Парламент боснійських сербів відмовився визнавати геноцидом різанину в Сребрениці

Цей крок парламенту був зроблений на тлі кампанії Сербії та автономної Республіки Сербської у Боснії та Герцеговині проти резолюції про вшанування пам'яті жертв геноциду в Сребрениці, яка обговорюється в ООН і має бути винесена на голосування Генеральної Асамблеї на початку травня.

Після голосування в парламенті Республіки Сербської, тисячі людей з усього регіону приєдналися до акції протесту проти резолюції, організованої правлячою коаліцією у де-факто столиці Баня-Луці.

Президент Республіки Сербської Мілорад Додік заявив, що операція армії боснійських сербів у Сребрениці була "великою помилкою".

"Це був злочин, але це не був геноцид", - сказав Додік своїм прихильникам, які аплодували і розмахували сербськими прапорами. Він закликав босняків-мусульман відкликати свою підтримку резолюції, заявивши, що в іншому випадку серби не зможуть жити з ними в одній державі.

Президент Сербії Александар Вучич минулого тижня заявив, що Белград боротиметься проти резолюції ООН, що покладає провину на сербів. Уряд побоюється, що вона може стати підставою для Боснії вимагати військових репарацій від Сербії, як союзника боснійських сербів часів війни.

Міжнародний трибунал щодо колишньої Югославії, що базується в Гаазі, у низці вердиктів за останні два десятиліття встановив, що масове вбивство 8 тисяч мусульманських чоловіків та хлопчиків у Сребрениці було геноцидом.

У 2007 році Міжнародний суд ООН підтвердив цю заяву, зазначивши, що Сербія не змогла запобігти геноциду.

Проект резолюції ООН, ініційований Німеччиною, Руандою і підтриманий США, Боснією та Герцеговиною й іншими країнами, закликає зробити 11 липня офіційним Міжнародним днем пам'яті жертв геноциду в Сребрениці. Вона також закликає засудити будь-яке заперечення геноциду в містечку.

Різанина в Сребрениці

Різанина 11 липня 1995 року сталася через тиждень після того, як безпечна зона ООН у Сребрениці була атакована силами боснійських сербів. Подія була визнана найстрашнішим звірством у Європі з часів Другої світової війни, а міжнародні суди визнали її геноцидом.

Чоловіки, більшість з яких були беззбройні, були страчені при спробі втечі зі східного анклаву після того, як він потрапив до рук сил боснійських сербів. Їх убили масово, а їхні останки були відкопані роками пізніше з первинних і вторинних масових поховань.

Сербськими силами командував генерал Ратко Младич, який у 2017 році був довічно ув'язнений після того, як Міжнародний трибунал щодо колишньої Югославії визнав його винним у геноциді та злочинах проти людяності за організацію масових вбивств та етнічних чисток під час війни у Боснії.

Водночас у звіті групи іноземних експертів за 2021 рік, підготовленому на замовлення уряду Сербської Республіки, зроблено висновок, що в Сребрениці мали місце злочини, але не геноцид, кількість загиблих зменшено вдвічі та зазначено, що більшість загиблих були вбиті у бою.

Республіка Сербська

Державне утворення на території Боснії та Герцеговини. Населені боснійськими сербами території проголосили незалежність своєї Республіки Сербської на початку 1992 року у відповідь на ініційований тоді ж боснійцями-мусульманами вихід Боснії та Герцеговини зі складу Югославії.

Республіка брала ключову участь у кривавій боснійській війні та залишалася самопроголошеною і невизнаною до листопада 1995, коли під тиском НАТО і ООН були укладені Дейтонські угоди і створено Федеративну державу Боснія і Герцеговина, у складі двох утворень - Республіки Сербської та Федерації Боснії та Герцеговини.