"Пам'ять житиме вічно". Як у день народження "Да Вінчі" українці вшановують Героя

• Про відкриття пам'ятної стели
• Як українці згадують Героя у день його народження
• Про бойовий шлях "Да Вінчі"

Про відкриття пам'ятної стели

Для встановлення стели вибрали саме Донеччину, бо Дмитро воював там проти російського загарбника з 2014 року аж до своєї загибелі у 2023 році. Її розмістили поблизу культової стели при в'їзді у Донецьку область.

"Командир завжди об’єднував людей навколо ідеї боротьби за свободу України. Його харизма, лідерство та рішучість надихали побратимів і волонтерів, допомагали створювати міцний бойовий колектив. І сьогодні, після його героїчної загибелі, пам’ять про нього продовжує об’єднувати всіх, хто цінує його подвиг і робить все задля майбутнього України", – йдеться у дописі "Вовків да Вінчі".

Побратими полеглого Героя наголосили, що ця стела буде нагадуванням про жертовність і силу духу тих, хто бореться за вільну Україну, а також тих, хто віддав життя за свободу.

Відкриття пам'ятної стели (фото: facebook.com/vovkydavinci)

Пам’ятну стелу створив художник Саша Ком'яхов, який є також автором візуальної айдентики батальйону "Вовки Да Вінчі" й бойового шеврона підрозділу, який вручав бійцям Дмитро Коцюбайло.

На відкритті стели була присутня кохана "Да Вінчі", керівниця медичної служби "УЛЬФ" Аліна Михайлова, а також командир 108-го окремого механізованого батальйону "Вовки Да Вінчі" Сергій Філімонов та побратими Дмитра.

Напередодні події Аліна Михайлова повідомила у соцмережах, що на Аскольдовій могилі в Києві вранці 1 листопада відбудеться Парастас за Дмитром, який завершиться Панахидою біля його могили.

Відкриття пам'ятної стели (фото: facebook.com/vovkydavinci)

Як згадують Героя у день його народження

У день народження Дмитра "Да Вінчі" Коцюбайла багато українців вшановують Героя, згадуючи його вклад у боротьбу проти окупантів і відданість Україні.

"Залишити після себе памʼять – велика справа. Продовжувати після смерті впливати на долі людей, закликати до боротьби – феномен непересічності. У мене "Перемога" асоціюється з морем, а йому потрібно живлення. Ось річки є одним з джерел наповнення. Дмитро усе своє свідоме життя збільшував "річку", щоб море не висохло, вона сягала велетенських розмірів. Зараз у нас місія наповнювати море за тих хто віддав усе, що мав", – написала сестра "Да Вінчі" Олександра Коцюбайло, яка у вересні 2024-го також долучилась до війська.

Допис сестри Дмитра Коцюбайла (скриншот)

Полеглого Героя вшанував і колишній Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний, він опублікував спільне фото і прокоментував його віршем.

"Яка печаль, що я не зможу тебе сьогодні в обіймах міцно обплести.

Бо вже сурма печальну ноту свою зіграла, і салюти,

на мить покинувши багнети, віддали вже прощальні звуки.

І ти пішов… Спустіли наші душі, з очей пішла надія та іскра", – написав Залужний.

Валерій Залужний і "Да Вінчі" (фото: facebook.com/vzaluzhnyi)

Пост у пам'ять про "Да Вінчі" опублікувала журналістка Яніна Соколова.

"Памʼять про тебе, Дмитре Коцюбайло, житиме вічно. Сильний, розумний, вільний, рішучий. Легендарний Герой України та командир, на історії становлення і боротьби за націю якого має будуватися сприйняття України і її героїв теперішнім поколінням", – написала Соколова.

Пост Олександра Ком'яхова, автора пам'ятної стели (скриншот)

Також пам'ять про Дмитра вшанувала волонтерка та громадська діячка Оксана Корчинська.

"1 листопада – день, коли всі наші побратими й посестри згадують славетного Воїна, легендарного командира Дмитро Коцюбайло. Багато хто сьогодні після присяги або обітниць на його могилі доєднаються до нашого братерства. Буде багато емоцій, не всі брати і сестри зможуть поділити між собою спогади та спадщину спільного бойового шляху. Але всі вони несуть далі прапор його боротьби за велич й славу України", – написала Корчинська.

Окрім цього, багато пересічних українців у соцмережах згадують полеглого Героя і дякують за захист України.

Про бойовий шлях "Да Вінчі"

Дмитро Коцюбайло народився 1 листопада 1995 року в селі Задністрянському на Івано-Франківщині. Мав хист до малювання, навчався на художника в Івано-Франківську. За свій талант отримав позивний "Да Вінчі".

Після початку збройної агресії Росії на сході України у 2014 році Дмитро пішов добровольцем на фронт. У бою під Пісками отримав важке поранення, але через три місяці він знову повернувся на фронт.

"Да Вінчі" брав участь у визволенні Карлівки, Пісків, Авдіївки, у боях під Степанівкою, Савур-Могилою, Старогнатівкою. У 2016 році став командиром 1-ї окремої штурмової роти ДУК ПС. У 2021 році став першим добровольцем, який отримав звання Героя України ще за життя.

"За свою свободу треба боротися. Якщо не хочеш бути в ярмі чи стати рабом, то треба боротися", – говорив Дмитро.

"Да Вінчі" отримав звання Героя України ще за життя (фото: Вікіпедія)

Після початку повномасштабного вторгнення Дмитро воював на Луганщині. Він щиро вірив у перемогу України, заявляв, що вона мож відбутися тільки із поверненням Криму.

"За Україну віддають життя найкращі. Але жертвуючи найдорожчим, наші воїни знають, за що вони стоять до останнього подиху", – говорив "Да Вінчі".

Дмитро "Да Вінчі" Коцюбайло загинув 7 березня 2023 року під Бахмутом від поранення у шию. Героя похоронили на Аскольдовій могилі у Києві.

Прощання із Дмитром "Да Вінчі" Коцюбайлом (фото: Getty Images)