Європейська комісія опублікувала доповідь про прогрес, досягнутий Україною на шляху до членства у Євросоюзі. Він містить ключові висновки, а також умови, реалізація яких необхідна для вступу.
РБК-Україна публікує повний переклад доповіді.
Незважаючи на повномасштабне вторгнення Росії у лютому 2022 року та агресивну війну, Україна продовжує рухатися шляхом демократичних реформ і реформ верховенства закону. Процес ще більше прискорило надання статусу кандидата на вступ до ЄС у червні 2022 року.
За звітний період вибори не проводились. Загалом правова база, як і раніше, сприяє організації демократичних виборів. Реформу виборчої законодавчої бази слід продовжити з урахуванням невиконаних рекомендацій Бюро з демократичних інституцій та прав людини (БДІПЛ) ОБСЄ.
Робота Верховної ради продовжує проходити під знаком надзвичайних обставин, пов'язаних із російською агресією. Проте законодавчі завдання виконуються систематично, закладаючи основу безперервного демократичного процесу прийняття рішень.
Ключові рішення, особливо з питань оборони/безпеки, було прийнято явною міжпартійною більшістю. Значну увагу було приділено законодавству, яке стосується інтеграції до ЄС. Рада виконувала важливі функції, у той час як були висловлені побоювання щодо обмеженої прозорості з міркувань безпеки та послаблення нагляду за виконавчою владою.
Україна має певний рівень підготовки у галузі реформи державного управління, при цьому за звітний період було досягнуто обмеженого прогресу. Хоча українська адміністрація довела свою стійкість під час повномасштабного вторгнення, реформи сповільнилися чи зупинилися у низці секторів, зокрема у сфері найму та відбору на основі заслуг, класифікації посад та реформи заробітної плати, а також розгортання інформаційної системи управління людськими ресурсами. Цифровізація надання послуг досягла високого рівня.
Що стосується багаторівневого управління, продовжувалися досягнення реформи децентралізації, при цьому муніципалітети виступили як опора стійкості України. Загалом, після успішного завершення територіальної частини децентралізації, інші елементи реформи ще доведеться завершити.
Місцеве самоврядування на звільнених територіях та територіях, що розташовані поблизу лінії фронту, має бути поступово відновлено там, де це дозволяє безпекова ситуація. Нещодавно створене Міністерство відновлення має об'єднати інфраструктуру та портфель регіонального розвитку, щоб стимулювати відновлення та реконструкцію на місцевому рівні на основі систематичної участі місцевих органів влади та асоціацій. Місцеву фінансову базу потрібно зміцнити.
Щодо функціонування судової влади, Україна має продовжувати зусилля. Незважаючи на російську агресивну війну, Україна продовжувала надавати юридичні послуги та досягла гарних успіхів у реалізації реформи органів судового управління 2021 року, орієнтованої на сумлінність та професіоналізм.
Вища рада юстиції та Вища кваліфікаційна комісія суддів були відтворені внаслідок прозорого процесу із значним залученням незалежних експертів. Це дозволить уряду знову почати заповнювати понад 2 000 суддівських вакансій та оцінку (перевірку) кваліфікації близько 1 900 чинних суддів.
Незважаючи на значні труднощі, українські інститути продемонстрували відмінну стійкість та запровадили необхідні законодавчі та організаційні заходи, які дозволяють продовжити надання юридичних послуг громадянам та компаніям під час війни.
У 2022 році більшість судів зберегли показник розкриття (відношення числа вирішених справ до кількості справ, що надійшли в цьому році) на рівні 100% або навіть вище. У серпні 2023 року Україна ухвалила закон, що забезпечує прозорий відбір суддів Конституційного суду відповідно до рекомендацій Венеціанської комісії, та розпочала процес реалізації, створивши Консультативну групу експертів та оголосивши конкурси до Конституційного суду.
Законодавство про обрання суддів все ще необхідно вдосконалювати, і потрібно запровадити прозорішу процедуру відбору прокурорів управлінського рівня. У серпні та вересні 2023 року Україна ухвалила два закони про відновлення дисциплінарного провадження щодо суддів та про створення незалежної служби дисциплінарних інспекторів на основі прозорої та меритократичної процедури відбору із залученням експертів, номінованих на міжнародному рівні.
Після ліквідації Київського окружного адміністративного суду необхідно утворити новий адміністративний суд для розгляду справ за участю центральних органів влади, укомплектований перевіреними суддями. Необхідні законодавчі та інституційні зміни для забезпечення сильнішої дисциплінарної системи прокурорів.
Щоб підвищити прозорість, ефективність та доступ до правосуддя, Україні слід також продовжити зусилля щодо цифровізації судової системи. Все ще необхідно вжити системних заходів для просування реформи виконання судових рішень, включаючи виконання рішень Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ). Щоб забезпечити стійкість зусиль щодо зміцнення верховенства права, Україні слід продовжити реформу юридичної освіти.
З моменту початку повномасштабного вторгнення Україна зіткнулася з безпрецедентною кількістю звірств, здійснених російськими військовими. Українські інститути доклали значних зусиль для вирішення цієї проблеми та притягнення до відповідальності винних у міжнародних злочинах. Низка правоохоронних органів за вказівкою Генеральної прокуратури розпочали розслідування цих складних злочинів
З цією метою було створено спеціалізовані слідчі та прокурорські управління. У результаті офіційно зареєстровано 107 951 інцидент, пов'язаний із різними злочинами. Українськими судами пред'явлено звинувачення 267 особам та засуджено 63 особи за воєнні злочини. Налагоджено тісне міжнародне співробітництво, у тому числі з Міжнародним кримінальним судом та його прокуратурою, Євроюстом, Європолом та багатьма державами-членами ЄС. Для підвищення ефективності розслідування міжнародних злочинів та співробітництва з Міжнародним кримінальним судом Україні слід і надалі гармонізувати свою правову базу із міжнародними стандартами.
За звітний період досягнуто певного прогресу, зокрема, у створенні та зміцненні всеосяжної інституційної бази боротьби з корупцією та поступовому накопиченні досвіду у розслідуванні, судовому переслідуванні та винесенні рішень у справах про корупцію на високому рівні.
Україна активізувала реформи у цій сфері після набуття статусу кандидата в ЄС. Було здійснено нові законодавчі, стратегічні та інституційні вдосконалення, включаючи ухвалення національної стратегії боротьби з корупцією, що супроводжується комплексною державною програмою її реалізації.
Нових керівників Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) та Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) було призначено у липні 2022 року та березні 2023 року відповідно після прозорих та меритократичних процедур відбору із залученням незалежних експертів. З моменту свого призначення НАБУ та САП активізували співпрацю та розслідування справ про корупцію на найвищому рівні.
Система електронного декларування активів, припинена після введення воєнного стану, була відновлена та відкрита для громадськості, хоч і з деякими потенційними недоліками, пов'язаними з повноваженнями Національного агентства з запобігання корупції (НАЗК) та даними, що підлягають перевірці.
Парламент також ухвалив закон, який послабить адміністративну відповідальність за електронні декларації про майно, але президент не підписав цей закон і він не набрав чинності. Щоб забезпечити ефективність і стійкість зусиль у боротьбі з корупцією, Україні слід продовжувати нарощувати репутацію розслідувань, кримінальних переслідувань та остаточних судових рішень з високопоставлених корупційних справ, що заслуговує на довіру, включаючи арешт та конфіскацію злочинних активів.
Також слід добиватися своєчасної та послідовної реалізації Державної програми протидії корупції на 2023-2025 роки. Також необхідні зусилля щодо подальшої оптимізації та вдосконалення матеріального та процесуального кримінального права. Щоб впоратися зі зростаючим навантаженням, потрібно збільшити чисельність співробітників НАБУ, прокурорів САП та суддів Вищого антикорупційного суду. Крім того, САП має бути додатково захищена від можливого неправомірного втручання шляхом удосконалення процедур відбору глави САП та її ключових посадових осіб, збільшення її організаційної та процедурної автономії та вдосконалення системи підзвітності.
Було досягнуто певного прогресу. Україна має спеціальну стратегічну та інституційну основу для боротьби з організованою злочинністю та добрий рівень міжнародного співробітництва. Зростає кількість спільних операцій із країнами-членами ЄС. Вживаються заходи щодо боротьби з незаконним потоком вогнепальної зброї, торгівлею людьми та кіберзлочинністю. Розпочато розробку електронної системи управління справами в системі кримінального правосуддя. Було ухвалено національну стратегію повернення активів.
Агресивна війна Росії вплинула на інституціональний потенціал боротьби з організованою злочинністю, але відповідні інститути продемонстрували стійкість і продовжили свою роботу. Проте правова база та оперативний потенціал для боротьби з організованою злочинністю залишаються слабкими.
Процедурні прогалини, дублювання юрисдикцій, широко поширена корупція та нерозвинена ІТ-інфраструктура також перешкоджають ефективній боротьбі з організованою злочинністю. Міжвідомчу координацію необхідно й надалі зміцнювати. Україні також слід розпочати національну оцінку загроз серйозній організованій злочинності відповідно до стандартів ЄС та наростити потенціал для її реалізації.
Правова база та інституційний потенціал все ще потребують удосконалення щодо фінансових розслідувань, повернення активів та управління ними. Прозорий та заснований на заслугах відбір керівництва та персоналу, а також надійна система підзвітності мають бути запроваджені у Бюро економічної безпеки, ключовому агентстві, якому доручено боротися з економічною злочинністю.
Україна загалом дотримується міжнародних інструментів з прав людини та ратифікувала більшість міжнародних конвенцій про захист основних прав. Громадяни серйозно постраждали від порушень фундаментальних прав з боку Росії, які українська влада та громадянське суспільство намагалися виправити з лютого 2022 року.
На початку повномасштабного вторгнення Україна запровадила воєнний стан, що призвів до деяких обмежень прав і свобод, але досі вони залишалися значною мірою пропорційними до реальних потреб і застосовувалися з обережністю. Число зареєстрованих випадків дискримінації меншин, у тому числі представників ЛГБТІК та національних меншин, а також антисемітських дій значно скоротилося.
Щодо прав осіб, що належать до національних меншин, Україні необхідно виконати рекомендації висновку Венеціанської комісії від червня 2023 року та подальшого висновку від жовтня 2023 року. Також необхідні подальші зусилля для забезпечення того, щоб люди з обмеженими можливостями могли користуватися своїми правами згідно з Конвенцією ООН про права інвалідів.
Водночас було ухвалено важливі реформи, такі як новий закон про ЗМІ. Україна також ратифікувала Стамбульську конвенцію про запобігання та боротьбу з насильством щодо жінок та домашнім насильством у липні 2022 року та прийняла державну стратегію до 2030 року щодо забезпечення рівних прав між чоловіками та жінками, яка має бути реалізована.
Лише обмежений прогрес було досягнуто у сфері запобігання тортурам та жорстокому поводженню у в'язницях та інших формах тримання під вартою, де необхідно матеріалізувати культурні зміни в державних органах влади та необхідні подальші заходи для запобігання та забезпечення відповідальності за такі дії.
Має бути ухвалено закон про захист персональних даних, що відповідає законодавству ЄС. Становище дітей (але такоє і літніх людей) в установах опіки, а також осіб з обмеженими можливостями залишається важким, але зобов'язання щодо деінституціоналізації догляду за дітьми та формування Україною безбар'єрного середовища є багатообіцяючими та мають бути реалізовані як пріоритет. Аналогічно необхідно посилити підтримку спільноти ромів за допомогою конкретного та цілеспрямованого плану дій.
Враховуючи широту питань, що стосуються фундаментальних прав, зокрема численні порушення з боку Росії, уповноважений українського парламенту з прав людини стикається із серйозними проблемами у зв'язку з його наявною здатністю ефективно вирішувати весь спектр своїх обов'язків.
Попри повномасштабну війну Україна перебуває на середньому рівні підготовки у сфері свободи слова. Хорошого прогресу було досягнуто у звітний період із ухваленням закону про ЗМІ у грудні 2022 року, незважаючи на запроваджені під час війни обмеження для ЗМІ та журналістів.
Громадяни України користуються свободою вираження думок, а також критичними репортажами у ЗМІ. Проте спостерігається концентрація ЗМІ через обвал медіа- та рекламного ринку, особливо у телевізійному сегменті. Це обмежило доступ людей до плюралістичних ЗМІ в Україні. Становище журналістів залишається нестабільним як економічно, так і - з початку повномасштабного вторгнення - фізично.
Україні необхідно передбачити нові способи забезпечення повоєнної структури плюралістичних та незалежних неонлайнових ЗМІ (зокрема телебачення), включаючи довгострокову перспективу суспільного мовлення та незалежність національного регулятора.
Через наслідки повномасштабного вторгнення Росії, а також структурні економічні проблеми, що існували раніше, українська економіка знаходиться між ранньою стадією і деяким рівнем підготовки до створення функціонуючої ринкової економіки. Проведення грошово-кредитної політики, загальне економічне управління, а також інституційне та нормативне середовище зіштовхнулися із значними труднощами.
Незважаючи на ці проблеми, українська влада відреагувала швидко і з урахуванням загальної стабільності, хоча обставини також призвели до тимчасових збоїв у деяких важливих елементах ринкової економіки. У 2022 році економіка скоротилася на 29,1%, продемонструвавши більшу стійкість, ніж очікувалося спочатку. Щоб сприяти фінансовій стабільності та зміцненню довіри до національної валюти, Національний банк України призупинив дію успішно керованої системи інфляційного таргетування, зафіксував та девальвував обмінний курс, а також підвищив основну ставку рефінансування.
Банківський сектор залишався повністю працездатним та стабільним з достатньою ліквідністю, у тому числі завдяки попереднім реформам та заходам щодо пом'якшення нагляду. Стан державних фінансів помітно погіршився через тривалість війни, а також її вплив на економічну діяльність. Це звело нанівець значну бюджетну консолідацію та відповідне скорочення обсягу боргу, яких було досягнуто у попередні роки до пандемії COVID-19. Значні внутрішні та зовнішні переміщення населення глибоко вплинули на ринок праці.
Через наслідки повномасштабного вторгнення Росії та структурні економічні проблеми Україна перебуває на ранній стадії підготовки з точки зору здатності справлятися з конкурентним тиском і ринковими силами всередині ЄС. Війна серйозно пошкодила капітальну інфраструктуру України та спровокувала масовий відтік людей, який глибоко вплинув на економіку.
Інвестиції у дослідження та інновації були низькими, а результати освіти не відповідали потребам ринку праці, незважаючи на досить високі витрати та відносно високий формальний рівень освітніх досягнень.
У структурі української економіки зберігалася концентрація галузей із низькою доданою вартістю. Хоча торговельна інтеграція з ЄС останнім часом просувається вперед, у тому числі завдяки створенню Поглибленої та всеосяжної зони вільної торгівлі, вона залишається досить низькою. У той же час міжнародна реакція на підтримку України була масовою за останній рік, і майбутня реконструкція також може допомогти підтримати модернізацію, в якій Україна спеціалізується на ланцюжках із вищою доданою вартістю, та допомогти зміцнити її конкурентоспроможність.
Щодо добросусідських відносин та регіонального співробітництва, Україна підтримує добрі двосторонні відносини з іншими країнами розширення та з сусідніми державами-членами ЄС. Вони були посилені на тлі агресивної війни Росії, що призвело до подальшого поглиблення співпраці з багатьма з цих країн, відзначеного рядом візитів на високому рівні та значної гуманітарної, військової та фінансової підтримки.
Щодо здатності України взяти на себе зобов'язання членства в ЄС, країна продовжувала працювати над приведенням у відповідність до acquis (комплексу прав та обов'язків держав-членів ЄС) у багатьох сферах.
Кластер внутрішнього ринку є ключовим для підготовки України до вимог внутрішнього ринку ЄС та має велике значення для реалізації Поглибленої та всеосяжної зони вільної торгівлі. Хорошого прогресу було досягнуто у сфері вільного руху капіталу та законодавства про інтелектуальну власність. Деякий прогрес було досягнуто в інших галузях, особливо у фінансових послугах, вільному переміщенні товарів, праві на створення підприємств та свободі надання послуг, а також у законодавстві про компанії. Прогрес був обмеженим у сфері конкурентної політики, захисту прав споживачів та здоров'я, немає прогресу у сфері свободи пересування через повномасштабне вторгнення Росії в Україну.
Кластер конкурентоспроможності та інклюзивного зростання тісно пов'язаний зі здатністю та потенціалом відновлення та реконструкції. Це вимагає підвищення конкурентоспроможності та побудови сталої та інклюзивної економіки. Хорошого прогресу було досягнуто у цифровій трансформації та засобах масової інформації, а також у Митному союзі. Певного прогресу було досягнуто у сфері оподаткування, освіти та культури. Обмежений прогрес був досягнутий у соціальній політиці та зайнятості, підприємницькій та промисловій політиці, а також у науці та дослідженнях. Жодного прогресу в економічній та грошово-кредитній політиці досягти не вдалося - через повномасштабне вторгнення Росії, що вимагало надзвичайних заходів економічної політики.
"Зелений порядок денний", кластер стійких зв'язків та пов'язані з ними реформи також нерозривно пов'язані з відновленням України під час та після війни. Агресивна війна Росії проти України завдала величезних збитків транспортній інфраструктурі, навколишньому середовищу та клімату. Прогрес був досягнутий у кількох областях усередині кластера: хороший прогрес у галузі навколишнього середовища, деякий прогрес в енергетиці та трансєвропейських мережах, тоді як прогрес був обмеженим у сфері зміни клімату та транспортної політики.
У областях, що охоплюються кластером ресурсів, сільського господарства та згуртованості, прогрес було досягнуто, зокрема, у трьох сферах, а саме, у сільському господарстві та розвитку сільських районів, безпеки харчових продуктів та ветеринарії та фітосанітарної політики, а також у галузі рибальства та аквакультури. Прогрес був обмеженим у регіональній політиці та координації структурних інструментів, а також фінансових та бюджетних положень.
У кластері зовнішніх зв'язків Україна має добрий рівень підготовки. Щодо зовнішньої політики, політики безпеки та оборони, Україна досягла гарного прогресу, збільшивши рівень відповідності рішенням ЄС та деклараціям спільної зовнішньої та безпекової політики ЄС до 93% (2022 р.). Прогрес був обмеженим відповідно до торгової політики ЄС.
***
У зв'язку з вищевикладеним Єврокомісія рекомендує Європейській раді розпочати переговори про вступ з Україною та стежитиме за прогресом та дотриманням вимог у всіх сферах, пов'язаних із початком переговорів. Наступний звіт перед Європейською радою планується до березня 2024 року.
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна у Telegram.