Партизани стали "ключом" у визволенні Херсона. ЗМІ дізналися, як працювало підпілля

За словами українських військових, група українських партизанів, що базується в Херсоні, зробила шпигунство за окупантами частиною свого повсякденного життя, зігравши ключову роль у керівництві українськими точковими ударами, які зрештою змусили Москву залишити Херсон.

Вони стежили за дорогами, що вели в місто, дивилися відео з вуличних камер, спрямованих на ключові перехрестя, і виїжджали на велосипедах у поля, вдаючи, що пасуть худобу, спостерігаючи за російськими військами.

За такі дії партизани незабаром стали мішенню. ФСБ Росії проводила обшуки у їхніх будинках та будинках їхніх родичів. Деякі з них заарештовані за звинуваченням у шпигунстві.

Олексій Данілов, голова Ради національної безпеки і оборони України, заявив в інтерв'ю, що партизани, подібні до херсонських, допомагатимуть Україні в кампанії з повернення територій, що утримуються Росією.

"Так буде і в Донецьку, і в Луганську, і скрізь", - сказав він, маючи на увазі східні райони, окуповані Москвою. - Наші хлопці та дівчата всюди".

Видання дізналося про кілька випадків допомоги партизанів ЗСУ.

Так, херсонська група в Telegram Ruzzians Go Home була створена наступного дня після вторгнення Росії в Україну. За словами учасників, у групі було близько 20 людей. Після того, як Росія відключила в місті зв'язок та інтернет, вони використовували російські SIM-картки та VPN. Двоє з них були українськими розвідниками, які перевіряли зображення та координати, відправлені до групи, та передали їх військовим командирам, а ті попереджали офіцерів у Києві, уповноважених віддати наказ про завдання удару.

У Чорнобаївці під Херсоном один партизан цілими днями чергував зі своєї квартири за навколишніми дорогами. Через три дні після початку війни Олександр, айтішник та член групи, отримав зображення військової техніки на дорозі біля аеропорту під Херсоном. Він надіслав координати групі.

Наступного ранку командувач збройних сил України Валерій Залужний опублікував відео, з вибухом техніки окупантів біля аеропорту. "Ласкаво просимо в пекло!" - написав тоді генерал.

Андрій, український розвідник, який збирав інформацію із групи, сказав, що робота партизанів була "величезною допомогою".

"Ці люди бачили, як рухаються російські танки, бачать, куди солдати ходять обідати, де влаштовують вечірки, де стирають білизну, і діляться цією інформацією з нами, - сказав співробітник служби безпеки, знайомий із роботою партизанів. - Без них наша армія нічого б не знала".

Військовим зазвичай потрібно близько 15 хвилин, щоб діяти за наведенням - менше, якщо було виявлено російський "Бук" або інша система ППО, яка є пріоритетною метою.

За словами Андрія, фото чи відео, надіслані партизанами, розглядалися як свідчення російської позиції, якщо повідомлялися координати, то військові перевіряли мету, інколи використовуючи безпілотники.

Максим, авторемонтник, який також був членом групи, тричі їздив до окупованого Криму з російським офіцером, чию машину він допомагав лагодити в Херсоні. Весь цей час Максим збирав цінну інформацію для українських військових.

Дорогою Максим приймав заспокійливі. "Це було дуже напружено", - поділився він. Коли вони прибули до кримського міста Сімферополь до третього рейсу, його запросили випити з трьома російськими офіцерами. Він передав деталі розмови, які допомогли військовим підтвердити, що багато російських військ живуть не в Херсоні, а в Тарасівці, розташованій на південь.

"Ми розмовляли перед кожною поїздкою, щоб обговорити, що нам потрібно, - сказав Андрій. - Він нам дуже допоміг".

Ігор Котелевич, тамада, розповів, що входив до групи із 10 осіб, яка закладала вибухівку під машини російських офіцерів у Херсоні. "Поліція втекла з міста, тому ми взяли ситуацію до своїх рук", - сказав він.

28 березня співробітники ФСБ прийшли додому до одного з членів та заарештували його. Незабаром після цього було заарештовано ще двох учасників групи Telegram.

"Ми одразу запідозрили, що хтось із нашої групи доносить нас", - сказав Олександр.

Учасники очистили свої журнали чату з тими, хто був затриманий, і запровадили нове правило: щоранку кожен учасник мав надсилати відео про себе вдома, щоб довести, що його не затримували. Будь-хто, хто не надішле відео, буде негайно видалено з групи.

Один учасник був вилучений після того, як ФСБ заарештувала його, але за кілька днів він розіслав власне відео безпосередньо деяким учасникам групи, попросивши їх знову додати його до чату Telegram.

На ролику він зображений сидячим за столиком зі склянкою води, його обличчя злегка опухло, в тремтячій руці запалена сигарета. За обшарпаним столом була бежева стіна, а в кутку металеві двері. Чоловік сказав, що пішов відвідати бабусю, залишивши телефон удома.

"Було видно, що він сидить у якомусь слідчому ізоляторі", - сказав Олександр. Він та інші вирішили не відновлювати чоловіка у групі.

Через десять днів співробітники ФСБ прийшли до будинку батьків Олександра у Херсоні та обшукали його. Олександр на той час придбав підроблені документи, що засвідчують особу, і зупинився в квартирі друга. Його дружина та дочка поїхали у квітні до Франції.

За допомогою поставлених США реактивних систем залпового вогню Himars Україна почала завдавати ударів стратегічним мостам у місті та іншим ключовим цілям, які Росія використовувала для поповнення запасів військ. Незабаром після цього наземний наступ відвоював ділянку землі у східній частині Херсонської області.

Один із членів групи Telegram був технічним фахівцем, який перехоплював російські повідомлення та редагував їх, видаляючи білий шум. Перехоплення дали українським військам завчасне попередження про атаки та полегшили визначення місцезнаходження російської артилерії.

У деяких перехоплених дзвінках, з якими ознайомилася The Wall Street Journal, російські солдати повідомляють координати артилерійських ударів по українських позиціях. "Відкриємо через дві-три хвилини. У нас проблеми із зарядкою стовбура", - говорить один солдат.

Пізніше в записі було чути панічні голоси росіян, які потрапили під обстріл і запитували, як були виявлені їхні позиції.