Через повномасштабну війну на українському ринку праці вже понад два роки спостерігається нестача кадрів. Водночас деяким спеціалістам стало важче знайти роботу у своїй галузі.
РБК-Україна в матеріалі нижче розповідає про те, які вакансії мають найменший попит серед шукачів, а також які професії стали непопулярними через війну.
При підготовці використовувалися: аналітичний звіт Державної служби зайнятості, інформація порталу пошуку роботи Work.ua.
Зміст:
Повномасштабне вторгнення РФ кардинально змінило ринок праці в Україні. Міграція населення, зупинка виробництв, релокація бізнесів, мобілізація громадян до лав Сил оборони, – всі ці чинники вплинули на ситуацію як для кандидатів, так і для роботодавців.
Хоча ринок праці поступово відновлюється, все ще зберігається дефіцит кадрів, особливо представників робітничих професій, фахівців промислових виробництв та у сфері медицини.
До того ж конкуренція серед шукачів роботи залишається значно нижчою за довоєнну. Висококонкурентними є лише кілька галузей, зокрема IT та віддалені вакансії.
Дані Work.ua
Найважче роботодавцям наймати людей в прифронтових та західних регіонах. Складна ситуація з відгуками кандидатів у Херсонській, Закарпатській, Чернівецькій, Черкаській, Миколаївській і Чернігівській областях.
Якщо у прифронтових областях ситуація з "кадровим голодом" пояснюється фактором небезпеки, то в інших регіонах кількість пропозицій роботи перевищує "попит" через велику кількість релокованих підприємств, працівників для яких просто не вистачає.
До прикладу, у Закарпатській області у лютому 2024 пропонувалося більше вакансій ніж до початку повномасштабного вторгнення (ринок праці відновився на 164%).
За даними порталу пошуку роботи Work.ua, у минулому місяці найменше шукачів відгукувалося на такі розміщені вакансії:
робітничі спеціальності (машиніст тепловоза, пилорамник, слюсар-інструментальник);
медичні (ендокринолог, онкохірург, психіатр).
Загалом за підсумками 2023 року роботодавцям на Work.ua найважче було знаходити кандидатів на вакансії у категоріях "Медицина, фармацевтика" та "Робочі спеціальності, виробництво".
У Державній службі зайнятості (ДСЗ) також звітували про нестачу кадрів у медицині (лікар, ерготерапевт, фізичний терапевт, психолог) та на виробництві (електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування, слюсар з ремонту колісних транспортних засобів, слюсар-сантехнік, токар, електрогазозварник, монтажник радіоелектронної апаратури та приладів, машиніст екскаватора, електрик дільниці, гірник тощо).
Події останніх двох років позначилися на сферах туризму, морських перевезень, будівництва.
В аналітичному матеріалі Work.ua про зміни на ринку праці під час повномасштабної війни йдеться, що роботи значно поменшало для таких фахівців:
Крім того, важче стало працевлаштовуватися спеціалістам у тих галузях, де була проведена комп'ютеризація. Серед них оператори комп'ютерного набору, адміністратори чи бухгалтери ручного рахування.
Як раніше розповіла РБК-Україна в.о. директора Департаменту реалізації політики зайнятості Державного центру зайнятості Олена Мельник, труднощі з пошуком роботи наразі мають представники наступних професій:
Для розв'язання проблеми з нестачею кадрів, зокрема у галузі робітничих професій, роботодавці частіше почали наймати людей без досвіду та навчати їх.
Також наразі більшає кількість жінок у професіях, що ментально вважалися "чоловічими". РБК-Україна в окремому матеріалі розповідало, в яких саме галузях жінки замінюють чоловіків.
Держслужба зайнятості під час війни реалізує програму ваучерів на професійне навчання.
Попит має медична галузь. Зі 124 спеціальностей, які можна опанувати, найпопулярніші напрямки: медсестринство, медицина, соціальна робота, освіта, фармація.
У розрізі професій українці частіше обирають навчання на кухаря, тракториста, водія автотранспортних засобів, екстреного медичного техніка, продавця, кондитера.
Стосовно "чоловічих" професій, за програмою ваучерів українки опановують нетипові спеціальності тракториста, зварювальника, охоронника, електромонтера устаткування, водія навантажувача, машиніста та оператора котельні, слюсаря-ремонтника.
Докладно про те, які вакансії складно заповнити під час війни і чи наймає бізнес більше жінок на "чоловічу" роботу можна прочитати у матеріалі РБК-Україна.
Нагадаємо, в НБУ розповіли про збільшення кількості нових вакансій з початку 2024 до показників, що перевищили рівень 2021 року. Водночас кількість резюме є суттєво меншою за показники 2022-2023 років.