Нижча інфляція підбадьорює ринки, а НБУ знов послаблює обмеження для валютного ринку

Тижневий огляд фінансових ринків голови департаменту корпоративного аналізу групи ICU Олександра Мартиненка для РБК-Україна. 

Вже кілька місяців уповільнення інфляції в західних економіках перевершує очікування. Минулого тижня це сталося знову з одним з пріоритетних для ФРС показників, базовим ціновим індексом споживчих витрат в США за жовтень. Ще красномовнішими виявились дані індексу споживчих цін в Єврозоні за листопад: зростання індексу загальмувало до 2,4% у річному вимірі, таким чином у притул наблизившись до 2% - цільового рівню Європейського центрального банку. Це додало інвесторам ще більше впевненості в тому, що ФРС і ЄЦБ вже покінчили з підвищенням ставок і незабаром почнуть їхнє зниження. Ба навіть більше: у фінансовому середовищі всерйоз заговорили про все більший тиск на обидва центральні банки, щоби вони почали пом’якшувати монетарну політику якомога скоріше. Адже ціною зволікання може бути глибока рецесія.

Не те щоби центральні банкіри дуже піддаються цьому тиску. Протягом тижня високопосадовці регуляторів знову говорили про необхідність утримувати ставки високими до повного досягнення інфляційних цілей, а голова ФРС Джером Пауелл прямо заявив, що про зниження ставок навіть говорити ще зарано. Утім навіть найбільш жорстко налаштовані представники центральних банків також визнають, що тягар високих ставок для економіки вже є достатньо важким. Тому той же Пауелл знову пообіцяв, що ФРС у подальшому буде вкрай обережною. Тож ринки вкотре здебільшого проігнорували застереження, проте виявилися дуже сприйнятливими до пом’якшення позицій. На кінець тижня трейдери вже закладали у ф’ючерсні котирування зниження ставок як ФРС, так і ЄЦБ, на 100 базисних пунктів у наступному році. Серед найбільш збуджених опинилися боргові ринки: дохідності дворічних казначейських облігацій впали за тиждень більше ніж на 40 б.п. Добре почувалися й індекси акцій – S&P 500 піднявся ще на 0,8% до 4595, найвищої позначки у цьому році.

Нову хвилю оптимізму ринків можна зрозуміти. Згідно спостережень Bloomberg, впродовж всього циклу ставок зазвичай найбільше виграють ті інвестори, які зайшли в позиції напередодні першого скорочення ставок. Залишається тільки правильно вгадати цей момент. Це завдання аж ніяк не з легких, адже останній ривок до "нормальної" інфляції може дуже затягнутися, і ризики "вищих ставок на довше" залишаються значними.

Для гравців сировинних ринків натхнення від нижчої інфляції і "обережних" центробанків виявилося замало. Найзначніша у тижні подія, зустріч ОПЕК+, обернулася для нафтотрейдерів розчаруванням, і котирування нафти за ключовими марками Brent і WTI знизилися за тиждень на 2%. Схоже у лідерів блоку саудитів таки виникли реальні проблеми вмовити інших приєднатися до скорочень видобутку. Тож заявлене на 1 квартал 2024 року скорочення пропозиції ОПЕК+ на 2,2 млн барелів за добу після врахування вже наявних обмежень і зміни баз розрахунків виявилося за фактом лише приблизно 350 тисяч барелів нафти і нафтопродуктів за добу. На ринку зростають побоювання, що на тлі не дуже сильного світового попиту на нафту і зменшення своїх доходів від нафтоекспорту, ініціатори скорочень загнали себе у глухий кут, виходом з якого у найближчий час може стати тільки нарощування виробництва. Тим більше, що до заявлених скорочень додається підступне слово "добровільні".

Піднесені настрої глобальних боргових ринків не відобразилися на українських єврооблігаціях, вартість яких знизилася за тиждень в середньому ще на 3% до діапазону 24-32 центи за долар. Інвестори досі очікують вирішення невизначеності з американською фінансовою допомогою Україні, і питання фінансування дефіциту бюджету у 40 млрд доларів у наступному році залишається відкритим.

Водночас на внутрішньому борговому ринку зберігається сильний попит. Інвестори очікують подальшого зниження облікової ставки й ставок за сертифікатами у цьому місяці, і на черговому аукціоні Міністерства фінансів не бракувало бажаючих придбати нові випуски ОВДП.

Національний банк минулого тижня зробив ще один значний крок с послаблення валютних обмежень. Ключовим рішенням стало зняття обмежень на продаж готівкової валюти населенню і розширено перелік послуг, для оплати яких населення може переказувати кошти за кордон. Це сприяло укріпленню готівкового курсу гривні, максимально наблизивши його до курсів за платіжними картками. У системно важливих банках курс гривні в середньому посилився за тиждень приблизно на 1% до 36,6-37,4 грн/долар. Водночас знову посилився попит на валюту з боку юридичних осіб, тож на міжбанківському ринку НБУ довелося знову збільшити обсяги інтервенцій, на 42% у порівнянні з минулим тижнем до 740 млн доларів.