Світлини з "Азовсталі" фотографа і військовослужбовця полку "Азов" Дмитра "Ореста" Козацького облетіли майже весь світ на початку війни, а сам він згодом за них отримав визнання і численні премії.
РБК-Україна розповідає, де зараз "Орест" і чим займається.
28-річний Дмитро родом із Малина Житомирської області. Навчався на графічного дизайнера у Вищій школі інформаційних технологій та менеджменту у Ряшеві (Польща), але покинув навчання і повернувся в Україну, щоб брати участь у Революції Гідності. Зараз навчається на політолога у Національному університеті "Острозька академія".
Дмитро змалку любив фотографувати, спершу знімав природу, згодом почав фотографувати людей. Базові знання із фотографії здобув у місцевому гуртку в Малині, а майстром його зробили роки досвіду.
У 2015 році Дмитро вступив до лав Національної гвардії України й переїхав у Маріуполь. У 2017 році перейшов у полк "Азов", спершу був зв'язківцем, а згодом став прес-офіцером.
Початок повномасштабного вторгнення Козацького застав у Маріуполі, з 1 березня 2022 року він разом із побратимами перебував на "Азовсталі". Сам "Орест" зізнається, що не виконував бойових завдань, оскільки відповідав за комунікацію полку, а також фотографував бійців у бункері.
"Коли ще навчався в Польщі, по вечорах я брав великий рюкзак, кидав туди багато книг і бігав на стадіоні, мріяв стати воєнним кореспондентом. У той момент і повірити не міг, що це колись може стати реальністю", – згадував згодом "Орест".
Фото поранених у польовому шпиталі на "Азовсталі", які зробив Дмитро, облетіли увесь світ. Найвідомішим знімком з Азовсталі стало фото "Світло переможе" – на ньому зафіксований сам "Орест" під сонячним світлом, яке пробивалось крізь розбомблений дах бункера. Цей знімок визнали одним з найкращих у 2022 році за версією газети "The Guardian", також він увійшов до списку "100 найкращих фотографій 2022 року" за версією журналу "Time".
"Я йшов фотографувати поранених, проходив з одного бункера в інший і там на проході був цей промінь світла. Тоді у мене теж з'явився промінь надії, що все буде добре", – розповідав Дмитро.
У 2022 році цей кадр вибрали для обкладинки фотокниги українських та американських фотографів зі знімками російсько-української війни. Потім Дмитра запросили у США, де він презентував цю книгу на численних заходах.
Перед виходом із бункера, Дмитро встиг опублікувати свої фото у соцмережі й закликав усіх поширювати їх, аби показати світу реалії війни в Україні. За ці фото Козацький отримав прізвисько "Очі Азовсталі".
"Дякую за прихисток "Азовсталь" – місце моєї смерті і мого життя. Поки я буду в полоні, залишу вам фото в найкращій якості, відправляйте їх на всі журналістські премії й фотоконкурси, якщо щось виграю, після виходу буде дуже приємно. Дякую всім за підтримку. До зустрічі", – написав тоді Дмитро.
За свої фото Дмитро згодом отримав золоту медаль міжнародного конкурсу репортерської фотографії "Live press FOTO" і спеціальну нагороду польської фотопремії "Grand Press Photo 2022". А за особисту мужність і вірність присязі йому вручили медаль "За військову службу Україні".
У російському полоні Дмитро провів 4 місяці. За цей час він втратив 14 кілограмів, після звільнення йому довелося протягом трьох місяців проходити реабілітацію. У грудні 2022 року Дмитро заявив, що пішов з "Азову".
"Я більше не боєць полку "Азов", не прес-офіцер і ніяким чином вже не представляю підрозділ. Дякую "Азову" за неймовірний досвід, за найкращих друзів і за героїв, які захищали, захищають і будуть захищати нашу країну. Це були найкращі роки моєї військової служби, однак потрібно рухатись далі", – написав Козацький.
Зараз Дмитро працює фотографом у Міністерстві оборони, знімає офіційні події. Іноді фотографує для соціальних та волонтерських проектів, які стосуються військових та їхніх родин. Зокрема, долучився до проекту "Сталева врода", де фотографував матерів, дружин та сестер оборонців Маріуполя. А також знімав поранених захисників у центрі "Незламні".
Періодично у Дмитра відбуваються фотовиставки, так влітку пройшла "Очі Маріуполя в Острозі", а раніше персональна виставка була у Рівному.
Дмитро у численних інтерв'ю заявляє, що не хоче залишатись "заручником" авторства кількох фотографій, тому продовжує творити далі, втім, за його словами, головне фото свого життя він ще не зробив.
"Коли мене питають, яке моє найголовніше фото, я завжди кажу, що його ще нема, а я зроблю це фото у день нашої перемоги", – каже "Орест".
Зараз Дмитро разом із побратимами та небайдужими українцями постійно виходить на акції Free Azov, аби привернути увагу громадськості до теми полонених і прискорити їх звільнення із російського полону.
"Моя головна мрія зараз – приїхати на обмін побратимів, побачити їх всіх і обійняти", – заявляв в інтерв'ю Дмитро.
Раніше ми розповідали про те, де зараз командир "Азову" Денис "Редіс" Прокопенко, який керував обороною Маріуполя на початку війни та пройшов російський полон.
Читайте також про те, як зараз живе прес-секретар "Азову" Валерія "Нава" Суботіна, яка втратила чоловіка під час оборони Маріуполя та 11 місяців провела у російському полоні.
Під час підготовки матеріалу використали: сторінку Дмитра Козацького в Instagram, інтерв'ю для "Голосу Америки", Вікіпедію і відео "ТСН".
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.