гучні справи, в яких проявляється БЕБ, не впливають на авторитет Бюро – його критикують як бізнесмени, заявляючи про те, що "маски-шоу" тривають, так і окремі представники влади, зазначаючи, що "кістяк" у Бюро - це ті ж "податківці". У якийсь момент запит на перезавантаження БЕБ досяг тієї критичної межі, коли бездіяльність стала б злочинною.
Коли мова заходила про реформу БЕБ, критика стосувалася двох основних речей – керівники Бюро призначаються не за конкурсом, а більшість слідчих – це колишні співробітники органів, покращеним аналогом яких і планувало стати Бюро. Тому передбачалося, що в урядовому законопроекті про перезапуск БЕБ ці речі будуть враховані. І їх справді врахували, але те, як вони прописані, викликало подив у бізнесу та у деяких народних депутатів.
Наприкінці січня Кабмін вніс до Ради законопроект щодо реформи БЕБ. У ньому зазначено, що на посаду директора Бюро проводитиметься конкурс. Сама конкурсна комісія має складатися з шести членів – три українські делегати та три міжнародні. Формат схожий на формування Дорадчої групи експертів, яка обирає суддів Конституційного суду.
Переатестацію в проекті також враховано, але проходити її співробітники Бюро повинні будуть лише через рік після скасування військового стану. При цьому ті співробітники, яких приймуть до Бюро вже після набрання чинності законом, не повинні проходити переатестацію. Самі терміни цієї процедури у законопроекті не зафіксовано.
До законопроекту після публікації виникло багато запитань. Критика стосувалася переважно двох позицій – конкурсної комісії та переатестації. Крім того, бізнес-асоціації наполягають і на тому, щоб в БЕБ займалися аналітичною роботою, яка в законопроекті прописана недостатньо чітко.
"Важливо, щоб у конкурсні комісії та у наглядовій раді при відборі керівника БЕБ були іноземні представники та представники інститутів громадського суспільства. Важливо, щоб старі кадри пройшли чітко регламентовану процедуру переатестації. економічними злочинами", – зазначили у Європейській бізнес-асоціації у коментарі РБК-Україна.
Розкритикували проект й міжнародники. 21 лютого в медіа опублікували листа від послів G7, які зазначають, що законопроект має бути прозорим. "Наголошуємо, що ухвалення будь-якого законопроекту без цих елементів негативно вплине на фіскальну стабільність країни та виконання нею умов програми МВФ та євроінтеграції", - йдеться у листі послів G7.
Через деякий час у Раді були зареєстровані й інші – альтернативні законопроекти. Один із противників урядового документа, народний депутат Ярослав Железняк виступив зі своєю пропозицією. Згідно з його проектом, у конкурсній комісії більша частина голосів залишається за міжнародниками, переатестація має розпочатися через півтора року після обрання керівництва, і цю процедуру мають пройти всі, крім тих, кого вже виберуть за конкурсом.
У БЕБ, коментуючи ситуацію навколо урядового законопроекту, зазначили, що посли G7 його не критикували, а лише вказали на те, що в ньому і так є "у тому чи іншому вигляді" – прозорий конкурс, періодичний аудит роботи та переатестація всіх працівників БЕБ. Але проект Кабміну в Бюро все ж таки вважають "практичнішим".
"Кабміновський (проект, - ред.) більш практичний для застосування, адже передбачає оновлення складу Бюро без блокування його роботи, яке фактично запроваджує проект Железняка. Адже неможливо одночасно ефективно працювати та проводити переатестацію, треба набирати нових працівників за новими правилами, а існуючих просіяти , коли вже буде кому працювати", – заявили у Бюро.
Железняк у відповідь на це заявив, що БЕБ вигідно працювати за урядовим законопроектом, тому що його нібито писали в Офісі президента. "Я бачу проблему з формуванням комісії, що там немає більшості голосів міжнародників. Друге – вони хочуть провести перезавантаження через рік після війни. Через рік після війни вже давно Татарова, напевно, в країні й не буде. І, звісно, їм подобається законопроект, за яким їх залишають на своїх посадах. Це очевидно. А законопроект (мова про проект Железянка, - ред.) якраз і передбачається таким, який їм не сподобається, тому що ми хочемо їх звільнити", – сказав Железняк у коментарі РБК-Україна .
Кабмінівський проект активно просуває міністр юстиції Денис Малюська, захищаючи його на зборах Комітету з питань фінансів. Але несподівано перед самим пленарним засіданням Ради, яке відбулося 23 лютого, Малюська, будучи на засіданні комітету, заявив, що проект Кабміну справді недоопрацьований, проте голосувати все одно запропонував за нього.
"(Малюська – ред.) прийшов на комітет, каже: "Виявляється, тут така проблема, міжнародники не підтримують, відзначили проблеми, щоб ми їх вирішили, потім підтримають". Я сказав, що ми це вже зробили у своєму законопроекті. Він каже – ні, давайте проголосуємо за наш закон, а потім доопрацюємо", – розповів Желєзняк.
У п'ятницю, 23 лютого, нардепи не підтримали урядовий законопроект у першому читанні, відправивши його на доопрацювання. Квапить нардепів і президент Володимир Зеленський, який 26 лютого закликав їх проголосувати за проект та запустити реформу БЕБ. Щоправда, який саме законопроект він має на увазі – неясно.
"Дуже хочеться, щоб закон був проголосований найближчим часом. Усі чекають. І дуже важливо, що всі чекають в Україні", - сказав він під час форуму-презентації Всеукраїнської економічної платформи "Зроблено в Україні".
Враховуючи громадський інтерес до реформи БЕБ і той факт, що його перезавантаження важливе для продовження іноземної допомоги Україні, не виключено, що в уряді вирішать піти на поступки та доопрацювати їхній законопроект з урахуванням критики. Ще один варіант – спроба "продавити" його без урахування думки бізнесу та міжнародних партнерів. У цьому випадку питання знову затягнеться і "реформа БЕБ" постане в один ряд з безліччю довгограючих "перезапусків" правоохоронних та інших українських відомств.