Президент Володимир Зеленський в ході візиту до США презентував свій "план перемоги України" ключовим американським посадовцям та політикам, а також деяким лідерам інших країн. Як план Зеленського сприйняли у США та з якими труднощами зіштовхнулась українська делегація – читайте в матеріалі РБК-Україна.
Зміст
В ході візиту президента України до США далеко не все пішло за планом. Вже з перших днів поїздки українська делегація стала об'єктом критики з боку половини американського політикуму – Республіканської партії. Це значною мірою позначилося на головній меті поїздки – презентувати американському керівництву, нинішньому та майбутньому, план перемоги України. Це вдалося зробити лише частково.
Про деталі перемовин і своє ставлення до плану Зеленського американське керівництво розповідало вкрай мало та узагальнено. Втім, представники владної команди на умовах анонімності були з американськими медіа значно відвертішими – тож скласти уявлення про їхні настрої цілком можливо.
Комунікація плану Зеленського чинній владі США – Джо Байдену та Камалі Гарріс – була непростою. Ще у перші дні візиту Зеленського в медіа не було особливого захвату від плану перемоги. Американські чиновники висловлювали занепокоєння, що план Зеленського більше нагадує прохання про додаткову зброю, ніж повноцінну стратегію, зазначає The Wall Street Journal.
Одне з джерел Bloomberg, обізнане з ходом перемовин Зеленського та інших світових лідерів, назвало план перемоги просто "списком бажань" – wish list, який вкотре привіз український президент.
За даними The New York Times, деякі американські та європейські посадовці, знайомі з планом Зеленського, заявили, що хочуть, щоб український президент припинив віддавати пріоритет короткостроковим запитам на конкретну зброю та натомість зосередився на довгострокових стратегічних шляхах припинення війни.
Саме на такому тлі пройшла зустріч президентів України та США 26 вересня.
Офіс президента України просто відзвітував про сам її факт, без подробиць: "обговорили деталі для посилення Плану, скоординували наші позиції, погляди й підходи. Доручили нашим командам провести консультації щодо наступних кроків".
Однією з тем розмови та складових плану була згода Байдена на вступ України у НАТО. Однак тут майже немає прогресу. Байден лише нечітко пообіцяв дозволити Україні колись приєднатися до Альянсу, через страх втягнути НАТО в прямий конфлікт з Росією, повідомляє The New York Times.
Так само Гарріс після ознайомлення з планом не прояснила деталі своєї позиції щодо України. В ході зустрічі вона зазначила Зеленському, що її підтримка української оборони проти агресії РФ є "непохитною". Разом з тим вона не втратила можливості для опосередкованої критики Трампа, заявивши, що є дехто, "хто натомість змусить Україну відмовитися від значної частини її суверенної території, хто вимагатиме щоб Україна визнала нейтралітет і вимагає від України відмовитися від відносин безпеки з іншими державами".
Інше важливе питання – дозвіл на удари американською зброєю вглиб Росії. Джерела Washington Post у Білому домі та Пентагоні напередодні зустрічі Зеленського з Байденом зазначили, що не почули від Києва переконливих аргументів, чому дозвіл на удари вглиб території РФ наблизить Україну до перемоги. На думку представників Пентагону, ефект від таких ударів буде невеликим і не вартий ризиків ескалації, до яких може привести це рішення.
Володимир Зеленський та Камала Гарріс (фото: Офіс президента України)
На думку співрозмовників видання, ракет ATACMS так мало, що дозвіл на удари по РФ вичерпає їх запаси за кілька тижнів або навіть днів. А Україна, схоже, хоче бити західними далекобійними ракетами не лише по військових об'єктах на території РФ, а й по енергетичних, включаючи нафтосховища. При цьому США вже зараз регулярно відмовляють Україні у наданні координат таких цілей.
Тож навіть після особистої зустрічі Байден так і не задовольнив прохання Зеленського на далекобійні удари.
"Щодо підтримки зброєю, так, вона є. Але вирішення питання про далекобійну зброю все ще підвішене, зокрема, тому, що чомусь це вважається ескалацією. Очевидно, тому, що після далекобійної зброї нічого не залишається, крім хіба що міжконтинентальних балістичних ракет, але вони нам не потрібні", – зазначив у коментарі Youtube-каналу РБК-Україна дипломат, надзвичайний і повноважний посол Андрій Веселовський.
Разом з тим, президент США оголосив про надання додаткової військової допомоги та нових засобів протиповітряної оборони. Серед іншого, Україна отримає нову категорію озброєнь – плануючі авіабомби великої дальності Joint Standoff Weapon (JSOW). Ці боєприпаси можуть запускатись з винищувачів F-16, мають висувні крила, які допомагають бити по цілях на відстані понад 100 км. Версій JSOW існує декілька, однак відомо, що Україна отримає варіант із касетними боєприпасами. Детальніше про їх характеристики – в матеріалі РБК-Україна.
Заодно Байден повідомив про виділення Україні майже 8 млрд дол. США. Вони включають суму, яка досі не була використана і могла "згоріти" по завершенню фінансового року 30 вересня. Тож попри те, що сама по сумі ця сума виглядає дуже вагомою, тут йдеться більше про технічні нюанси, пов'язані з американським бюджетним законодавством, аніж про політичну волю. Тим паче зброя буде надана Україні не зразу, а впродовж найближчих місяців кількома партіями.
Крім ключових осіб у істеблішменті США, Зеленський мав низку інших двосторонніх зустрічей.
Як зазначає Suddeutsche Zeitung, розмова канцлера Німеччини Олафа Шольца із Зеленським тривала 34 хвилини і майже повністю проходила приватно. За даними видання, Шольц, схоже, не поспішає почути про план перемоги Зеленського. Ймовірно, тому, що канцлер по суті знає, чого хоче український президент. Тож по важливому для України питанню – зняттю обмежень на удари вглиб Росії німецькою зброєю – Шольц займає категоричну позицію, і знімати таку заборону не збирається. Серед іншого це пов'язано із парламентськими виборами у Німеччині наступного року, оскільки Шольц в очах виборців не хоче виглядати тим, хто підвищує градус ескалації.
Так само формальною виглядала зустріч президента Зеленського з прем'єр-міністром Індії Нарендрою Моді. Двоє лідерів розмовляв після саміту QUAD (США, Японія, Австралія та Індія) – групи країн, які Вашингтон намагається згуртувати у протидії Китаю. Однак, як підкреслює індійське видання The Hindu, лідери України та Індії проговорили багато питань, піднятих ще в ході недавнього візиту Моді до України, хоча Зеленський не піднімав проблему індійського імпорту нафти з Росії. Як писало РБК-Україна раніше, важливою складовою плану перемоги є робота з Глобальним Півднем, аби посилити ізоляцію Росії і залучити на бік України якомога більше держав.
Як зазначає Politico, Україна в обличчі Моді знайшла підходящого посередника для завершення війни. Високопоставлений український чиновник в анонімному коментарі виданню підтвердив, що Індія є великою надією Києва на укладення прийнятного мирного договору.
Цей аспект візиту став, мабуть, найпроблемнішим. Попередньо від команди Трампа була згода на зустріч із Зеленським. За даними Time, сторони обговорювали її проведення у резиденції республіканця в Мар-а-Лаго, але українські переговірники припустили, що це може бути сприйняте як втручання у вибори та запропонували більш нейтральну локацію. Зрештою, Трамп взагалі відмовився від зустрічі та підняв нову хвилю критики щодо України.
Як писало РБК-Україна, схоже, в останній момент команда Трампа вирішила використати Зеленського як зручну мішень для критики і таким чином отримати додаткові електоральні бали. Для цього республіканці почали роздувати історію про нібито втручання України в американські вибори – тепер вже на боці Байдена-Гарріс, адже в ході візиту Зеленський розкритикував план Трампа-Венса щодо України та відвідав збройний завод у "хиткому" штаті Пенсильванія.
Такі звинувачення дуже натягнуті, зазначає в коментарі РБК-Україна голова Міжнародного центру української перемоги Олена Галушка.
"Насправді з боку української влади є багато критики і по відношенню до президента Байдена і його нерішучості. Тому я би не сказала, що з боку президента Зеленського йде критика тільки в одну сторону. Президент поїхав туди з планом перемоги, і він мобілізує підтримку під цей план. А для цього нам потрібна двопартійна підтримка. Тому треба розуміти, що в США передвиборчий період дуже гарячий і нам потрібно бути надзвичайно обережними", - каже в коментарі РБК-Україна експертка.
Володимир Зеленський та конгресмени США (фото: Офіс президента України)
Тим не менш, українській делегації таки вдалося частково відіграти ситуацію назад. Частина республіканців, як і раніше, прихильна до України, попри позицію Трампа. Свідчення цьому – зустріч Зеленського з членами американського Конгресу від обох партій, у ході якої президент теж ознайомив їх зі своїм планом перемоги. На зустріч, зокрема, прийшли демократ та лідер більшості у Сенаті Чак Шумер і республіканець та лідер меншості Мітч Макконнелл
Зрештою, і сам Трамп несподівано оголосив, що зустрінеться з українським лідером, але на своїх умовах – у Нью-Йорку в Trump Tower. "Голос Америки" з посиланням на свої джерела припускає, що Зеленський міг продовжити свій візит на один день для цієї зустрічі. Про причини зміни позиції Трампа поки що можна тільки здогадуватися. Але як би не пройшла розмова двох лідерів, вона навряд чи щось змінить. Адже у Трампа є свій "план завершення війни", основну ідею якого він нещодавно озвучив публічно – згода Києва на угоду з агресорами на будь-яких, навіть найгірших умовах. За таких умов Зеленському вкрай важко буде зацікавити Трампа своїм планом перемоги.
При підготовці матеріалу використовувались публікації The New York Times, Washington Post, Time, Bloomberg, Wall Street Journal, Голосу Америки, коментарі голови Міжнародного центру української перемоги Олени Галушки та дипломата, надзвичайного і повноважного посла Андрія Веселовського.