(Не)жіночі професії. Як війна змінила ринок праці, а українки все частіше опановують "чоловічі" посади

Від початку повномасштабної війни у багатьох сферах ринку праці України спостерігається дефіцит кадрів. Особливо не вистачає спеціалістів професій, які зазвичай вважалися "чоловічими". Проте роботодавці готові залучати жінок на нетипові посади, а українки активніше відгукуються на такі вакансії та проходять перекваліфікацію. Про те, в яких професіях жінки замінюють чоловіків під час війни, – в спецпроекті для РБК-Україна розповідають Meest, АТБ, Метінвест та Ferrexpo.

Meest Group: цілі жіночі команди, що обіймають "чоловічі" посади

У міжнародній поштово-логістичній групі компаній Meest історично жінки є невіддільною частиною команди: працюють із фінансами, персоналом, маркетингом, є регіональними директорками й керівними партнерками. Водночас через специфіку роботи — сортування, перевезення, логістику загалом — лінійний штат компанії, а це дві третини персоналу, раніше складався переважно з чоловіків.

Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну це почало змінюватися. Як розповідають в компанії, з лютого 2022 року частина Meest приєдналася до Сил оборони: сьогодні державу захищають понад 130 співробітників компанії. Багато людей були змушені змінити місце проживання в межах країни або взагалі виїхати за кордон.

"Ми чітко побачили зміну тренду приблизно влітку 2022 року. На той момент ми змогли вирішити найкритичніші питання з допомогою працівникам, адаптацією операційної роботи тощо. І відновили набір людей на посади, які з тих чи інших причин були вакантними. Помітили, що найактивніше відгукуються саме жінки, зокрема й на ролі, котрі раніше вважалися суто чоловічими", — додають в компанії.

З того часу в компанії почали залучати жінок, і протягом наступних місяців ця тенденція лише посилювалася. Станом на зараз в Meest сформували цілі жіночі команди, що обіймають "чоловічі" посади. Загалом це три категорії персоналу: працівниці складських приміщень, сортувальних центрів, а також керівниці операційних відділень.

"Якщо раніше складські команди в нас на понад 80% складалися з чоловіків, то тепер деякі підрозділи — на 70% із жінок. Розподіл штату складських центрів також суттєво змінився — в деяких напрямках це вже 50% на 50%, іноді навіть із перевагою жіночих кадрів. Для цього компанія змінила деякі операційні процеси, а також упровадила технології, щоб жінкам було комфортно працювати в нових для себе умовах", — розповідають в Meest.

Спочатку до залучення жінок до складів, логістики ставилися з обережністю: робота вкрай важка і фізично, і морально. Та буквально за декілька місяців усі сумніви зникли. Жіночі команди й жінки загалом показують вкрай ефективну роботу. В компанії виділяють їх системність і структурованість, а також гнучкість і адаптивність. Загалом вони завжди відкриті до нових знань та можливостей — і їх всіляко у цьому підтримують.

Зміни торкнулися й керівництва операційних відділень — нині в компанії багато жінок на цих посадах, більше, ніж за минулі роки. І важливо, що в багатьох випадках у лідери виростають люди саме з внутрішньої команди. Наприклад, за час війни керівницею відділення в одному з обласних центрів стала жінка, що на цій локації до того працювала операторкою — і тепер виконує власні функції без жодних нарікань.

"У наших планах — залучати жінок і на посади кур’єрок. У цій сфері теж є власні виклики, бо адресно ми доставляємо посилки до 30 кг включно. Тому й тут компанії треба підлаштуватися, щоб дозволити жінкам працювати з меншою вагою — і робота в цьому напрямку вже ведеться", — говорять в компанії.

У найближчому майбутньому в Meest переконані: найактивнішими будуть дві категорії пошукачів — власне жінки, а також ветерани й ветеранки. Вони потребують змін у рекрутингових та операційних процесах, тож в компанії активно над цим працюють: упроваджують нові технології та процедури і для жінок, і для ветеранів обох статей, а для останніх також почали залучати психологів із метою моральної підтримки.

"Зрештою, ми бачимо, що наші люди готові працювати й давати результат попри будь-які обставини. Головне — створити для них комфортні та прозорі умови", — резюмували в компанії.

АТБ: компанія сильних жінок

Станом на сьогодні на підприємствах АТБ працевлаштовано понад 56 тисяч українців, 67% з яких є представницями прекрасної статі. Так історично склалося, що робота у продуктовому ритейлі вважається жіночою, хоча й вимагає максимальної залученості та самовіддачі. Як показав досвід компанії, для української жінки нема нічного неможливого.

Провідна програмістка компанії Христина Міщенко свого часу здійснила сходження на гору висотою у 6 500 м, встановила на вершині український стяг та прапор АТБ.

Станом на сьогодні до лав ЗСУ, Тероборони та Нацгвардії долучилися понад 4,5 тис. співробітників АТБ. Якщо порахувати тільки чоловічій персонал, то мобілізовано близько 30% чоловіків. Зважаючи на це, жінки вже адаптувалися, наприклад, виконувати роботу охоронців. У середньому майже на кожний магазин мережі припадає така працівниця. Кількість жінок, залучених на, як вважалося раніше, суто чоловічі посади залежить від обставин, але в окремих випадках доходить до 50%.

Кадрова політика компанії спрямована на розвиток кадрового потенціалу. Якщо жінка прагне стати фахівцем екстра-класу, обійняти омріяну посаду, то апріорі не може бути жодним умовностей. У тому числі йдеться й про так званий поділ на традиційно "жіночі" чи "чоловічі" посади. Проте важливо розуміти, що не всі жінки мають змогу виконувати чоловічу роботу.

Повну відсутність гендерних стереотипів в компанії краще за слова доводить те, що більше ніж дві третини персоналу складають саме жінки. Серед колег та партнерів по бізнесу АТБ навіть називають компанією сильних жінок.

"Завдяки самовідданій роботі, компанія витримала потужний удар повномасштабного вторгнення, набула звання "мережі незламності" і стала форпостом продовольчої безпеки цілої країни", — говорять в компанії.

В АТБ ще у довоєнні часи було безліч прикладів того, як жінки ефективно працюють та швидко піднімаються кар'єрними сходинками у професіях, які можна умовно вважати "чоловічими", наприклад, керують ключовими регіонами, займаються питаннями охорони, безпеки тощо.

Також в компанії пишаються власними навчальними центрами у Дніпрі, Києві, Львові та Одесі. Щороку там безкоштовно проходять навчання та підвищують кваліфікацію більш як 4 тис. працівників. Гендерних обмежень та стереотипів там також нема.

"Жінки і чоловіки отримують нові навички, опановують бажані професії, стають фахівцями найвищого рівня та швидко піднімаються кар'єрними сходинками в команді лідера вітчизняного ритейлу. Щодо "чоловічих" професій, то наразі наші жінки опановують спеціальність "водій навантажувача". "Роботизувати" чи "автоматизувати" подібну фізично важку діяльність можна, але така заміна буде неймовірно коштовною та дуже нешвидкою. Тож знов таки вирішення цього питання взяли у свої руки наші берегині", — констатували в АТБ.

Метінвест: програми навчання та фемінізації "чоловічих" професій

Група "Метінвест" ще до війни почала наймати значно більше жінок, де це можливо. Йдеться про професії, де й раніше працювали саме жінки, й для цього вже є потрібна інфраструктура. Наприклад, це ремонтні спеціальності — електромонтери, електрослюсарі, машиністи конвеєрів. Таким чином компанія намагається вивільнити чоловіків для тих професій, на які не погодяться жінки. Вочевидь, без подальшої фемінізації "чоловічих" професій не обійтися. Це наше майбутнє, переконані в компанії.

У процесі залучення жінок до суто "чоловічих" професій перед "Метінвестом" постали певні труднощі. Але вони не пов’язані з якимись гендерними забобонами, бо всі розуміють, чому й навіщо потрібно залучати більше жінок.

"По-перше, щоб опанувати іншу, здебільшого "чоловічу" професію, потрібно від 3-6 місяців до 1-3 років — залежно від кваліфікації. А, по-друге, це переважно фізично важка робота", — розповіли в прес-службі компанії.

Разом з тим в компанії додають, що жінки однаково професійно виконують складні виробничі завдання, керують високотехнологічним устаткуванням та велетенськими машинами, обіймають відповідальні технічні посади. Ефективність команди залежить від кожного її учасника, згуртованості, правильно вибудуваних комунікацій і націленості на загальний результат. І гендер тут не має особливого значення.

"У "Метінвесті" жінки опановують історично "чоловічі" спеціальності. Зокрема, на вугільному підприємстві в Покровську ми перенавчили та перевели перших 10 жінок на позиції операторок підземного устаткування. Це посади, з яких жінок колись виводили на поверхню, а зараз ми їх повертаємо на підземні роботи", — зазначають в прес-службі.

Ось іще кілька прикладів жінок, які обрали "чоловічі" професії.

Наталія Прокопенко, перша на "Каметсталі" жінка, що стала помічником начальника ТЕЦ з інжинірингу: "Ніхто не народжується "великим організатором", ці здібності завжди потрібно в собі виховувати. А в мене перед очима був чудовий приклад – батько, який свого часу пройшов шлях від робітника до начальника цієї ж ТЕЦ. За понад 20 років роботи в цьому колективі я добре знаю наших фахівців, хто на що здатен, які знання та досвід має. Тому будувати комунікаційні робочі ланцюжки нам навряд чи буде складно. Мої керівники змусили мене повірити у власні можливості. "Не бійтеся, у вас все вийде", – я почула їхні переконливі слова, а ще більше – повірила у наведену низку порівняльних характеристик. Якщо в такий складний час треба підтримати колектив, якщо мій досвід і знання справді дають змогу робити більшу та відповідальнішу справу, тож потрібно її робити, а не зволікати".

Дар’я Гуріна, машиністка крана металургійного виробництва на дільниці відвантаження безперервнолитої заготовки прокатного цеху "Каметсталі": "Мені 19 років. Я навчалася у Кам’янському вищому професійному училищі. Обрала роботу на "Каметсталі" за порадою мами. Вона запропонувала цю професію. Я прийшла на "Каметсталь", оскільки тут гарна заробітна плата та стабільність. До моїх обов’язків належить відвантаження й транспортування металу. Я працюю тут рік і цілком задоволена — професія мені подобається".

Наталя Єфімова, механік дільниці рудозбагачувальної фабрики №2 Інгулецького ГЗК: "Взагалі не розрізняю професії на "жіночі" та "чоловічі", це залежить від того, хто чим цікавиться. Особисто мені завжди подобалася механіка. Про це свідчить як моя освіта, так і моя нинішня сфера діяльності. Основною відмінністю "чоловічих" професій від "жіночих" є важкі вантажі, підняття й перенесення яких шкідливо для здоров’я жінок, але тут на допомогу приходять колеги-чоловіки, які ніколи не відмовляють. Іще одне – зацікавленість у роботі, оскільки доволі рідко жінки цікавляться ремонтами, механізмами, обладнанням, механікою взагалі. Мені моя робота подобається. Впевнено можу сказати, що я на своєму місці, особливо в такий тяжкий для всіх нас час, коли в умовах мобілізації чоловіків жінки могли б брати на себе відповідальність за робочі процеси".

Як найбільший роботодавець у галузі "Метінвест" розробив низку інструментів для утримання персоналу, зокрема й для жінок, що обрали чоловічі професії. Наприклад, торік у компанії запровадили додаткову премію за командну роботу й працівники виробництв змогли підвищити свій дохід на 15%.

Також в компанії перенавчають працівників, щоб окрім основної професії, вони здобули додатковий фах, за яким могли б працювати. Перекваліфікацію пропонують практично за всіма робітничими професіями.

Крім того, "Метінвест" підтримує внутрішнє просування та переміщення між підприємствами, даючи можливість співробітникам реалізувати свій потенціал.

"Жінки, так само як і чоловіки, мають шанси потрапити й до кадрового резерву "Метінвесту" на ключові посади в компанії. Таких талановитих спеціалістів ми відбираємо на основі щорічного оцінювання та пропонуємо їм пройти додаткові програми навчання і розвитку. Компанія дбає про потреби різних категорій працівників — для кожної розроблено програми підтримки. Зокрема, "Метінвест" реалізував дві великі програми з психологічної реабілітації жінок і дітей. Загалом від початку повномасштабної війни психологічну реабілітацію пройшли майже 1200 жінок і дітей", —резюмували в компанії.

Ferrexpo: підтримка жіночого лідерства та декрети для чоловіків

Ferrexpo – один із трендсетерів великого українського бізнесу, що демонструє комплексний підхід до питань інклюзивності та гендерної рівності. Так, у 2022 році компанія підписала Принципи розширення прав і можливостей жінок, які сприяють підтримці гендерної рівності. Тому одним із пріоритетів групи є різноманітність на керівному рівні та заохочення кар’єрних можливостей для жінок.

З 2019-го Ferrexpo втілює комплексну DE&I-стратегію, впроваджуючи принципи інклюзивності та гендерної рівності. Завдяки їй за останні три роки кількість жінок на керівних посадах в Грейд 10+ (менеджерський склад) зросла на 60%. Частка жінок на керівних посадах у 2022-му році складала 21%, метою є до 2030-го досягти показника у 25%.

"Впровадження ідей гендерної рівності підсилило стійкість персоналу, готовність до інновацій та здатність оперативно реагувати на виклики часу. Дане рішення дозволило нам зміцнити стосунки із закордонними партнерами, адже їм приємно співпрацювати із компаніями, де однаковий рівень довіри до керівників і до керівниць", – зазначають в компанії.

За її словами всередині підприємств це дозволило змінити погляди скептиків-чоловіків й успішно долати упередження щодо жінок-лідерок. Працівниці підприємств відчули свою цінність для виробничого процесу, що змотивувало їх до подальшого розвитку їхніх професійних якостей.

Олена Ніколайчук-Нерода, що з 2018 року працює водійкою автотранспортних засобів у кар’єрі на Єристівському ГЗК, мріяла кермувати автівкою з дитинства. Цю мрію вона змогла втілити у Ferrexpo.

Свого часу Олені запропонували працевлаштуватися водійкою БелАЗу, і вона погодилась, хоча й не мала попереднього досвіду керування таким авто. Нюансам роботи під час стажування навчили досвідчені наставники. За 5 років роботи Олена працювала в кар’єрі на легковій автівці, після отримання водійського посвідчення категорії С почала водити автосамоскиди МАЗ і КрАЗ. Потім перейшла на більш потужні Bell та Caterpillar вантажопідйомністю 40 та 90 т, вже має посвідчення, що дозволяє кермувати 220-тонником. У майбутньому Олена планує опанувати й іншу гірничу техніку – бульдозер та екскаватор.

Крім того, в компанії працює програма чоловічого декрету, що дозволяє жінкам продовжувати кар’єрне зростання. Якщо у родині співробітників Ferrexpo жінка бажає раніше вийти з декретної відпустки, щоб продовжувати зростати професійно, доглядати за дитиною до досягнення нею трирічного віку може чоловік. Компанія при цьому дбає про те, щоб сімейний дохід не став меншим: якщо чоловік має більшу зарплату, але йде в декретну відпустку і в родини через це зменшується сукупний дохід, у Ferrexpo компенсують цю суму.

"Найскладніше в декреті – не мати можливості працювати, я дуже сумувала за своєю роботою. Вдячна чоловіку, який підтримав моє прагнення вже через рік повернутися на робоче місце. Це наша друга донечка, тож я впевнена, що мій чоловік впорається, а я можу спокійно виконувати повсякденні обов’язки", – зізнається Ольга Романцова, фахівчиня виробничого відділу ливарно-механічного цеху.

Практика "чоловічих" декретів набирає обертів, адже в компанії розуміють важливість розвитку як для чоловіків, так і для жінок.

В цілому ж в компанії наголошуть, що трудовий колектив Ferrexpo – спільнота, де всі мають доступ до рівних можливостей – опанування нових професій, підвищення рівня кваліфікації, кар’єрного зростання та розвиток компанії незалежно від гендеру. Окрім того, компанія отримала змогу поповнювати колектив професійними кадрами (як чоловіками, так і жінками), особливо що стосується вакансій, які стали критичними в умовах воєнного стану.