Напередодні в останню неділю жовтня Україна перейшла на "зимовий час". Ця практика характерна для третини країн, і історично сезонне переведення годинниів пов'язано з економією електроенергії.
Детальніше про це та чи актуальний цей аргумент на сьогодні, - у матеріалі РБК-Україна.
Зміст
Сезонне переведення годинників в Україні регламентується постановою Кабінету міністрів №509 від 13 травня 1996 року про порядок обчислення часу. Згідно з нею, вчора о 04:00 стрілки перевели на годину назад.
Таким чином, країна перейшла на так званий "зимовий час". Хоча цей термін часто згадується у засобах масової інформації, він не зовсім правильний. Термін "зимовий час" - окреме поняття. Воно означає переведення на годину назад відносно стандартного часу з обов'язковим поверненням навесні.
Тож напередодні Україна перейшла на стандартний час. Який, як правило, географічно виправданіший для відповідної місцевості, ніж літній час.
На практиці це означає, що якщо ще минулого тижня світловий день тривав приблизно з 07:30 до 17:45, то вже цього - з 06:45 до 16:40.
Вважається, що ідея переведення годинників належить американському політику та вченому Бенджаміну Франкліну, який у 1784 році, будучи послом у Франції, запропонував переводити стрілки, щоб економити свічки.
На початку XX століття ідею просував британський архітектор Вільям Віллетт у брошурі "Марна витрата денного світла". Він пропонував переводити годинники навесні та влітку на 80 хвилин уперед, а восени назад. Незважаючи на лобі в уряді, тоді її втілити не вдалося. Однак король Едвард VII без рішення парламенту запровадив літній час у своїх маєтках. Таким чином, саме у Великій Британії вперше перевели стрілки годинників у 1908 році.
Справжніми піонерами літнього часу стали Німеччина та Австро-Угорщина (на той час володіла Закарпаттям, Галичиною, Буковиною та Волинню). Під час Першої світової війни у квітні 1916 року стрілки перевели на годину вперед, а 1 жовтня - на годину назад. Незабаром їх приклад наслідувала Великобританія. А навесні 1918 року Конгрес США вирішив застосовувати літній час на період війни з метою економії палива для генерації електроенергії.
Українська Народна Республіка (УНР) у лютому 1918 року перевела годинники на 68 хвилин, привівши свій час до середньоєвропейського. А в 1919 літній час діяв з 13 квітня по 14 вересня.
Регулярно стрілки почали переводити в США з 1966 року. Європа повернулася до цього у 1980-х через необхідність економити ресурси на тлі світової нафтової кризи.
Регулярне переведення годинників на українськії території запроваджено з 1981 року (у складі СРСР). Причина та сама - економія електроенергії. Спочатку стрілки переводили 1 квітня та 1 жовтня - не так, як це було прийнято у країнах Європи. З осені 1984 року була прийнята європейська практика - остання неділя березня та остання неділя вересня.
У незалежній Україні сезонне переведення годинників то вводили, то скасовували. Але зрештою 1996 року зупинилися на схемі літнього та "зимового" часу. Перехід на літній та повернення до стандартного відбувається в останню неділю березня та в останню неділю жовтня.
На сьогодні літній час застосовують у 71 країні, зокрема майже по всій Європі. Але багато країн - особливо в Азії та Африці - відмовилися від цієї практики. За останні 10 років годинники припинили переводити в Азербайджані, Ірані, Йорданії, Намібії, Росії, Сирії, Туреччини та Уругваї.
Чи справді переведення годинників знижує споживання електроенергії? На це питання досі немає однозначної відповіді. А деякі дослідження показують, що сезонний перехід на літній час і назад має незначний або навіть негативний вплив.
"Прийнято вірити тому, що ідея літнього часу економить енергію. Але за останні 10-15 років з'явилися дослідження, які ставлять цей аргумент під сумнів", - каже професор економіки Єльського університету Метью Котчен.
Наприклад, 2008 року Міністерство енергетики США опублікувало звіт із оцінкою, що збільшення літнього часу на місяць з 2005-го призвело до скорочення споживання електроенергії на 0,5%.
Інші дослідження не можуть визначити навіть незначний вплив. У 2008 році з'явився звіт, в якому розглядалися штати Австралії, які запровадили літній час на два місяці раніше, ніж звичайно, щоб підготуватися до Олімпіади-2000. Він показав, що населення стало менше використовувати електроенергію вечорами. Однак попит на освітлення у темний час доби звів цей ефект нанівець.
Професор Котчен також є автором дослідження в Індіані з 2004 до 2006 року. Він дійшов висновку, що з переведенням годинників споживання зросло на 1%. А зниження попиту на освітлення компенсувалося підвищенням роботи кондиціонерів та обігрівачів. "Якщо екстраполювати ці результати на всю країну, це означатиме, що з точки зору енергетики літній час не сприяє довкіллю", - зазначив учений.
Метааналіз 44 досліджень у різних країнах, проведений у 2018 році, виявив зниження споживання на 0,34%. Однак дані сильно різняться залежно від методології.
Показовими є результати в країнах, де від сезонного переведення годинників відмовилися. Туреччина перейшла на постійний літній час у 2016 році. Як показало дослідження, яке охоплювало період 2012-2020, жодної більш менш значущої економії електроенергії немає. Дані Аргентини показали, що літній час збільшив загальне споживання на 0,4-0,6%, але знизив піковий попит. Дані щодо Йорданії - невелике зниження у освітленні, але зростання майже на 1% для побутового споживання.
Тому зробити конкретні висновки складно, частково через те, що питання економії багато в чому залежить від географії та населення конкретної країни. Але навіть дослідження з даними на користь цього аргументу показують лише незначні результати.
Водночас, на думку професорки Університету Квінс у Белфасті Айофі Фолі, відмова від переведення годинників наприкінці жовтня допомогла б заощадити середньостатистичній британській родині понад 400 фунтів (понад 500 доларів) на рік на рахунках за світло.
Вона підкреслює, що взимку вечірній попит досягає піку між 17:00 та 19:00. І якби країна залишалася на літньому часі, принаймні в частині цього проміжку залишалося б денне світло, що скоротило б споживання. Однак у британському уряді не погоджуються і вважають, що поточний порядок з переходом на літній час і назад "дозволяє оптимально використовувати доступне денне світло по всій країні".
Зазначимо, українські експерти не бачать серйозного впливу переведення годинників на стан енергетики. І називають це застарілою практикою, яка не має економічного обґрунтування у сучасному світі. Раніше аналітик енергетичних ринків Максим Білявський у коментарі РБК-Україна оцінював економію лише на рівні статистичної похибки.
Вже кілька років в Україні намагаються скасувати переведення стрілок. Наприклад, у 2011 році постановою Верховної Ради вирішили відмовитися від повернення на стандартний час, зафіксувавши літній. Це викликало невдоволення західних регіонів, оскільки означало б надто раннє пробудження. У результаті парламент визнав свою постанову такою, що втратила чинність.
Потім з'явилася пропозиція зафіксувати стандартний час (часовий пояс +2). Рішення так і не було ухвалено.
Відмова від літнього часу протягом багатьох років обговорюється й у Європейському Союзі. У 2018 році Європейська комісія запропонувала скасувати переведення годинників, а Європейський парламент підтримав резолюцію у березні 2019-го. Це сталося після того, як публічні консультації показали, що 4,6 млн громадян країн ЄС виступають за скасування.
Зміни мали набути чинності до 2021 року, але застрягли в Раді ЄС, яка представляє 27 держав-членів. Країни-учасниці розділилися на думках щодо практичної реалізації. І по факту це питання відійшло на другий план.
Верховна Рада України ухвалила законопроект про обчислення часу у першому читанні ще у березні 2021 року, але тоді він не пройшов друге читання. Остаточно він пройшов парламент лише у липні 2024-го.
Відповідно до нього, сезонне переведення годинників не має здійснюватися на території України. І перехід на "зимовий час" у жовтні мав стати останнім. Але досі президент Володимир Зеленський закон не підписав, і, за даними ЗМІ, цього не робитиме.
При підготовці тексту використовувалися: інформація з відкритих джерел, публікації Euronews, Bloomberg, The Guardian.