У Путіна знову заявили про можливість перемовин про припинення війни, але виключно за умови виконання забаганок Кремля. В Україні ж відповіли, що переговори будуть на наших умовах і тільки після того, як окупанти залишать територію країни. Про те, що означають заяви Москви та як на них варто реагувати, РБК-Україна розповів екс-міністр закордонних справ Павло Клімкін.
Путін не готовий відмовитись від своїх цілей. Тим не менш він зрозумів нашу серйозність, зрозумів військово-економічну стійкість, а також зрозумів серйозність намірів Заходу. І він прекрасно розуміє, що зараз Європа і Захід відмовляються від російських енергоносіїв. Наступною спробою буде обмеження цін на російську нафту. І це означає, що "бензоколонка російська мафіозна", як казав Маккейн, реально припинить працювати.
У Москві це зрозуміли і зараз будуть намагатися, як вони роблять по закритих каналах, знову ж натякати на можливість переговорів. І це вони будуть робити все частіше. Тому усі ці їхні заяви – це не випадковість.
Росіяни хочуть визнання Криму та Донбасу, вони хочуть того, щоб ми погодились, що ми залишаємось "сірою зоною" без вступу до НАТО, вони хочуть обмеження нашого військового потенціалу. Всі вимоги залишаються, вони не готові від них відмовитись. Але вони прекрасно розуміють (ситуацію на фронті - ред.), тому й натякають на переговори.
У Москві просто розуміють, що, якщо вони почнуть серйозні переговори, а не свої розмови про капітуляцію, це буде означати фундаментальний поштовх для перезавантаження цього режиму. Окрім того, існують санкції, які постійно зміцнюються, а головне в них те, що вони обмежують купівлю російських енергоносіїв. Це взагалі загроза стабільності цього режиму, вони це дуже добре розуміють.
Переговори в якийсь момент все одно будуть. Ми можемо вести переговори тільки з сильною позицією. Ніяких інших варіантів в принципі не може бути. І ми маємо їх вести з сильною позицією і спільно з Заходом, тільки тоді переговори матимуть сенс. Але на сьогодні Путін не готовий до таких переговорів. Тому умов для них станом на сьогодні аж ніяк нема. Не факт, що коли настане час, переговори вестиме або їх запропонує Путін. У Росії є свої клани, там є олігархи, які можуть грати у свої ігри і всередині, і зовні.
Всі прекрасно розуміють, що Путін не відмовиться від своїх цілей, він може щось намагатися заморозити, зупинити. Але ми також прекрасно розуміємо, що будь-який варіант заморозки може бути паузою для російського режиму. Сьогодні ситуація для нього погіршується. Тому всі сьогодні піднімають ставки – і Захід, і ми. І коли ми можемо, знову ж підкреслюю, з сильної позиції вести переговори, тоді, можливо, будемо про це говорити. Але зараз я таких умов не бачу.
Ми сильну позицію ще не створили, але тиск на російський режим йде. Нам треба з ними говорити тільки тоді, коли вони зрозуміють, що мають відмовитися від всіх їхніх первісних вимог. Це і є сильна позиція.
Сильна позиція – це комбінація наших військових успіхів і подальшого тиску, зокрема й енергетичного. І не тільки Заходу. Ось ці два чинники і примусять їх відмовитись повністю від їхніх попередніх вимог.
Я думаю, що у Путіна цілі не зміняться. Для нього це на сьогодні – зруйнувати Україну як таку. У голові Путіна є ідея, що ми (українці - ред.) такі ж начебто як вони, але якісь неправильні. Він ніколи не зрозуміє, що ми абсолютно інші – за ментальністю, за історією, за усім чим завгодно. І що ми будемо частиною Заходу. Він не може такого допустити через ідеологію, на якій побудовано увесь його режим. Тому ніяких тут компромісів бути не може. Переговори з цим режимом можна вести виключно з позиції сили. Більше ніяких варіантів немає.