Ситуація на фронті залишається критичною – російські окупанти наступають за декількома напрямками і не зменшують інтенсивність. Що відбувається біля Вугледара, які успіхи у ГУР у Вовчанську та яка ситуація на Курахівсько-Покровському напрямку, – у матеріалі журналіста РБК-України Юлії Акимової.
В останні тижні ситуація на полі бою залишається стабільно тяжкою. Російські війська повільно, але просуваються за ключовими напрямками, прагнучи досягти головних на сьогоднішній день оперативних завдань – вийти на адміністративні кордони Луганської та Донецької областей.
При цьому противник не забуває тиснути на інших напрямках, вирощуючи фланги. За великим рахунком тут окупантів можна назвати "опортуністами", які намагаються захопити те, що вдасться. Однак однаково інтенсивно наступати скрізь не виходить - відіграє роль як і загальна втома, так і брак ресурсів, частина з яких все ж таки забрали на Курський напрямок. Тому російське командування обрало собі кілька ключових цілей і прагне досягти їх до холодів.
Найскладніша на сьогодні ситуація біля Вугледара, який російські війська намагаються захопити і, зважаючи на все, досягли певних тактичних успіхів. Українські війська утримували та зміцнювали цю лінію фронту близько двох років, але російська армія кинула на цей напрямок масштабну кількість сил і намагається оточити ЗСУ з флангів.
Аналітики Інституту вивчення війни зазначають, що 24 вересня окупанти просунулися на схід від Вугледару і намагаються просунутися на північно-східному фланзі через Водяне та на південно-західний фланг через Пречистівку. Зважаючи на все, армія РФ намагається або видавити українські підрозділи, або взяти їх в оточення.
"Якщо українське командування вирішить, що ризик оточення Вугледару російськими військами або витрати на оборону самого населеного пункту в умовах міських боїв надто великі, українські війська можуть відступити. Однак, якщо українські війська вирішать захищати Вугледар і зможуть запобігти спробам росіян оточити його, вони можуть відступити. Російським військам може бути важко прорватися через населений пункт, який українські війська зміцнювали понад два роки", - пишуть в ISW.
25 вересня американське видання Forbes повідомило, що 72 окрема механізована бригада імені Чорних Запорожців могла розпочати тактичний вихід із Вугледару на більш захищені позиції. Військові аналітики зазначають, що ситуація у місті критична. Російські війська за своїм звичаєм захоплюють його, фактично стираючи з землі. При цьому Вугледар дуже зручний для оборони, оскільки він на висоті.
"Очевидно, що ситуація в Вугледарі критична, і ми, ймовірно, є свідками фінальних етапів його оборони. Я можу лише сподіватися, що були віддані правильні накази, які ставлять життя солдатів вище за будь-яке бажання утримати позицію", - зазначив аналітик українського гурту Frontelligence Insight .
Росіяни за два роки атакували Вугледар неодноразово, зазнаючи при цьому великих втрат. Російське командування не шкодувало ані людського ресурсу, ані озброєння, щоб досягти своєї мети. Глобальніше їх задум може виглядати так – окупанти планували наступати на Харківщині як на крайню північну точку Донецької області, і на Вугледар – крайню південну. У своїх спробах російська армія прагнула максимально розтягнути ЗСУ, зазначає керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко.
"Фактично з двох сторін Вугледар в облозі, можна сказати. Ворог атакував постійно, наші сили відбивали, завдавали шкоди. Але ворог мав успіх на західному фланзі. Коли вони його трохи прорвали, то вже стало очевидно, що ворог проривається безпосередньо в Вугледар, настає той момент, коли українським військам, швидше за все, доведеться звідти виходити, щоб не подарувати агресору жодних подарунків у вигляді оточення", – каже Мусієнко в коментарі РБК-Україна.
Не всі згодні з тим, що захоплення Вугледара російськими військами стало питанням часу. За місто все ще йдуть бої, а саме населений пункт не перебуває в оперативному оточенні. При цьому в Вугледарі ще живуть люди. Якщо армії РФ і вдасться захопити Вугледар, особливих тактичних і оперативних переваг це їм не дасть, упевнені аналітики ISW.
Покровський, Курахівський та Торецький напрямки сьогодні є місцем ведення найінтенсивніших боїв із противником. За одну добу біля Курахового ворог атакує українські підрозділи десятки разів – як артилерією, так і прямими штурмами "лоб у лоб". Загалом на цих двох ділянках фронту за день налічується близько 60-80 бойових зіткнень, при тому що всього на лінії вогню їх близько 150 на добу.
На Покровському напрямі дії російського війська нічим не відрізняються від того, що було півроку тому. Вони атакують окремі підрозділи із досить високою інтенсивністю – близько 20 солдатів на одну атаку. В останні дні, щоправда, війська РФ почали використовувати велику кількість броньованої техніки, включаючи модернізовані танки та БМП-3.
Щоб не втрачати інтенсивності ведення боїв, росіяни навіть створили окреме угруповання військ "Центр". І туди входять основні сили "Центрального військового округу", значна частина 1-го армійського корпусу та окрема танкова дивізія. Для цих досить вузьких ділянок це масштабні сили та їх складно утримувати навіть у обороні.
Розвиваючи свій наступ, російська армія намагається закріпитися на окремих ділянках, але про швидке будівництво фортифікацій не йдеться – ворог досить вразливий, а лінія фронту постійно змінюється. ЗСУ, водночас, частково контрнаступають, "вириваючи" у ворога окремі ділянки території, але загалом можливості масштабно атакувати у відповідь поки що українські військові не мають. Тут дається взнаки загальна нестача ресурсів – як техніки, так і боєприпасів.
Збільшивши інтенсивність на Курахівському та Покровському напрямках, ворог переслідує досить просте завдання – йому потрібно відрізати дорогу "Мирноград-Краматорськ", відрізати велике угруповання українських військ, які тримають оборону біля Часового Яру, і, відповідно, відрізати лінію постачання. А вона пролягає дорогою на Слов'янськ.
Покровськ має ключове значення для оборони Часового Яру, Торецька та прилеглих до Бахмутів сіл, через нього пролягає траса, яка потрібна для забезпечення ЗСУ. Така сама ситуація і в Кураховому, який вважається одним із логістичних хабів і також перебуває на важливій транспортній розв'язці.
Незважаючи на те, що на Покровському та Курахівському напрямах ситуація досить важка, на думку деяких військових експертів, російська армія хоч і має перевагу, але вона все ще не вирішальна. Інакше вони вже захопили б місто, зазначає військовий аналітик Павло Нарожний.
"Так, динаміка не на нашу користь. Але якби вони мали вирішальну перевагу, вони вже були в Покровську, вони чомусь не в Покровську. Вони штурмують маленьке село на кілька сотень жителів", - зазначає Нарожний в коментарі РБК-Україна.
На Харківському напрямку ситуація також не бажає кращого. Противник досяг певних тактичних успіхів, зробивши кілька ривків. Свої штурми російські окупанти регулярно підкріплювали КАБами. У результаті днями їм вдалося захопити село Піщане та просунутися до річки Оскол.
Фактично росіяни перебувають за кілька кілометрів від берега річки, під час просування вони "розрізають" Сили оборони навпіл і беруть під контроль логістичний маршрут у бік Куп'янська. Йдеться про трасу "Борова-Куп'янськ-Вузлова", сьогодні вона активно прострілюється армією РФ.
У бік півдня росіяни захопили село Невське біля Макіївки, що дало їм можливість форсувати річку Чорний Жеребець та перейти на правий берег, зазначає командир 1 штурмового батальйону Третьої окремої штурмової бригади Володимир Фокін.
"Ворог щотижня отримує на одну дивізію до тисячі новоприбулих бійців, які одразу переходять до штурмових дій 2 до 1. Тобто перевага на їхньому боці, на жаль", – зазначив Фокін в ефірі телемарафону.
При цьому на півночі Харківської області бійцям Головного управління розвідки вдалося захопити територію агрегатного заводу у Вовчанську. За словами військових та аналітиків, це перша подібна операція з початку повномасштабної війни з РФ. Військовим вдалося взяти штурмом об'єкт, який російська армія використовувала як великий укріпрайон.
"Це була досить складна операція. На скільки мені відомо - це була перша операція за широкомасштабну війну, в ході якої збірна спецпідрозділів взяла штурмом об'єкт подібного рівня. Оскільки, за великим рахунком, це все-таки більше завдання для бригад лінійної піхоти за підтримки артилерії ", - сказав начальник штабу РДК (Російський добровольчий корпус – ред.) Олександр "Фортуна".
Оскільки територія заводу нагадує величезну фортецю, що з усіх боків проглядається з неба, українське командування вирішило задіяти саме бійців ГУР та РДК. Більшу частину російських військ, які там дислокувалися, військові ліквідували, але певну частину складу все ж таки взяли в полон. Таким чином українським бійцям вдалося закріпитися на одній із найважливіших точок і не дати можливості армії РФ організувати на ній повноцінний плацдарм для подальшого настання на південь від Вовчанська та загалом захоплення міста.
Незважаючи на те, що в Росії щосили намагаються вдати, що Курська операція ніяк не вплинула на фронт, що саме по собі звучить дивно, насправді ситуація виглядає дещо інакше. В інформаційному просторі періодично обговорюються чутки про те, що Володимир Путін найближчим часом може оголосити мобілізацію через брак сил. І тому він, очевидно, збільшив кількість одиниць російської армії.
Однак поки що цього не відбувається, а російське міноборони продовжує скуповувати контрактників за 30 тисяч доларів, для оборони та можливого контрнаступу в Курській області командування РФ шукає всі можливі незадіяні резерви. Туди вже перекинули військові космічно-повітряні сили, яких записали в мотострілки. Їх відправили до піхоти, забравши прямо з аеродромів в Алтайському краї, Іркутській та Саратовській областях, де дислокуються Ту-22М та Ту-95.
Крім цього, у Курську область перекинули сили Ленінградського військового округу та частково Московського військового округу. Через те, що ці підрозділи відносно нещодавно "відновлені" через переформатування інших округів, сам склад угруповань та їхня організація досить нестабільна. Можна сказати, що російський генштаб, у прагненні не втратити інтенсивність боїв на окупованих територіях, накопичує у себе ж в області погано підготовлені та відверто не готові до ведення боїв резерви.
"У них є ресурси за одним напрямком, на всіх напрямках вони атакувати не можуть. Вони вже кинули космодесант, це військово-космічні сили. Зараз вони вже кинули екіпаж свого єдиного авіаносця. Це свідчить про нестачу живої сили", – зазначає Нарожний.
Мабуть, через нестачу сили російська армія не змогла відстояти одну з ділянок фронту, тому окрема десантно-штурмова Поліська бригада здійснила там прорив і знищила пункт противника.
Але ситуація на фронті залишається дуже важкою. Противник не шкодує боєприпасів та регулярно обстрілює зону ведення бойових дій та прилеглі населені пункти КАБами. Вибухи від них практично щодня лунають у Запорізькій, Харківській та Сумській областях. Однак метеорологічна осінь, що наближається, і погіршення погодних умов можуть зіграти ЗСУ на руку і дати час для тактичної перерви.
"Так, там дуже важко. Але до кінця місяця ми відкриваємо прогноз погоди та бачимо, що у нас починаються дощі. А це означає кінець літньої кампанії. Їм (росіянам, ред.) буде набагато важче", – додав Нарожний.