Навесні українці відзначатимуть кілька важливих релігійних свят. Хоча після реформи ПЦУ в церковному календарі більшість дат змістилася, Великодня ці зміни не торкнулися.
Більше про те, які свята цієї весни будуть за новим календарем та чому Великдень залишиться за "старим стилем", – в матеріалі РБК-Україна нижче.
При підготовці використовувалися: церковний календар ПЦУ, публікації порталу Pomisna.info, Вікіпедія.
З 1 вересня 2023 Православна церква України (ПЦУ) та Українська греко-католицька церква (УГКЦ) послуговуються новоюліанським календарем. Перехід на цю систему літочислення був ухвалений на Помісному соборі церков через низку причин.
"Старий" юліанський календар був астрономічно неточним, адже похибка у днях в ньому до наших днів досягла 13 днів. До того ж юліанською системою користується Російська православна церква, від якої Україна прагне повністю відмежуватися.
Новоюліанський календар подібний до григоріанського, який використовують у світському житті більшість країн світу, а також у римо-католицьких церквах.
Після переходу дати майже всіх важливих церковних свят змістилися на 13 днів раніше. Зокрема Різдво тепер українці святкують 25 грудня, Покрова – 1 жовтня, святого Миколая – 6 грудня.
Проте нововведення у літочисленні не стосуються дати Великодня, яка змінюється щорічно та визначається за особливими правилами. Крім того, від Великодня обчислюють ще кілька релігійних дат.
Свято Воскресіння Христового щорічно відзначають весною, але воно припадає на різні дати – у період між 4 квітня та 8 травня.
До дати Великодня прив'язані: період Великого Посту, Вербна неділя (за 7 днів до Великодня), Вознесіння (на 40 день після Великодня), Трійця (на 50 день після Великодня), початок Петрового посту (через 57 після Великодня).
У 2024 році дати свят та важливих релігійних днів наступні:
Також навесні відзначається Благовіщення Пресвятої Богородиці. Це "неперехідне" свято не залежить від дати Світлого Воскресіння. Після затвердження нового календаря дата Благовіщення змістилася з 7 квітня на 25 березня.
Інші свята пов'язані з Великоднем у 2024 році припадають на червень: Вознесіння (13 червня) та Трійця (23 червня).
Зазначимо, Великдень є державним святом. Оскільки воно завжди припадає на вихідний день (неділя), наступний за ним понеділок оголошується неробочим днем. Однак в Україні як мінімум до 13 травня 2024 року діятиме воєнний стан, під час якого вихідні на свята скасовано.
Проблема розбіжності церковного юліанського календаря з фактичним назріла багато віків тому, оскільки зсув астрономічного та календарного рівнодення постійно збільшувався.
Римо-католицька церква перейшла на більш точний григоріанський стиль ще у 16 столітті, але інші християнські конфесії критикували цей календар саме через обчислення дати Великодня.
Настання Світлого Воскресіння обчислювали за порядком Нікейського собору 325 року:
На основі юліанського календаря було створено так звану "вічну пасхалію", яка передбачала можливі дати свята в циклі тривалістю 532 роки, що повторювався циклічно.
Через зсув рівнодення католицька церква відмовилася від юліанського календаря, але в новому григоріанському "вічна пасхалія" перестала працювати.
Тому була запроваджена нова формула обчислення дати Великодня. Вона відповідала вимогам Нікейського собору, але з рідкісним винятком, коли християнська Пасха відбувається раніше єврейської.
Як раніше розповідав РБК-Україна ректор Відкритого православного університету Святої Софії-Премудрості протоієрей ПЦУ Георгій Коваленко, святкування Великодня після юдейської Пасхи є однією з вимог правил Вселенського Собору, а григоріанський календар не завжди дає таку можливість. Саме це і не дозволяло православним прийняти такий календар.
До того ж в постанові Синоду ПЦУ пояснювалося, що перехід православної церкви на григоріанський стиль міг трактуватися як визнання найвищого релігійного авторитету Римського папи.
Альтернативою став новоюліанський календар. В ньому правила обчислення Великодня залишилися незмінними, а інші важливі дати змістилися та збігаються з григоріанським календарем. Більшість Помісних православних церков перейшла на цю систему літочислення у XX столітті.
Існує вірогідність, що в майбутньому дата Великодня все ж збігатиметься для всіх конфесій. Рішення про спільне святкування визначного дня можуть ухвалити до двохтисячної річниці Воскресіння Христового у 2033 році.
Дату Великодня за новоюліанським календарем визначають більшість помісних Східних православних церков: Вселенський патріархат Константинополя, Олександрійський патріархат, Антіохійський патріархат, Румунський патріархат, Болгарська православна церква, Церква Кіпру, Церква Греції, Церква Албанії.
Новоюліанський стиль є загальноцерковним документом у Східнокатолицьких церквах: Болгарська греко-католицька, Греко-візантійська, Румунська греко-католицька. Тому свято Воскресіння Христового в цих церквах також відзначатимуть 5 травня 2024, як і в Україні.
Хоча минулого року новоюліанський стиль ухвалили для використання в ПЦУ та УГКЦ, за бажанням парафії та монастирі все ще можуть залишатися на юліанському календарі певний перехідний період.
Найбільше парафій в Україні, які використовують "старий" стиль, належить УПЦ (колишній московський патріархат). Дата Великодня для них не відрізнятиметься від решти парафій, де відбулася календарна реформа, а от інші свята не збігатимуться.
Раніше з'явилися дані, скільки в Україні послідовників різних церков. Соціологи пояснили, від чого це залежить.
Нагадаємо, більшість українців (55,5%) дотримуються думки, що потрібно заборонити діяльність Української православної церкви (Московського патріархату) в країні.