"П'ять проблемних міст". Як Рада провалила масову дерусифікацію та що буде далі

Зміст

• Як Рада провалила перейменування населених пунктів

• Які назви приготували для міст та сіл

• Скандали з перейменуванням і що далі

Як Рада провалила перейменування населених пунктів

Проект постанови щодо перейменування населених пунктів у зв'язку з вимогами закону про заборону пропаганди російської імперської політики та деколонізації топонімії внесли до Ради ще у квітні.

До сьогоднішнього голосування профільний комітет рекомендував перейменувати широкий перелік міст, селищ, сіл та районів. Але проект набрав 208 голосів при 226 необхідних. Причому монобільшість дала лише 137 голосів.

Як заявив нардеп від "Голосу", голова підкомітету з питань деколонізації та один із ініціаторів Роман Лозинський, парламент "провалив історичний шанс викинути з карти України все те, що було нав'язане Москвою".

"Неформальне об'єднання "депутати московського патріархату" всіма правдами та неправдами накрутили колег, тому на табло всього 208 голосів. Це тотальна ганьба для України. Це реванш", - написав він у Facebook.

Із зареєстрованих на засіданні 18 вересня 75 нардепів взагалі не голосували, п'ятеро утрималися і троє були проти. Найбільше тих, хто не голосував, серед "Слуг народу" - 40 осіб та групи "Платформа за життя та мир" - 15 осіб.

Обурені депутати, скандуючи "Ганьба", заблокували трибуну з вимогою зібрати погоджувальну раду, доручити комітету негайно розглянути постанову, щоб знову винести проект до сесійної зали. До цього часу Рада не працюватиме.

"На цьому на сьогоднішній день нестримні реформи завершилися", - наголосив нардеп Ярослав Железняк.

Які назви приготували для міст та сіл

Як йдеться в пояснювальній записці, згідно із законом про деколонізацію, органи місцевої влади та військові адміністрації мали провести консультації з громадськістю та подати на розгляд Ради пропозиції щодо перейменування.

У свою чергу парламент має ухвалити рішення з урахуванням пропозицій. А якщо пропозиції місцевої влади не надійшли у встановлений термін, то з урахуванням рекомендацій Інституту національної пам'яті та Нацкомісії щодо стандартів державної мови.

Профільний комітет розглянув 340 пропозицій, рекомендації комісії та Інституту національної пам'яті та рекомендував перейменувати 7 районів, 15 міст, 56 селищ та 262 села у 22 регіонах України.

Нижче наводимо великі населені пункти, які підлягають перейменуванню. А також запропоновані цікаві назви.

Дніпропетровська область

• Новомосковськ - Самар (Новомосковський район - Самарський район)

• Павлоград - Матвіїв (Павлоградський район - Матвіївський район)

• Синельникове - Ріднопілля (Синельниківський район - Ріднопільський район)

• Першотравенськ - Шахтарське

Донецька область

• село Красна Поляна (Волноваський район) - Нова Каракуба

• село Мічуріне (Кальміуський район) - Грінталь

• село Зоря (Маріупольський район) - Афіни

Запорізька область

• село Кутузівка (Пологівський район) - Петерсгаген

• село Першотравневе (Пологівський район) - Малий Вердер

Луганська область

• Первомайськ - Сокологірськ

• Молодогвардійськ - Отаманівка

• Сєвєродонецьк - Сіверськодонецьк (Сєвєродонецький район - Сіверськодонецький район)

Львівська область

• Червоноград - Шептицький (Червоноградський район - Шептицький район)

Миколаївська область

• Южноукраїнськ - Гард

• Первомайськ - Ольвіополь (Первомайський район - Ольвіопольський район)

Одеська область

• село Роща (Болградський район) - Новий Париж

• Южне - Порт-Анненталь

Сумська область

• село Червоногірка (Роменський район) - село Масонів

• місто Дружба (Шосткинський район) - місто Хутор-Михайлівський.

Харківська область

• Красноград - Берестин (Красноградський район - Берестинський район)

• Первомайський (Лозівський район) - Златопіль

Черкаська область

• Ватутіне (Звенигородський район) - Багачеве

Скандали з перейменуванням і що далі

Процес перейменування не обходиться без скандалів і на місцевих рівнях. У деяких випадках проти нових назв виступає саме населення.

Наприклад, згідно з результатами опитування, у вересні 2023 року більшість жителів Южноукраїнська (Миколаївська область) підтримала назву Південноукраїнськ - понад 3000 голосів. За перейменування на Гард виступили лише 672 жителі.

Зазначимо, Гард має відсилку до козацької історії, а точніше до Бугогардівської паланки Запорізької Січі, центром якої був Гард на околицях сучасного Южноукраїнська. Південноукраїнськ є фактично калькою з російськомовної назви та несе в собі ідеологему часів пізнього СРСР.

Крім того, з точки зору географії Южноукраїнськ ближчий до географічного центру України. А з точки зору Москви, за розпорядженням якої будувалася Південноукраїнська АЕС, місто розташовується на півдні.

Обговорення та суперечки розгорнулися і між жителями міста Южне (Одеська область). За результатами громадського голосування у жовтні 2023 року 77% южненців підтримали назву Південне. У той час як Порт-Анненталь у нинішньому проекті ухвали підтримали 6,7% (ще 6,1% виступили за назву Анненталь).

Слово "Аненталь" дослівно перекладається як "Долина Анни". Це перша назва селища Біляри, яке сьогодні входить до складу Южненської громади. На картах 1869 і 1955 років можна зустріти згадки колоніальних поселень Анненталь і Ней-Анненталь. Сьогодні там розташована територія порту "Південний".

Подібні дискусії розгорілися і щодо перейменування Павлограда (Дніпропетровська область). Згідно з висновком Інституту національної пам'яті, назва пов'язана з ім'ям сина російської імператриці Катерини II - Павла I. Місцева влада була не згодна і казала про зв'язок з апостолом Павлом.

У листопаді минулого року там провели онлайн-опитування, у якому взяли участь понад 10 тисяч осіб. Майже 83% виступили проти перейменування. Жодне інше опитування не викликало такого резонансу.

***

На погоджувальній раді вирішили повернутися до перейменування, але після того, як будуть проголосовані всі ресурсні законопроекти для бюджету. За словами спікера Ради Руслана Стефанчука, це буде інша постанова. І в ній не буде "п'яти проблемних міст", перейменування яких викликало найбільший резонанс.

"Це був комплексний проект, де було дуже багато сіл, селищ, районів і саме через це не вистачило голосів. Тому що хтось проти перейменування", - заявив він.

Щодо п'яти населених пунктів, відносно них проведуть окремі дискусії, після чого подадуть постанови з різними варіантами назв. Стефанчук додав, що в першу чергу треба дослухатися до думки мешканців цих міст.

При підготовці використовувалися: текст та супровідні документи проекту постанови № 11188, інформація із соціальних мереж народних депутатів, публікації регіональних ЗМІ, заява спікера Верховної Ради Руслана Стефанчука.