ua en ru

Образили Кіма? Чому КНДР знову погрожує Південній Кореї та чи є ризик масштабної війни

Образили Кіма? Чому КНДР знову погрожує Південній Кореї та чи є ризик масштабної війни Фото: лідер Північної Кореї Кім Чен Ин міг образитися на південнокорейські листівки (kcna.kp)

Останніми днями напруженість на Корейському півострові різко зросла. КНДР у відповідь на листівки з критикою Кім Чен Ина привела війська в бойову готовність і, можливо, обмірковує можливість підриву доріг, які з'єднують її з Південною Кореєю.

Про причини ескалації, запеклої риторики Північної Кореї та про те, чи є ризики збройного конфлікту, - у матеріалі РБК-Україна.

Зміст

Листівки з "наклепом" та обмін погрозами

Минулої п'ятниці КНДР виступила зі звинуваченнями на адресу Південної Кореї. Згідно із заявами, до Пхеньяну знову долетіли безпілотники із пропагандистськими листівками. Загалом з початку жовтня такі дрони були тричі помічені у районі столиці.

Державне інформаційне агентство KCNA повідомило, що листівки були наповнені "підбурювальними чутками та нісенітницею". Північнокорейське МЗС уточнило, що вони містили політичну пропаганду та наклеп щодо лідера Кім Чен Ина.

Офіційний Пхеньян розцінив це як порушення "священного суверенітету", загрозу безпеці та назвав серйозною провокацією, яка може призвести до збройного конфлікту. Крім того, заявив про підготовку всіх засобів нападу.

"Злочинці більше не повинні ризикувати життям своїх громадян", - йдеться у заяві МЗС на адресу Сеула.

Поки неясно, хто запустив дрони з листівками. Жодна активістська група у Південній Кореї, яка налаштована проти Півночі, не взяла відповідальності. Міністерство оборони спочатку заперечувало версію Пхеньяну, але пізніше Об'єднаний комітет начальників штабів зазначив, що не може підтвердити, чи є звинувачення Пхеньяна правдою або ні.

Образили Кіма? Чому КНДР знову погрожує Південній Кореї та чи є ризик масштабної війни

Фото: ймовірне зображення безпілотника над Пхеньяном (kcna.kp)

Зазначимо, єдине ймовірне зображення одного з безпілотників було показано північнокорейським державним ТБ. На кадрах видно крилатий об'єкт білого кольору на темному фоні неба. Тип дрону не вказано.

Тим часом, Південна Корея порадила опонентам не діяти необачно.

"Ми рішуче і нещадно відповімо, якщо Північ поставить під загрозу безпеку нашого народу", - йдеться у заяві Півдня.

Як Північ та Південь "воюють" повітряними кулями

Цей інцидент став першим, коли Північна Корея безпосередньо звинуватила сусіда у застосуванні безпілотників для скидання листівок із критикою Кім Чен Ина.

Хоча раніше групи активістів на Півдні, частину з яких очолюють перебіжчики з КНДР, для таких цілей використовували повітряні кулі. За допомогою них перекидали USB-флешки з південнокорейським кіно, популярною музикою K-pop та листівки, в яких називали Кіма "свинею".

Це викликало реакцію у відповідь з боку Півночі, яка за останні місяці запустила тисячі повітряних куль з мішками, наповненими макулатурою та іншими побутовими відходами.

Щодо безпілотників, то за останні роки Південна Корея неодноразово звинувачувала КНДР у порушенні повітряного простору. Наприклад, у грудні 2022 року піднімалися літаки після того, як п'ять північнокорейських дронів помітили над районом Великого Сеулу. Військові зробили кілька пострілів, але не змогли збити жодну з цілей.

Подія спонукала президента Юн Сок Йоля прискорити розробку безпілотників-шпигунів, щоб стежити за військовими об'єктами Північної Кореї. Особистий інтерес до розробки дронів також виявив Кім Чен Ин, який пообіцяв курирувати виробництво вдосконалених БПЛА з більшою дальністю польоту.

КНДР у бойовій готовності і може підірвати дороги

Крайні заяви про безпілотники викликали гнівні суперечки між Північчю та Півднем. Це не є чимось незвичайним, але свіжий скандал відображає різке погіршення міжкорейських відносин.

Північна Корея каже, що її передові армійські підрозділи поблизу демілітаризованої зони готові завдати удару без попередження по цілях на Півдні. З вечора неділі вісім артилерійських бригад, озброєних відповідно до розстановки сил та засобів у воєнний час, приведено у повну бойову готовність.

Також північнокорейський генштаб наказав підрозділам кожного рівня підготувати контрзаходи на випадок, якщо безпілотники знову перетнуть кордон.

Образили Кіма? Чому КНДР знову погрожує Південній Кореї та чи є ризик масштабної війни

Фото: війська Північної Кореї біля демілітаризованої зони приведено в повну боєготовність (фото ілюстративне kcna.kp )

Цей наказ пролунав після того, як впливова сестра Кіма, Кім Йо Чжон, назвала "самовбивчим" попередження міністерства оборони Південної Кореї про нещадну відповідь.

"Цей час встановлено не нами... Момент, коли в небі над нашою столицею знову буде виявлено безпілотник, безумовно, призведе до жахливої катастрофи", - заявила вона.

Її слова в Сеулі розцінили як "лицемірну поведінку, яка продовжує провокації".

"Ми чітко попереджаємо, що якщо Північна Корея завдасть шкоди безпеці нашого народу, цей день буде кінцем північнокорейського режиму", - додали в південнокорейському міноборони.

Сьогодні речник Об'єднаного комітету начальників штабів Лі Сон Чжун заявив, що КНДР готується підірвати свою частину доріг, які з'єднують її з Південною Кореєю. За його словами, не виключено, що вибухи можуть статися вже 14 жовтня.

Якщо це станеться, то руйнування доріг стане черговим випадком, коли Пхеньян знищить символи зближення із Сеулом. У 2020 році Північна Корея підірвала міжкорейський офіс зв'язку, що, ймовірно, було спробою привернути увагу світової спільноти до ризиків нової війни

Чим викликана така затята риторика Пхеньяна

Легітимність північнокорейського режиму багато в чому ґрунтується на підтримці виключно позитивного іміджу династії Кімів, яка править країною з моменту заснування у 1948 році. В результаті режим вкрай чутливий до зовнішніх спроб кинути виклик культу особистості, що оточував Кім Чен Ина, а до нього - Кім Чен Іра та Кім Ір Сена (його батька та діда).

На думку голови Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимира Фесенка, у Південній Кореї думали, як відповісти на "війну дрібних капостей" зі скиданням сміття, і вирішили діяти пропагандистським методом.

"Це такий сильний хід. Треба розуміти, що коли ми говоримо про КНДР, йдеться про тоталітарну державу. Де не просто культ особистості, а обожнювання Кіма. Тому листівки сприйняли як особисту образу", - розповів він РБК-Україна.

Образили Кіма? Чому КНДР знову погрожує Південній Кореї та чи є ризик масштабної війни

Фото: гостра риторика пов'язана із образою Кім Чен Ина та бажанням продемонструвати силу (Getty Images)

У принципі, обстріли через кордон траплялися раніше, хоча й нечасто. Але тепер градус напруженості піднявся і, крім відповіді на образу вождя, Північна Корея влаштовує демонстрацію сили.

"Вони хочуть показати, що настали інші часи, що вони не бояться воювати. Що зараз за ними Росії, вони стали потужнішими і їх треба боятися. Що навіть на образи вони відповідатимуть вогнем", - додав політолог.

Чи є ризик масштабного збройного конфлікту

Те, що зараз спостерігається на Корейському півострові, выдбувається десятиліттями. Причому провокація з листівками проти Кім Чен Іна була не найбільшою за довгий час, пояснює експерт Ради зовнішньої політики "Українська Призма" Олександр Краєв.

"З 2022 року Північна Корея постійно випробовує рамки дозволеного. Не йдеться про те, щоб справді повноцінно розпочати якийсь конфлікт чи війну. КНДР намагається зрозуміти, на якому моменті реагуватиме Захід. А також дуже важливо, на якому моменті реагуватиме Китай. Ми бачимо, що зараз режим Кіма взяв курс на певне протистояння з Китаєм, вони хочуть вирватися в більш незалежні економічні води. І виходить так, що зараз Північній Кореї важливо зрозуміти, хто, що і в який момент робитиме щодо їх провокацій", - розповів він у коментарі YouTube-каналу РБК-Україна.

Якщо б мова справді йшла про ризики збройного конфлікту, то медіа вже писали б про куди більшу концентрацію військ і сил вогневого ураження поблизу демілітаризованої зони, погоджується Фесенко.

На його думку, зараз такої загрози немає. Максимум, на що може зважитися КНДР, – це обстріли прикордонних районів.

"Думаю, війна не потрібна Росії. Вони хочуть, щоб Північ допомагала їм, а не воювала з Півднем. Тим більше, що це може призвести до загострення відносин з Південною Кореєю, а росіяни не хочуть спалювати всі мости з цією країною. Ну і Китаю війна не потрібна, думаю, він стримуватиме КНДР і до якогось масштабного військового конфлікту справа не дійде", - додав співрозмовник.

Загострення як спосіб вплинути на вибори у США

З того часу, як дипломатія Кіма та колишнього президента США Дональда Трампа зазнала краху в 2019 році, Північна Корея вдається до все більш ворожої риторики. Нагадаємо, тоді були сподівання, що лідери домовляться про згортання ядерної програми КНДР в обмін на пом'якшення міжнародних санкцій.

Але після провалу Кім Чен Ін активізував ядерні та ракетні випробування, а Південна Корея посилила зв'язки зі Сполученими Штатами та Японією. Минулого місяця з'явилися фото із заводу зі збагачення урану для атомних бомб, а офіційні особи Сеула попередили, що КНДР може провести ядерні випробування ближче до виборів президента США.

Тому західні спостерігачі вважають, що таким чином Північна Корея намагається вкотре показати кандидатам - Трампу та Камалі Гарріс - здатність розпалювати нестабільність на Корейському півострові.

Володимир Фесенко вважає цю версію цікавою та наголошує, що ще влітку були припущення, що росіяни можуть "підкласти свиню" Джо Байдену та опосередковано Гарріс.

"Вони не зацікавлені у великій війні, але хотіли б спровокувати символічний конфлікт на кордоні між Кореями. Щоб показати слабкість демократів. Щоб дати аргумент Трампу, мовляв, якби він був президентом, війни б не було, а за Байдена "йде одна війна за одною". Такий варіант я не виключаю. Показовий конфлікт можливий, щоб вплинути на вибори до США. Але так, щоб він не перетворився на конфлікт, який не потрібен союзникам КНДР", - зазначив політолог.

При підготовці тексту використовувалися: публікації KCNA (державного агентства Північної Кореї), південнокорейського видання Yonhap, Bloomberg та The Guardian, коментарі голови Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимира Фесенка та експерта Ради зовнішньої політики "Українська Призма" Олександра Краєва.