У найглибших частинах океану - нижче за 4000 метрів від поверхні - поєднання високого тиску та низьких температур створює умови, за яких розчиняється карбонат кальцію (матеріал, який морські істоти використовують для "виготовлення" своїх панцирів або мушель). Нещодавно вчені виявили, що ця "кислотна зона" суттєво збільшилась.
РБК-Україна розповідає, що про це відомо та чим небезпечно.
Під час спалювання людьми викопного палива, вуглекислий газ поглинається океаном. Там відбувається його хімічне перетворення на вугільну кислоту, що вже призвело до суттєвого підвищення кислотності поверхні океану.
Водночас глобальне моделювання океану показує, що так звана глибина карбонатної (кальцитової) компенсації або CCD (момент, коли карбонат кальцію розчиняється у воді швидше, ніж може накопичуватися) зросла в середньому на майже 100 м з доіндустріальних часів.
Зміни, зафіксовані у 17 регіонах океану (інфографіка: sciencedirect.com)
Дослідники припускають, що у цьому столітті вона, ймовірно, підвищиться ще на кілька сотень метрів.
Варто зазначити, що два вищезгаданих процеси пов'язані: через підвищення концентрації вуглекислого газу в океані його pH знижується (стає кислішим), а глибоководна область, в якій розчиняється карбонат кальцію, збільшується від морського дна вгору.
При цьому "перехідна зона" (в якій карбонат кальцію стає хімічно нестабільним і починає розчинятися), називається лізокліном. Оскільки морське дно океану є відносно плоским, навіть невеликий підйом лізокліну (на кілька метрів) може спричинити суттєві зміни - коли вапняні відкладення стануть хімічно нестабільними та розчиняться.
Верхньою межею лізокліну є глибина насичення кальцитом (CSD), а нижньою - CCD.
Над CSD океанська вода перенасичена кальцитом, а відкладення морського дна багаті вапняком. Тим часом під CCD карбонатних мінералів, навпаки, або мало, або немає зовсім.
"Перехідна зона" лізоклін (інфографіка: sciencedirect.com)
Лізоклін можна назвати "біологічним кордоном" між різними живими організмами, адже "кислотна зона" на великих глибинах суттєво впливає на життя цілих екосистем.
Наприклад у північно-східній частині Тихого океану найпоширенішими організмами, які живуть на морському дні (вище за CSD) є м'які корали, офіури, мідії, морські равлики, хітони та мшанки (всі з них мають кальциновані раковини або скелети).
Водночас нижче CCD - найбільш поширені морські анемони, морські огірки та восьминоги.
Регіони океану, що були включені в нещодавнє дослідження (ілюстрація: sciencedirect.com)
Отже, якщо рівень кислотності в океанах зростатиме і зверху, і знизу, це може призвести до суттєвих змін не лише для морських мешканців, але й для людства в цілому.
Нагадаємо, раніше ми розповідали, що вчені змоделювали "новий Ель-Ніньйо" та пояснювали, чи загрожує цей кліматичний феномен людству.
Читайте також, як брудне повітря й кліматичні коливання "вбили" понад 130 млн людей.
При підготовці матеріалу було використано такі джерела: Live Science, ScienceDirect.
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.