"Парламент" для ООН: що таке Генасамблея і на що вона впливає

Що таке Генасамблея ООН та коли її створили

Генасамблею створили у 1945 році, як і саму Організацію Об’єднаних Націй. Заснована на засадах Уставу ООН. По факту, це - форум для зустрічей, політичних виступів, голосувань та обміну думками. А також ГА ООН важлива для кодифікації норм міжнародного права.

Працює вона у режимі сесій з вересня по грудень, а далі - в міру потреби, включаючи спеціальні та термінові зустрічі. Кожна країна - а всього їх зараз 193 - може бути представлена офіційною делегацією, складом не більше п’яти осіб. Часто під час засідань можна почути очільників держав. Кожна країна при голосуванні має один голос.

Згідно Уставу, ГА ООН може:

• брати участь в обговоренні питань миру і безпеки, включно з конвенційним та ядерним роззброєнням (але рішення може приймати лише Рада Безпеки),
• організовувати дослідження та надавати рекомендації у різних напрямках міжнародної політики та співпраці, дбати про дружні відносини між державами,
• слухати доповіді Радбезу та інших органів ООН, розглядати та затверджувати бюджет організації,
• обирати непостійних членів РБ ООН і - за рекомендацією Ради Безпеки - призначати генерального секретаря ООН та членів різних допоміжних органів (наприклад, Ради з прав людини чи Міжнародного кримінального суду,- ред.).

Втім, незважаючи на всю свою урочистість та декларативність, Генасамблея має одне важливе повноваження. Як йдеться у резолюції “Єдність заради миру” (3 листопада 1950 року), якщо Радбез не здатний виконувати свої функції через незгоду у ситуації загрози миру та безпеці, Генеральна асамблея ООН має сама негайно надати потрібні рекомендації, включно з використанням сили зброї.

Фото: Генасамблея ООН провела екстрену сесію по Україні, де прийняла три важливі резолюції (Getty Images)

Цей пункт був активований 28 лютого 2022 року після повномасштабного нападу Росії на Україну. За три дні до того Росія наклала вето на рішення Радбезу ООН, тим самим паралізувавши його роботу. Сесію скликали, бо голосування “проти” не блокує процедурні питання.

До 24.02 “Єдність заради миру” використовували дванадцять разів з 1950 року. Росія звинувачувала в агресії Київ, але була відчутно ізольована під час засідання. Посол України при ООН Сергій Кислиця, своєю чергою, сказав - Росія чинить в Україні “воєнні злочини”, а підвищення ядерної готовності назвав “божевіллям”.

“Якщо Україна не виживе… вся демократія зазнає краху”, - наголосив він. В результаті, 2 березня ГА ООН прийняла резолюцію ES 11-1, де висловила жаль (те, що росіяни заблокували під час Радбезу) з приводу вторгнення та закликала РФ вивести війська з України і скасувати визнання так званих “ЛДНР”. Резолюцію ES 11-3 прийняли 7 квітня 2022 року, після оприлюднення звірств російських військових у Бучі.

Історичні промови: Хрущов, Арафат, Фідель Кастро та Каддафі

Перше засідання Генеральної Асамблеї відбулося 10 січня 1946 року у Лондоні, були присутні представники 51 нації. Одним з перших гучних рішень Асамблеї у 1947 році був план по розділенню Палестини, який з одного боку заклав підвалини для конфлікту, що триває і досі, а з іншого - для створення Ізраїлю.

Втім, більшою мірою Генеральна асамблея ООН відома скандальними промовами з її трибуни. Там побувало багато диктаторів цього світу: від Микити Хрущова до Муаммара Каддафі, від Фіделя Кастро до Володимира Путіна. Перша така промова сталася у 1960 році, коли радянський тиран, за популярною легендою, стукав черевиком по трибуні, намагаючись змусити замовкнути представника Філіппін (якого до того ж обізвав “холуєм американців”).

Тоді ж світ почув і ще одного ексцентричного лідера: Фіделя Кастро з соціалістичної Куби. Його виступ був тоді найдовшим і тривав чотири години, а американцям - зокрема, Джону Кеннеді та Річарду Ніксону - знову дісталося на горіхи.

Далеко не в останній раз - пізніше це зробили президенти Венесуели та Нікарагуа. Покійний нині Уго Чавес з трибуни Генасамблеї називав Джорджа Буша “сатаною” і стверджував, що у залі “пахне сіркою”.

Бував там і голова Організації визволення Палестини Ясір Арафат, який в ООН у 1974 році критикував сіонізм і пророкував йому загибель разом з расизмом та колоніалізмом. Його справу продовжив президент Ірану Махмуд Ахмадінеджад у 2008 році.

Фото: виступ Муаммара Каддафі був одним з найбільш дивних за історію Генасамблеї ООН (Getty Images)

Але однією з найбільш "зіркових" промов стала виголошена тоді ще живим лідером Лівії Муаммаром Каддафі. За сорок років правління це було його перше звернення до всього світу в ООН. За майже дві години він встиг згадати усі можливі теорії змови, в яких були замішані США, включно з розробкою свинячого грипу та вбивством спецслужбами Джона Кеннеді. Раду Безпеки назвав “радою террору” та порівняв з “аль-Каїдою”, а посеред Нью-Йорку намагався поставити традиційний бедуїнський намет.

Це було у 2009 році, а вже у 2011, у розпал Арабської Весни, ця сама Генеральна асамблея ООН надала дозвіл іноземним державам втручатися в лівійську громадянську війну, щоб захистити цивільне населення. У жовтні 2011 Каддафі вб’ють повсталі лівійці у його рідному місті Сірт.

Нова сесія: чого чекати від Генасамблеї зараз

Згідно Уставу, зараз якраз почалася активна сесійна робота Генеральної Асамблеї, що триватиме до грудня 2023 року. Головні теми - кліматичні зміни, реформа Ради Безпеки, війна в Україні, конфлікти та перевороти в Африці.

Найбільшою політичною зіркою стане президент США Джо Байден, оскільки лідерів інших чотирьох держав-постійних членів Радбезу на сесії не буде.

Тож Джо Байден зможе майже без перешкод спілкуватися з представниками “світу, що розвивається” - Латинської Америки, Африки та Азії. Оскільки лідери Китаю та РФ не прибудуть, можна спробувати позмагатися за увагу тих, хто до них схиляється. Цікаво, що делегацію Пекіну очолить не досвідчений дипломат і голова МЗС Ван Ї, а фігура чисто номінальна - заступник голови КНР Хань Чжен, який не має реальної влади.

Фото: українська делегація в залі Генеральної асамблеї ООН (Getty Images)

Для багатьох менших та бідніших держав виступ на сесії Генеральної асамблеї - чи не єдиний шанс “засвітитися”, розказати про свої проблеми та попросити про кошти чи допомогу.

Виступ Володимира Зеленського очікується 19 вересня у першій половині дня. Також президента України запрошено на засідання Ради Безпеки ООН, участь в якому збирається взяти і Сергій Лавров.

Така ситуація - на відміну від представницької Великої Двадцятки чи Сімки - на думку західних аналітиків свідчить, що вага ООН у міжнародній політиці все ж зменшується - якщо навіть прем’єри головних держав Європи вирішують залишитися вдома. Є побоювання, що Саміт Цілей сталого розвитку може перетягнути увагу багатьох учасників, бо саме там обговорюватимуть освіту, вакцинацію, харчову безпеку, боротьбу з бідністю. А це важливіше для країн Глобального Півдня, ніж промови на Генасамблеї.