Остаточний результат виборів до Конгресу США, що відбулися 8 листопада, досі невідомий. Але деякі підсумки підбити вже можна – насамперед про те, що очікуваного розгрому демократів не сталося. Як пройшли американські вибори і чого чекати Україні – у матеріалі РБК-Україна.
Протягом кількох місяців перед виборами до Конгресу (які називають проміжними – посеред терміну чинного президента) рейтинги Демократичної та Республіканської партії коливались, але розрив рідко перевищував статистичну похибку. Тим більше, у США загальнонаціональний рейтинг партії має лише опосередкований вплив на підсумки виборів, оскільки система виборів є повністю мажоритарною.
Як і у випадку з президентськими виборами, контроль над Сенатом та Палатою представників залежав лише від результатів у кількох штатах та на окремих округах. У впевненій більшості виборчих перегонів конкуренція була лише номінальною і переможець був відомий заздалегідь.
Через особливості американської системи виборів (у Палаті представників на кону всі 435 місць, а в Сенаті лише третина, 35 зі 100) прогнози про те, хто візьме більшість в кожній з двох палат Конгресу, дуже відрізнялися. Так, уже за кілька місяців до виборів майже не залишалося сумнівів, що республіканці зможуть відібрати у демократів більшість у Палаті представників. За оцінками проекту FiveThirtyEight, ймовірність цього становила у різний час від 69 до 87%.
Таким чином було зрозуміло, що монополію на владу, коли і президент, і обидві палати Конгресу контролюються однією партією, демократи втратять.
Тим часом боротьба за більшість у Сенаті обіцяла стати набагато більш завзятою, уперед виходила то одна, то інша партія. У середині вересня FiveThirtyEight оцінював шанси демократів утримати за собою Сенат у 71%.
Але ближче до виборів партія Джо Байдена перевагу втратила, і чинний президент зіткнувся з реальною загрозою – пропрацювати два наступні роки своєї каденції з повністю опозиційним "червоним" (колір республіканців) Конгресом.
Подібна ситуація для США цілком звична. За рідкісними винятками, партія, до якої належить глава держави, програє проміжні вибори. Питання було в тому, наскільки розгромно.
Напередодні голосування в США все частіше обговорювали сценарій "червоної хвилі" – коли республіканці здобуть впевнені перемоги в Сенаті і Палаті представників, а також на виборах губернаторів і різних місцевих чиновників, що проходять одночасно.
У підсумку, "червоної хвилі" вже точно не сталося, партія Байдена змогла дати гідну відсіч опозиціонерам. Склалася парадоксальна ситуація: хоча Республіканська партія, напевно, візьме більшість у Палаті представників і має реальні шанси виграти й Сенат, в американських медіа її результати оцінюють як поразку. А демократи загалом випромінюють стриманий оптимізм – очікуваного розгрому вдалося уникнути.
На даний момент ситуація на виборах до Конгресу виглядає так. Республіканці вже забезпечили собі, за різними оцінками, від 197 до 204 місць у Палаті представників. З урахуванням округів, де вони впевнено лідирують, партія фактично гарантувала собі більше 220 мандатів, тоді як для більшості достатньо 218.
З Сенатом ситуація виглядає набагато більш інтригуючою. У республіканців у кишені 49 крісел, у демократів – 48. У трьох штатах, Аризоні, Неваді та Джорджії, переможця поки що передбачити неможливо. При цьому партія Байдена перебуває у більш виграшному становищі – для контролю над Сенатом їй достатньо взяти 50 місць із ста, оскільки віце-президент Камала Харріс має право вирішального голосу за рівності голосів. Республіканцям, відповідно, для перемоги потрібно здобути 51 сенаторське крісло.
Цілком імовірним є сценарій, за якого підсумки виборів до Сенату визначаться лише після 6 грудня – якщо республіканці виграють Неваду, а демократи – Арізону чи навпаки. Тоді загальний рахунок за мандатами стане 50/49 на користь "червоних". І всі вирішуватимуть підсумки виборів у Джорджії, де 6 грудня відбудеться другий тур, оскільки ні республіканський, ні демократичний кандидат не набирають тут потрібних 50% + 1 голос.
Таким чином, цілком імовірно, що майбутнє Сенату, отже, внутрішня та зовнішня політика США в найближчі кілька років (а також багато в чому результат президентських виборів-2024) залежатимуть від голосування в одному-єдиному штаті, де розрив між кандидатами становить лише кілька десятків тисяч голосів.
У будь-якому разі вже зрозуміло, що надії республіканців розгромити правлячу партію та створити собі фундамент для перемоги на наступних президентських виборах не справдилися. Під час кампанії вони наголошували на економічних питаннях, тобто на найвищій за десятиліття інфляції в США, звинувачуючи в цьому Байдена і всіх демократів. Згідно з соцопитуваннями, зростання цін для американців зараз є найважливішою проблемою з великим відривом від інших питань. Опозиція у своїй агітації також напирала на проблеми зі злочинністю та нелегальною міграцією.
У демократів порядок денний був зовсім іншим. Центральною темою стала боротьба проти заборони абортів – це питання стало актуальним після червневого рішення Верховного суду США, згідно з яким окремі штати отримали можливість забороняти у себе аборти (і багато хто з них цим правом негайно скористався). Низка радикальних республіканців виступила з подальшими ініціативами, аж до повної заборони абортів по всій країні після певного терміну вагітності.
Електорат демократів це не на жарт злякало. На думку американських аналітиків, тема абортів дозволила партії Байдена мобілізувати свій електорат (у США прихильники партії влади, зазвичай, менш охоче ходять на вибори, ніж опозиціонери). І зрештою, уникнути розгрому.
Ще один аспект, на якому акцентували демократи, – необхідність захищати американську демократію від руйнівних дій екс-президента Дональда Трампа та його соратників. США ніяк не можуть перегорнути сторінку попередніх президентських виборів, на яких Трамп програв Байдену, що вилилося у кровопролитний штурм Капітолію 6 січня минулого року.
Своєї поразки Трамп так і не визнав, довкола ідеї про "вкрадену демократами перемогу" сформувалася ціла група його однодумців, яку зазвичай називають "ті, хто заперечує вибори". На вибори до Конгресу та на різні пости у місцевій владі 8 листопада балотувалися майже три сотні "заперечуючих", за підрахунками The Washington Post. Більше половини з них уже гарантували собі перемогу.
Але загалом нинішні вибори можна вважати поразкою Трампа. Колишній глава держави брав дуже активну участь у кампанії, фактично продавлюючи своїх фаворитів через республіканські праймеріз. Зрештою, навіть у самій Республіканській партії говорили, що від них на вибори пішла безліч відверто слабких кандидатів, головною, а іноді єдиною чеснотою яких стала підтримка з боку Трампа.
Це призвело до закономірного результату – кандидати-трампісти зазнали низки болючих поразок від демократів, у тому числі й у "червоних" регіонах. За інформацією Politico, такий підсумок виборів довів екс-президента до сказу. Публічно він прокоментував ситуацію у своєму фірмовому стилі. "Я думаю, якщо республіканці виграють, вся заслуга в цьому належить мені. Якщо ж програють, то мене не треба винуватити взагалі", – сказав Трамп.
У будь-якому разі, поки екс-президент начебто не відмовився від ідеї оголосити про своє висування у президенти на виборах-2024, що очікується наступного тижня. Але зараз його позиції в партії, зазначає Politico, виглядають слабшими, ніж два дні тому. Цілком імовірно, саме наполегливість екс-президента у пропихуванні своїх кандидатів на вибори коштуватиме республіканцям контролю над Сенатом.
Затятий опонент Трампа, чинний президент Байден, навпаки, може ненадовго видихнути. Ще до виборів навіть медіа, які симпатизують демократам, писали, що якщо партія влади поступиться більшістю і в Сенаті, і в Палаті представників, тоді на другий термін Байдену йти не варто. Адже проміжні вибори зазвичай розглядаються як своєрідний референдум про довіру чинному президентові – і вийшло б, що Байден провалив цей референдум.
Якщо ж демократам вдасться взяти більшість у Сенаті, то шанси на повторне балотування Байдена в президенти помітно зростають. Але в будь-якому разі, друга половина його нинішньої каденції буде набагато складнішою за першу – адже вже зрозуміло, що доведеться мати справу з опозиційно налаштованою Палатою представників. Отже, реалізовувати свою політику президентові буде складніше. У тому числі й щодо України.
Де-факто президентська кампанія у США розпочнеться одразу після того, як будуть встановлені результати виборів до Конгресу. І Україна в ній одразу може опинитись у центрі уваги – причому навіть не у зв'язку з російсько-українською війною.
"Якщо республіканці після виборів почнуть анонсовані розслідування щодо Байдена та його родини, тоді це буде рикошетити по Україні. Дуже не хотілося б знову опинитися в ситуації, коли нас втягнуть у внутрішньоамериканські політичні розбірки", – сказала РБК-Україна директор центру "Нова Європа" Альона Гетьманчук.
На її думку, у будь-якому разі найбільші труднощі в України можуть виникати з новою Палатою представників, не з Сенатом, оскільки саме в Палаті збереться більше республіканців, які критично налаштовані щодо допомоги Україні. А в Сенаті лідером республіканців у будь-якому разі залишиться Мітч Макконнелл – авторитетний 80-річний ветеран американської політики, який виступає за подальшу підтримку України та дозволяє собі заперечувати Трампу (за нинішніх часів на таке мало хто наважується).
Тема американської допомоги Україні, звісно, у будь-якому разі використовуватиметься у політичній боротьбі у новому Конгресі. Причому як з боку лівих демократів, так і особливо трампістів-республіканців. Особливо затяті з них навіть обіцяють "не дати Україні жодного цента". Хороша новина в тому, що хоча частка затятих трампістів у республіканській фракції в Палаті представників збільшиться, але буде меншою за очікувану. І вирішального впливу на прийняття рішень вони не матимуть. До того ж, як очікується, Конгрес, що йде, до кінця року проголосує за виділення ще одного масштабного пакету допомоги Україні розміром від 50 млрд доларів.
"Підтримка України з боку США буде більш обумовленою, більше приділятиметься уваги нагляду за використанням коштів, можуть бути торги з питань, не пов'язаних з Україною. Тобто підтримка даватиметься нам складніше, але її різкого припинення з початком роботи нового Конгресу точно не станеться ", – сказала виданню Гетьманчук.