Понад двісті українських захисників повернулися з полону, зокрема військові "Азова". Володимир Путін оголосив мобілізацію в РФ і знову погрожує ядерною зброєю. Окупанти намагаються терміново провести "референдуми" на захоплених територіях.
РБК-Україна зібрало головні новини тижня у матеріалі нижче.
21 вересня президент РФ Путін оголосив у країні часткову мобілізацію. У Міноборони Росії заявили, що мають намір відправити на війну в Україну 300 тисяч резервістів. Проте в указі про мобілізацію засекречено необхідну кількість призовників. За даними ЗМІ, їх може бути до 1 млн осіб.
У російських містах розпочалися акції протестів, було затримано понад тисячу людей. Водночас багато росіян намагаються виїхати за кордон, а в деяких регіонах місцева влада заборонила залишати місце проживання.
У реакції на рішення Путіна закордонні лідери зійшлися на думці, що російське вторгнення провалюється, а мобілізація є ознакою слабкості та паніки. Військові аналітики вважають, що мобілізація в РФ значно не вплине на перебіг війни та не позбавить Україну можливості звільнити більшість окупованих територій до зими.
Під час свого звернення 21 вересня глава Кремля пригрозив Заходу ядерною зброєю у разі загрози територіальній цілісності РФ і зазначив, що "не блефує", говорячи про це.
На думку Путіна, США, Британія та ЄС підштовхують Укарїну до перенесення військових дій на територію РФ. Також він заявив, що ядерний потенціал Росії нібито перевершує озброєння НАТО.
На тлі успішного контрнаступу ЗСУ ватажки так званих "ЛНР", "ДНР" та колаборанти на захоплених територіях Запорізької та Херсонської областей оголосили про проведення "референдуму" щодо входження до складу РФ. Російський диктатор Путін виступив на підтримку цього рішення.
Голосування запланували на 23-27 вересня, хоч раніше фігурувала дата 4 листопада.
Світові лідери вже заявили, що не визнають легітимність такого "голосування". ЄС готує новий пакет санкцій, а в українському керівництві наголошують, що "референдуми" нічого не змінять – Україна продовжить звільняти свої території.
21 вересня з російського полону повернулося 215 українських військових, у тому числі 108 "азовців".
Серед звільнених воїнів - ті, хто пережив теракт у Оленівці, і відомі українські захисники (Денис Прокопенко, Сергій Волинський, Святослав Паламар, Євген Бова, Денис Шлега, Катерина Поліщук та інші). Однак командири "Азова" деякий час перебуватимуть у Туреччині. Також додому повернулися 10 іноземних громадян, які воювали за Україну.
Натомість російській стороні передали зрадника України Віктора Медведчука та ще 55 окупантів.
Нардепи підтримали законопроект про добровільний військовий облік жінок. Друге читання у ВР відбудеться за прискореною процедурою.
Відповідно до законопроекту жінки, які мають професію, споріднену з відповідною військово-обліковою спеціальністю, можуть бути взяті на військовий облік за власним бажанням. До переліку внесено 14 професій.
Обов'язково повинні прийматися на облік військовозобов'язані жінки, які мають спеціальність, споріднену з медичною діяльністю. Зазначимо, раніше Міноборони відтермінувало взяття жінок на облік до 1 жовтня 2023 року.
У повномасштабній війні з РФ загинули понад 9 тисяч українських військовослужбовців. При цьому в Міноборони зазначили, що точніші дані назвати поки що не можуть через неможливість встановити кількість загиблих бійців у Маріуполі.
Президент Зеленський заявив, що Україна щодня втрачає у боях близько 50 воїнів. А з початку повномасштабного вторгнення Росії українських героїв загинуло вп'ятеро менше, ніж окупантів.
У Нью-Йорку проходить тиждень високого рівня Генасамблеї ООН, однією з головних тем якого є ситуація в Україні. Президент Зеленський звернувся до учасників сесії онлайн.
Він закликав до створення спеціального трибуналу для покарання РФ та підтримки механізму компенсації втрат Україні за рахунок російських активів. Зеленський заявив, що війна може завершитися лише на умовах України та представив "формулу миру" з 5 пунктів.
На ГА ООН також виступив президент США Джо Байден. Він звинуватив Росію у порушенні хартії ООН у зв'язку з рішенням про проведення "референдумів" та мобілізацію. Назвав ядерні загрози Путіна грубим порушенням режиму нерозповсюдження ядерної зброї. Запропонував розширити Радбез ООН за рахунок нових постійних та непостійних учасників.
Рада Євросоюзу 20 вересня ухвалила рішення про виділення додаткової допомоги Україні у розмірі 5 млрд євро.
Кошти будуть надані у вигляді довгострокових кредитів на пільгових умовах. Це другий етап запланованої макрофінансової допомоги ЄС на загальну суму до 9 млрд євро.
У столиці України 20 вересня відкрилися ресторани McDonald's уперше від початку повномасштабної агресії РФ. Три заклади фастфуду запрацювали у лівобережній частині Києва і поки що лише на доставку через кур'єрів Glovo.
Ще 7 ресторанів відкриються на доставку в Києві за тиждень, а у жовтні заклади почнуть повноцінну роботу.
Учні закордонних вишів більше не зможуть виїхати з України для продовження навчання. З 14 вересня вище військове керівництво скасувало можливість перетину українського кордону студентами-чоловіками через масові випадки фальсифікації документів.
Таким чином, тепер усім категоріям студентів заборонено залишати Україну на період дії воєнного стану.
Парламент підтримав законопроект щодо повернення акцизу на пальне. З кінця вересня почнуть діяти такі акцизи: для бензину, дизеля та біопалива – 100 євро за 1000 літрів, для газу – 52 євро за 1000 літрів. При цьому встановлено пільги для пального на потреби Міноборони: 0 євро за 1000 літрів.
19 вересня у Вестмінстерському абатстві відбулися похорони Єлизавети II. На церемонію прощання прибули 2000 гостей – усі члени королівської родини, правителі та представники багатьох країн. За похороном королеви спостерігали онлайн практично у всьому світі. Єлизавету II поховали поряд з чоловіком, герцогом Единбурзьким – у Меморіальній каплиці короля Георга VI у Віндзорському замку.
МОЗ підтвердило третій випадок зараження віспою мавп у країні 22 вересня. Всі інфіковані мають легкі симптоми, за кордоном не перебували і, за попередніми даними, не мали контактів із хворими. У МОЗ заявляють, що на даний момент ризик поширення захворювання серед великої кількості людей залишається низьким.
18 вересня на горі Піп Іван Чорногірський випав перший сніг. У наступні дні погода погіршилася – у Карпатах намело 80 см снігового покриву, температура знизилася до -3, а у четвер, 22 вересня, зійшла лавина. Рятувальники на Івано-Франківщині закликають відмовитися від виходів у високогір'я найближчими днями.