На тлі нововведень у правилах мобілізації українським чоловікам за кордоном обмежили консульські послуги та заборонили отримувати паспорти. При цьому у низці країн ЄС вже висловили готовність допомогти з поверненням додому українців призовного віку.
Більш докладно про те, як у Європі та США реагують на нововведення для українців за кордоном та до яких кроків готуються – в матеріалі РБК-Україна.
При підготовці використовувалися: постанова Кабміну № 443 від 23 квітня, роз'яснення МЗС, публікації Polsat News, Deutsche Welle, Delfi, Financial Times, Радіо Свобода.
Зміст:
Міністерство закордонних справ України з 23 квітня обмежило надання консульських послуг чоловікам віком 18-60 років, які перебувають за кордоном. У відомстві наголосили, що це тимчасовий крок, а його причиною є нововведення у правилах мобілізації.
МЗС обіцяє відновити надання послуг після набуття чинності нового закону 18 травня 2024, але з урахуванням його вимог.
Зазначимо, у законі про мобілізацію йдеться, що військовозобов'язані чоловіки за кордоном зможуть отримувати консульські послуги лише за умови оновлення своїх військово-облікових даних. Зробити це можна буде дистанційно електронною поштою, телефоном або через е-кабінет протягом 60 днів з набуття чинності закону.
Крім того, 24 квітня своєю постановою Кабмін ввів заборону на пересилання закордонних паспортів і паспортів громадянина України за кордон. Відтепер громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років не зможуть отримати закордонний паспорт, перебуваючи за межами країни.
Видача документів буде можлива лише в територіальних підрозділах ДМС в Україні. Проте з цього правила є виключення.
Міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш повідомив, що польська влада готова повернути українських чоловіків призовного віку, але деталей не розкрив.
Коли його запитали, як би Польща відреагувала на можливий запит Києва допомогти з поверненням додому українців, які можуть втратити право на перебування в Польщі після закінчення терміну дії їхніх паспортів, він відповів, що будь-яка підтримка можлива.
Косіняк-Камиш нагадав, що його країна вже пропонувала Україні допомогу в цьому питанні.
"Я думаю, що багато поляків обурюються, коли бачать молодих українських чоловіків у готелях і кафе, і чують, скільки зусиль ми повинні докласти, щоб допомогти Україні", - сказав він.
Польський міністр припустив, що військовозобов'язаним громадянам України не буде продовжено право на перебування в Польщі.
У Литві також згодилися допомогти Україні в разі необхідності, проте хочуть спочатку дізнатися, який механізм запропонує Польща. Країна поки не розглядає конкретних заходів. Можливість збирати чоловіків та вивозити в Україну також заперечують.
Міністр оборони Литви Лаурінас Кащюнас заявив, що Вільнюсу необхідно подумати, як допомогти Україні повернути чоловіків призовного віку. Він розповів, що буде стежити за тим, які рішення з цього питання ухвалить Польща.
На думку Кащюнаса серед заходів, що сприятимуть поверненню українців додому може бути обмеження у наданні соціальної допомоги та послуг.
"Але (можна обмежити цих осіб) у соціальних виплатах, дозволах на роботу, документах - це варіанти я чую і від польської сторони. Тож давайте почекаємо і подивимося, який варіант вони запропонують, можливо, він підійде і для Литви", - заявив міністр.
У Німеччині наголосили, що рішення українського МЗС про обмеження консульських послуг для чоловіків призовного віку жодним чином не вплине на їх статус біженця.
"Я впевнений у тому, що призупинення консульських послуг не вплине на статус біженців з України, які потребують захисту, незалежно від того, чи йдеться про жінок, яких серед таких біженців переважна більшість, чи чоловіків", - заявив представник міністерства внутрішніх справ Німеччини Максиміліан Калль.
Надання або продовження біженцям тимчасової посвідки на проживання в Німеччні не передбачає в них наявності чинного паспорта.
Як зазначили в берлінському сенаті, якщо українське посольство або консульство відмовить громадянину України у видачі або продовженні його паспорта тільки на підставі непройденої ним служби в армії, то берлінське земельне управління у справах іноземців видасть йому для поїздок за кордон проїзний документ, що замінює паспорт.
Водночас в сенаті наголосили, що згідно з правилами перебування іноземців у Німеччині, імміграційні відомства можуть видати біженцям німецькі документи лише у разі наявності вагомих причин.
"Військовий обов'язок сам по собі вважається в Німеччині цілком прийнятним громадянським обов'язком", - додав представник сенату та відзначив, що клопотання ретельно перевірятимуться й, як правило, відхилятимуться.
У Сполучених Штатах вважають "складним питанням" призупинення консульских послуг для Українців за кордоном.
Офіційний представник Держдепу США у Брюсселі Деніел Сайзек зазначив, що наразі немає жодного рішення чи позиції від уряду США – допомогти чи не допомагати Україні в цій галузі.
Він додав, що уряд України має право самостійно визначати свою політику, проте слід "уважно діяти щодо цього питання".
"Зрозуміло, що потрібні люди для ЗСУ, аби захищати країну… Це складне питання і важко сказати. Важливо, що Європа, і певною мірою США теж, – вітали українців, які вирішили, що їм та їхнім родинам потрібно було виїхати з України, і це була ще одна важлива частина підтримки Європи", – сказав Сайзек.
Водночас він вважає правильним, що уряду України потрібно інтенсивно та серйозно вивчати ситуацію щодо людей для ЗСУ.
Раніше в Міноборони України повідомили, що Територіальні центри комплектування і соціальної підтримки не будуть працювати за кордоном. Вручення повісток за межами України виглядає нереальним.
Більше про те, які обмеження для чоловіків за кордоном в новому законі про мобілізацію читайте у матеріалі РБК-Україна.