Де захисникам шукати роботу і кому досі складно отримати статус УБД – у матеріалі РБК-Україна.
Артем Мельник приєднався до ДФТГ "Мрія" в перші дні вторгнення РФ у лютому 2022-го. Вже в березні після прильоту ворожої ракети “Кинджал” отримав тяжкі опіки 35% тіла та численні переломи. Раніше працював кухарем, але через поранення повернутись до роботи вже не міг.
Поки переніс 10 складних операцій і проходив реабілітацію, виникло й бюрократичне питання: не міг отримати передбачені військовим пільги. Хоча захисників з добровольчих формувань за статусом вже прирівняли до всіх інших військових з лав Сил Оборони, зараз безліч таких як він військових добиваються отримання статусу УБД та пільг через суди.
Але після поранення хлопець не здався: вирішив змінити професію, зараз вчиться на дизайнера і одночасно потроху шукає документальні докази того, що він справді захищав Батьківщину.
Про те, як отримати УБД захиснику з добровольчого формування і де шукати роботу після повернення з війни – РБК-Україна розповідає на прикладі історії одного захисника.
Киянин Артем Мельник приєднався до добровольчого формування територіальної громади через кілька днів після початку великої війни. У березні, коли окупанти все ще безуспішно намагалися добратися до Києва через Бучу та Ірпінь, захисник виконував задачі разом з 72-ю окремою механізованою бригадою.
В момент ворожого прильоту пізно ввечері сидів в автомобілі в 200 метрах від епіцентру удару. Звуку вибуху Артем чомусь навіть не відчув. Але раптом побачив, як до нього наближається вогняна хвиля. Часу хоч якось відреагувати не було: він тільки прикрив обличчя руками. На руки й припало основне ураження, їх надзвичайно сильно обпалило.
Артема врятували в опіковому центрі. Йому провели 10 операцій з пересадки шкіри. Довго був в реанімації, потім заново вчився ходити: крім рук, дуже постраждала і ліва нога , він повністю втратив слух на одне вухо. Треба було проходити тривалу реабілітацію, і з цим дуже допомогли у благодійному проекті "Неопалимі".
“Це чудові професіонали. Хто стикнувся зі схожою ситуацією і має ураження після опіків, раджу звертатись до них. Там точно допоможуть. Допомога абсолютно безкоштовна як для військових так і цивільних осіб, які отримали травми внаслідок війни”, – каже захисник.
Він наголошує, що отримати УБД йому важливо не для виплат, а щоб мати підтвердження, що він справді боронив Батьківщину разом з побратимами. Він зараз чекає відповіді на запит від частини щодо підтверджень його участі у бойових діях, що дозволить з часом отримати статус УБД. Це важливо й усім іншим захисникам, які ризикували життям і зараз самі потребують допомоги.
Поки чекає врегулювання питання, пішов простішим шляхом і отримав групу інвалідності як цивільний. На першій комісії МСЕК його практично не оглядали, не питали про його стан. Там йому дали третю групу на рік.
"Сказати тільки: якщо є питання – задавайте. Спитав, чому саме третя група, відповіли "в інтернеті почитаєте", – розповідає захисник. Він вирішив оскаржити рішення, і його направили на Центральну МСЕК Києва. На другій комісії огляд був вже дуже детальним. Інвалідність продовжили на два роки.
Маючи 3 групу, він отримує виплати 2300 гривень на місяць. Але зовсім не жаліється, що це мало. "Значно краще, ніж нічого", – каже Артем.
Мама його побратима зараз добивається визнання того факту, що її син загинув внаслідок війни у 2022 році під час того самого ракетного удару. Військовий в той момент опинився в самому епіцентрі прильоту. Влучання було настільки сильним, що його не змогли знайти навіть по ДНК. Артем каже, що таких справ по країні багато. І важливо, щоб люди нарешті добилися справедливості, а питання врегулювали так, щоб не доводилося вирішувати його через суд.
У 2023 році в Україні прийняли закон, за яким члени добровольчих формувань прирівняли до ЗСУ, і тепер члени їх родин мають право на ті самі соціальні пільги, що й військовослужбовці. Військові ДФТГ теж можуть виконувати бойові завдання, але головними над ними є Територіальна оборона. А сама ТРО підпорядковується ЗСУ.
Учасники добровольчих формувань поєднують в своїй роботі і цивільну, і військову складову, пояснює РБК-Україна адвокат "Riyako & Partners" Катерина Аніщенко. Вона вважає, що члени добровольчих формувань з усіх військовослужбовців найбільш незахищені.
"Вони виконують свій військовий обов'язок, але фінансуються не державою, а підприємцями, місцевою владою. Ми з вами розуміємо, що це фінансування не завжди йде чітко. Також члени таких формувань оплачують лікарняні виключно за власний кошт. Проте загалом на них та їхні родини поширюються ті самі пільги, що й на інших військових", – каже вона.
На практиці їм може бути складно, наприклад, отримати довідку про участь у бойових діях, довідку про отримання поранення. Ці документи видає командир частини військовослужбовцям, які в подальшому хочуть отримати статус УБД. Складнощі виникають, бо додаткових роз'яснень від Кабінету міністрів про цей документ поки немає.
"Виходить, щоб отримати УБД такому захиснику, треба довідка від командира частини про те, що саме під час виконання бойового завдання йому ставились бойові розпорядження. А бойові розпорядження він не може отримати, бо є членом добровольчого формування. Закон прийняли, і це добре. Але не визначили, який же документ потрібен, щоб цей захисник отримав УБД. Тобто в статусі з ЗСУ їх урівняли, а змін до документів не внесли", – каже адвокат.
На практиці добиватися цього зараз можна тільки через суд. До суду може подати і сам захисник, і його родина.
"Суд далі досліджує, що людина виконувала бойові завдання, навіть за відсутності журналу бойових дій. І, спираючись на вже прийнятий закон, визнавав захисника учасником бойових дій. Або можна зобов'язати Міністерство оборони видати довідку про те, що він брав участь у бойових діях. Це також буде підставою для отримання статусу УБД", – додає Аніщенко.
Часто буває, що ветеран повертається з війни і починає відчувати, що життя вже зовсім інше. А через фізичні обмеження він вже не зможе працювати на колишній роботі. При цьому треба ще й ходити за довідками, збирати довідки, щось доводити. В таких ситуаціях головне не закриватися в собі і продовжувати шукати вихід. А він точно знайдеться.
"Мені було важко психологічно, коли лежав в реанімації і потім ще довго не міг встати з ліжка. Але коли став одужувати і себе "витягувати", то зрозумів, що це все обмеження тимчасові. Коли заново почав ходити, цей важкий стан пройшов сам по собі. Головне з чогось почати. І мати якісь активності. Заняття з психологом, малювання. І все буде налагоджуватися. Поступово, але буде", – ділиться досвідом ветеран Артем Мельник.
До минулої роботи кухарем він повернутись через травми вже не міг. Волонтери і лікарі з проекту "Неопалимі", які за цей час вже стали друзями, порадили звернутись до фонду “Після Служби”. Там Артему допомогли змінити професію. Кейс-менеджер допоміг зорієнтуватися у виборі ІТ-професій, і Артем зупинив вибір на навчанні професії UI/UX Дизайнера в Mate Academy.
“Спершу думав навчатися на програміста, але зрозумів, що трохи не моє. Подобається щось більш динамічне. Вибрав дизайн додатків. Виявилося, це теж дуже непросто. Навчання триває чотири години на день. Виконувати деякі завдання на навчанні виявилося не так просто як здавалось на перший погляд. Шукаю протягом дня час, щоб це зробити і все встигнути”, – розповідає Артем.
В Україні доведеться переглянути своє ставлення до ветеранів і роботодавцям. На думку Артема, якщо комусь з них треба витратити кілька місяців на перенавчання, то варто не відмовляти і погоджуватись на це. Держава теж має сприяти. Наприклад, як при прийомі на роботу людей з інвалідністю: наймаючи ветерана, компанію могли б звільнити від частини податків.
"Військовим треба зрозуміти: головне що вижив. Так, є поранення, але на тому життя не закінчується. При депресії і ПТСР не треба боятися звертатись до психологів. Поранення бувають різні. Далеко не всі дозволяють працювати, ким ви раніше були. Але є віддалена робота, наприклад. Багатьом допомагає стратегія маленьких кроків: починати з невеликих справ, які приведуть до більших” – каже ветеран.
Фото: Часто ветерани стикаються з тривалими бюрократичними процедурами оформлення довідок (Getty Images)
Фондів, які займаються допомогою військовим, стає все більше. Якщо навіть ви живете в невеликому селі, можна звернутись до них онлайн. Там допоможуть або зорієнтують, куди варто йти.
За статистикою благодійного фонду "Після служби", мінімум 60% ветеранів, які повертаються з війни, в силу різних причин не хочуть працювати за минулою професією. Хтось не може працювати менеджером з продажів, бо має ПТСР, а хтось не повернеться до роботи спортивним тренером, бо має травму спини.
Питання пошуку нової професії зараз дуже актуальне, і потреба в цьому тільки зростатиме, каже РБК-Україна кейс-менеджер фонду і ветеран Нацгвардії Олександр Віцан.
Фонд сприяє в цих питаннях кількома шляхами. Хтось просто не знає, як написати резюме, і працівники допомагають його скласти. У когось юридичне питання, і юристи теж ветерана супроводжують. Допомагають шукати курси, освіту, щоб ветеран пройшов перекваліфікацію, а потім – підшукувати роботу.
Зараз багато можливостей пошуку ветеранам роботи стала пропонувати держава. Стати на біржу праці можна онлайн, також дистанційно можуть призначити виплати по безробіттю. А в центрах зайнятості в регіонах пропонуються вже більше 170 спеціальностей саме для ветеранів.
"Також ветерани можуть отримувати грошові ваучери і використати їх на навчання. Є гранти освітні, бізнесові. Але зверніть увагу, що поки ви як ветеран стоїте на обліку на біржі праці, вам виплачуватимуть частину основної ставки, а не бойових 100 тисяч. Бо бойові – це свого роду бонус. Сума виплат завжди розраховується індивідуально", – каже співрозмовник.
Багато інформації про допомогу ветеранам можна знайти в Facebook. Також можна звертатись в державні органи.
“Мене приємно порадувала ситуація у 2024 році по можливостях роботи для ветеранів. Відбулись непогані зміни. Також можна звертатися до нас. Чим зможемо – допоможемо. Чим більше людей залучено в пошук рішення проблеми, тим більше шансів цю проблему вирішити. Хочу підкреслити, що ми поважаємо і підтримуємо ветеранів, які наближають перемогу України. І знаємо їхню цінність", – підкреслює Олександр.