У парламенті пояснили, чому для відновлення житла важиво стимулювати локальний бізнес

Вона повідомила, що за оцінкою Світового банку, збитки України внаслідок повномасштабного вторгнення станом на початок поточного року становлять 499 млрд доларів. При цьому найбільше постраждали транспортна і соціальна інфраструктура і житловий фонд. Але їх відновлення буде залежати у тому числі від того, які умови держава запропонує бізнесу для продовження його роботи на території країни, а не деінде.

"За період великої війни росіяни зруйнували нам 23 тисячі кілометрів доріг - колосальна цифра з огляду на все. Крім цього, зруйновано більше ніж 55 млн квадратних метрів житла. І на його відновлення нам знадобиться щонайменше 5 років. Але чи будемо ми відновлювати все зруйноване житло - велике питання, адже далеко не всі українці, які втратили своє житло, в Україну повернуться. Це, на жаль, потрібно чітко усвідомлювати", - зауважила Шуляк.

Вона наголосила на тому, що потреби на відновлення нині становлять 485 млрд доларів. Але оскільки міжнародні партнери принципово не фінансують оборонні потреби України, на це виділяється левова частина бюджетних коштів. Відповідно, на фінансування відновлення цивільної інфраструктури і житлового фонду коштів лишається не так вже і багато. І ці кошти залежать від того, скільки податків заплатить український бізнес.

Відтак, наразі кошти на відновлення залежатимуть від умов, які держава запропонує бізнесу задля того, щоб він відновлювався і розвивався саме на її території.

"Це і допомога на місцях, і пільгове кредитування для підприємців на час воєнного стану, і масштабна дерегуляція, і розширення можливостей кредитування для підприємців на базі програми "5-7-9%" та багато іншого", - зауважила парламентарка.

Вона також закцентувала, що надважливо стимулювати бізнес, який погодиться запускатися, відновлюватися і розвиватися на деокупованих і прифронтових територіях. Відповідно, українські громади мають зосередитися на всебічній підтримці бізнесу, який не лише створює робочі місця, а сплачуючи податки, фінансує витрати, пов’язані з обороною нашої держави.

Низку стимулів для підприємців, які зайдуть працювати у громади передбачили у законопроєкті "Про основні засади житлової політики". Йдеться, зокрема, про:

• Інфраструктурну підтримку – забезпечення доступу до критичної інфраструктури (дороги, електропостачання, вода, інтернет, медичні та освітні послуги);
• Фінансові стимули (додаткові субвенції, гранти або ж пільгове фінансування комунального та приватного сектору) або інші форми фінансової підтримки для підприємців, які вирішують розпочати або розширити бізнес на цих територіях;
• Податкові пільги для підприємців та фізичних осіб;
• Підтримку інновацій та заохочення інвестицій;
• Заохочення місцевого виробництва та споживання;
• Інформаційну підтримку підприємництва та навчання.

"Незалежно від того, чи перебувають наші громади в тимчасовій окупації, чи на цих територіях ведуться бойові дії, чи громади є прифронтовими, про майбутнє необхідно думати вже зараз. Ми й надалі працюватимемо над тим, аби максимально залучати мешканців, активістів і бізнес на місцях до обговорення майбутнього процесу відновлення", – резюмувала Олена Шуляк.