Які відносини України з країнами Близького Сходу, яку позицію ключові держави регіону, зокрема Саудівська Аравія та Ізраїль, займають щодо війни та хто і як готовий допомагати Україні, – нижче у підсумковому матеріалі РБК-Україна з циклу статей про Глобальний Південь.
З початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну країни Близького Сходу переважно дотримувалися нейтралітету, за виключенням друзів Москви в особі Ірану та Сирії. Країни Аравійського півострова уникають публічного засудження Росії як агресора. Зокрема, Саудівська Аравія та Об’єднані Арабські Емірати, які підтримували українські резолюції в ООН та надають Україні гуманітарну допомогу.
Проте останнім часом великі арабські країни активізувалися щодо питання війни. Саудити провели у себе міжнародну зустріч щодо української формули миру, а в ОАЕ виступили з ідеєю посадити за стіл переговорів очільників України та РФ. Близький Схід, здається, вирішив показати, що теж може бути гравцем на геополітичній шаховій дошці.
На початку серпня Саудівська Аравія прийняла у себе зустріч щодо української формули миру на рівні радників лідерів держав та представників дипломатичних відомств. Така ініціативність Саудівської Аравії стала несподіванкою для українців, адже ця близькосхідна країна з початку вторгнення Росії дотримувалася нейтралітету та не засуджувала публічно агресора, хоча й голосувала на підтримку українських резолюцій.
Однак насправді організація зустрічі щодо формули миру є свідченням послідовної зовнішньої політики саудитів. Як пояснив РБК-Україна український посол в Саудівській Аравії Анатолій Петренко, Саудівська Аравія затято підтримує принципи міжнародного права та статуту ООН, які трактують, що суверенітет та територіальна цілісність держав є непорушною. І українська формула миру ґрунтується саме на них.
Лідерство Саудівської Аравії почало проявлятися ще до зустрічі в Джидді. У лютому цього року Київ відвідав міністр закордонних справ королівства Файсал бін Фархан Аль Сауд, який став першим, хто приїхав в Україну з країн Перської затоки. А вже у травні український президент Володимир Зеленський взяв участь в саміті Ліги арабських держав, який відбувся в Джидді.
Зеленського як почесного гостя на саміт запросила саме Саудівська Аравія. Під час того візиту він зустрівся з наслідним принцом Мухаммедом бін Салманом та закликав Лігу арабських держав "чесно поглянути" на війну та долучитися до української формули миру.
Подейкують, що саме наслідний принц відіграв значну роль у проведенні зустрічі щодо формули миру у Джидді, а саме переконав долучитися до неї країни Близького Сходу, а також Китай, який відмовився брати участь у попередній зустрічі в Копенгагені. Джидда, за словами посла, показала готовність Саудівської Аравії просувати формулу миру Зеленського.
Володимир Зеленський та наслідний принц Мухаммед бін Салман (фото: Getty Images)
Україна розраховує не лише на медіаторську роль Саудівської Аравії, але й на її практичну участь у реалізації формули миру. Як розповів посол, Київ запропонував Ер-Ріяду взяти шефство над деякими з її напрямків, зокрема – звільненням полонених. І в цьому пункті в Саудівської Аравії вже є успішні кейси.
Минулого вересня Ер-Ріяд взяв участь в масштабному обміні між Україною та РФ. Тоді в обмін на нардепа-зрадника Віктора Медведчука з російського полону вдалося визволити оборонців "Азовсталі" разом з командирами, а також десятьох іноземців, яким загрожувала смертна кара в так званій "ДНР". Як повідомляли тоді ЗМІ, звільнити іноземців вдалося не без участі наслідного принца.
Ще одним питанням, в якому Саудівська Аравія могла б відіграти значну роль, є кінцевий елемент формули миру – фіксація закінчення війни. Мова йде про створення гарантій, які забезпечать сталий мир в Україні та превентивно стримуватимуть будь-яку ескалацію з боку РФ.
"Ми вважаємо, що Саудівська Аравія може бути в цих двох пунктах дуже потужним та результативним партнером. По першому – ми вже працюємо, у нас є результативні обміни. По другому – відповідь Джидда. Вони готові рухати з нами цей процес, щоб ми почали реалізовувати формулу миру і перейшли від плану до дій. Тут Ер-Ріяд відіграє конструктивну та серйозну роль", – зазначив посол.
У липні минулого року відбувся візит президента США Джо Байдена до Саудівської Аравії, який, зокрема, був пов’язаний і з повномасштабною війною в Україні. Тоді в ЗМІ та експертному середовищі проводили історичні паралелі з тим, як Саудівська Аравія розвалила СРСР, обваливши ціни на нафтовому ринку. Багато хто розраховував на повторення цього, але вже з Росією. Але такого результату візит американського президента не приніс.
На сьогодні, за словами посла Петренка, Саудівській Аравії не вигідно обвалювати ринок, оскільки прогнозована та відносно висока ціна на нафту – це питання її національного інтересу. Наразі прибутки від нафти дозволяють Саудівській Аравії проводити власні економічні перетворення. Водночас, як пояснив посол, Україна розраховує на допомогу Саудівської Аравії у дотриманні цінових обмежень на російську нафту, встановлених G7.
"Чи може Саудівська Аравія допомогти нам стримати Росію? Проста відповідь – може. Зайнявши принципову позицію щодо обмеження ціни та обсягів російських вуглеводнів, які Росія експортує. Бо обмежуючи потік грошей в Росію, вони обмежують агресію проти України", – пояснив він.
Наразі Саудівська Аравія, як зазначив посол, рухається в руслі "позитивного нейтралітету" щодо України. З одного боку королівство підтримує міжнародне право, надає Україні гуманітарну допомогу, але з іншого – не приєдналося до санкцій проти Росії та зберігає з нею економічні відносини.
Саудівська Аравія не надає Україні зброї та військового обладнання, але відкрита до гуманітарної допомоги. Під час візиту Файсала бін Фархана Аль Сауда була підписана угода на 400 млн доларів, в рамках якої в березні в Україну прибули ковдри, засоби гігієни та 135 потужних генераторів.
Глава МЗС Саудівської Аравії Файсал бін Фархан Аль Сауд в Україні (фото: Getty Images)
Україна також зацікавлена в тому, щоб Саудівська Аравія приєдналася до післявоєнного відновлення України. За словами посла, є декілька ключових сфер. В першу чергу агропромисловий комплекс та енергетика, які становлять спільний інтерес. Саудівська Аравія зараз наполегливо працює над забезпеченням продовольчої безпеки в регіоні, і Україна може з цим допомогти. Водночас Україна бореться за енергетичну незалежність, і в цьому питанні допомогти може вже Саудівська Аравія.
Повномасштабне російське вторгнення в Україну запустило зміни в нинішньому світовому порядку. Країни змагаються за лідерство не лише у своїх регіонах, але й на геополітичній арені. А привернути до себе увагу та посилити суб’єктність, як зазначив директор Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос, може допомогти участь в якомусь топовому глобальному питанні. І таким питанням є війна в Україні.
Йде змагання за першість і на Близькому Сході, адже наслідний принц Саудівської Аравії Мухамед бін Салмана має амбіції вивести в першу лігу "важковаговиків" свою країну, яка впливає на рішення не лише в регіоні, але й у світі. І наразі Ер-Ріяд виривається вперед.
Останнім часом активізувалися на "дипломатичному фронті" і Об’єднані Арабські Емірати, які є одним з лідерів регіону. Минулого тижня ліванська газета L'Orient-Le Jour розповіла про нібито плани ОАЕ посадити за стіл переговорів Зеленського і Путіна на полях Конференції ООН з питань зміни клімату (COP28), яка проходитиме наприкінці листопада в Дубаї.
Звісно ж, ідея переговорів з Путіним була відразу відкинута в Україні. Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба в інтерв’ю Corriere della Sera запевнив, що Путін та Зеленський ніколи не опиняться за столом переговорів.
Такий вкид інформації через ліванську газету може бути спробою ОАЕ показати, що не лише Саудівська Аравія може бути дипломатичним медіатором, але й Емірати можуть зіграти свою роль у війні РФ проти України.
ОАЕ також підтримували в Генасамблеї ООН резолюції щодо війни РФ проти України, але водночас публічно займають нейтралітет. Хоч Емірати є одним ключових партнерів США в регіоні, вони поступово намагаються зменшити залежність від одного глобального гравця, прагнучи до багатополярності, тому розвивають відносини з Китаєм та підтримують їх з РФ.
Віце-прем'єр ОАЕ Мансур бін Заїд Аль-Нагаян на зустрічі з Зеленським (фото: Getty Images)
Цим, зокрема, і пояснюється позиція Еміратів щодо війни в Україні. ОАЕ продовжують співпрацю з Москвою та не приєднуються до західних санкцій проти Росії. Дубай став одним з паркінгів для капіталів російських бізнесменів, які рятуються від санкцій. Водночас Емірати, як і Саудівська Аравія допомагають Україні в гуманітарному плані та прагнуть до економічної співпраці.
Минулого грудня Україна та ОАЕ оголосили про намір укласти угоду про всеосяжне економічне партнерство (CEPA). Україна стала першою європейською країною, з якою Емірати вирішили укласти таку угоду. "Це говорить про те, що ОАЕ бачать Україну як довгострокового партнера. Вони в нас вірять і вірять у довгострокове економічне партнерство. Ми почали в грудні і, в принципі, рухаємося непогано", – розповів посол України в ОАЕ Дмитро Сенік.
Він також впевнений, що Емірати візьмуть участь у післявоєнному відновленні України, адже вже зараз допомагають з деякими проектами. Зокрема, ОАЕ виділили 4 млн доларів на проект Олени Зеленської з будівництва будинків, оснащених укриттям, для великих прийомних родин.
Олена Зеленська з президентом ОАЕ Мухаммадом бін Заїдом Аль Нагаяном (фото: president.gov.ua)
Кілька років тому ОАЕ затвердили 10 принципів свого майбутнього розвитку, серед яких міжнародна гуманітарна допомога незалежно від релігії, раси або культури нужденних. "В цьому принципі вони бачать і допомогу Україні. В ОАЕ є співчуття до нас, я вважаю, що це щире співчуття", – додав посол Сенік.
Емірати проявляють інтерес і до української формули миру. Зокрема, вони були на зустрічі в Джидді. Як і Саудівська Аравія, ОАЕ могли б долучитися до реалізації гуманітарних пунктів формули миру, наприклад щодо продовольчої безпеки та захисту екології. Про реалізацію формули миру говорили, зокрема, під час візиту в Україну міністра з питань навколишнього середовища ОАЕ Маріам Альмхейрі.
Решта країн Перської затоки не такі активні, як Емірати чи Саудівська Аравія, і намагаються бути ще більш нейтральними у питанні України. З активності цих країн можна відзначити травневий візит глави МЗС Бахрейна в Україну, який став першим з моменту встановлення дипломатичних зв’язків, та приїзд в Київ прем’єр-міністра Катару.
Одним з ключових гравців на Близькому Сході є Ізраїль. Проте після 24 лютого 2022 року уряд цієї країни неприємно здивував українців. Якщо позиція арабських країн була і залишається зрозумілою, адже це переважно авторитарні монархії, то від Ізраїлю, який позиціонує себе як демократична західна країна, були й відповідні очікування.
В Ізраїлі після початку вторгнення РФ в Україну змінилося три прем’єри. Але уряд жодного з них не зміг зайняти принципової проукраїнської позиції, зокрема, відмовляючись від надання військової допомоги. За півтора року повномасштабної війни Київ не відвідав жоден з ізраїльських прем’єрів, водночас один з них (Нафталі Беннет) відзначився таємним візитом до Путіна в Москву у березні минулого року.
Досить активним у зовнішній політиці на посаді прем’єра, за словами українського посла в Ізраїлі Євгена Корнійчука, був Яір Лапід. Він декілька разів засуджував Росію, а Ізраїль під його керівництвом голосував за резолюції ООН. Проте незмінною залишалася позиція щодо зброї для України.
У грудні минулого року до влади в Ізраїлі повернувся Біньямін Нетаньяху, якого ще до початку повномасштабного вторгнення Україна розглядала як посередника для мирного врегулювання конфлікту з РФ. Після приходу до влади Нетаньяху обіцяв переглянути питання військової допомоги Україні, але наразі позиція ізраїльського уряду залишилася незмінною.
Після повернення Нетаньяху на посаду прем'єра позиція Ізраїля не змінилася (фото: Віталій Носач, РБК-Україна)
Обережність Ізраїлю у питанні військової допомоги Україні пов’язана, зокрема, з присутністю російських військ в сусідній Сирії. Ізраїль багато років веде проксі-війну з Іраном, в ході якої регулярно завдає ударів по об’єктах на сирійській території, де розгорнуті російські системи ППО та авіації. Тому відносини з Москвою грають для Ізраїля значну роль, і рішення про допомогу Україні ухвалюються виключно з огляду на власну безпеку.
"По-перше, у нас тісний військовий кордон із РФ. Наші пілоти летять поряд із російськими пілотами в небі Сирії. По-друге, ми також маємо побоювання, що будь-які системи, які ми передаємо Україні, будуть використані проти нас, тому що вони можуть потрапити до рук Ірану і бути використані проти нас", – пояснював Нетаньяху причину відмови від військової допомоги Україні.
Водночас Ізраїль допомагає українцям в гуманітарних питаннях. Не лише на рівні уряду, але й на рівні бізнесу та громадських організацій. Цього тижня до України прибули декілька тонн медикаментів для українських військових на суму 100 млн гривень. А з початку російського вторгнення українсько-ізраїльська асоціація NEXUS передала Україні понад 130 тонн гуманітарної допомоги. Допомагає Ізраїль і з реабілітацією українських військових.
Ізраїльський уряд також допоміг Україні з оновленням системи оповіщення про ракетні удари. Тестування системи, яка має допомогти українським військовим краще протидіяти повітряним загрозам, має розпочатися вже цієї осені. Проте в Україні, звісно, хотіли б від Ізраїлю системи ППО, про ефективність яких говорять по всьому світу.
Цього тижня Україна та Ізраїль опинилися на межі дипломатичного скандалу. Наріжним каменем стали скасування медстрахування для майже 14 тисяч українських біженців в Ізраїлі та чутки про те, що ізраїльська сторона нібито може "зливати" росіянам подробиці з засідань "Рамштайну". Були навіть чутки про можливе виключення Ізраїлю з "Рамштайну". В Ізраїлі ж вважають, що такі звинувачення без надання доказів можуть мати наслідки для відносин між країнами.
"Перш за все, це не Україна приймала Ізраїль у "Рамштайн". Друге - нам хотілося б побачити конкретні докази настільки серйозних звинувачень. Ми чекаємо роз'яснень, просто так у повітрі ця історія зависнути не може. Вона може мати дуже серйозні наслідки - ускладнення в наших відносинах", - сказало РБК-Україна джерело в ізраїльських дипломатичних колах.
Але в українському уряді навіть підіймалося питання призупинення безвізу з Ізраїлем. За офіційною версією, яку раніше озвучив в ЗМІ посол Корнійчук, такі роздуми пов’язані з наближенням щорічного паломництва хасидів в Україну та складнощами з в’їздом українців в Ізраїль. В українських біженців ще з перших днів російського вторгнення виникли проблеми із в’їздом в Ізраїль. Тоді ізраїльський уряд ввів електронні візи, без яких громадян з українським паспортом навіть не пускали в літак.
"Нам довелося звертатися до Верховного суду Ізраїля, щоб скасувати це рішення. Але, на жаль, надалі проблеми імміграційного характеру продовжуються. Цього року кількість відмов у пропуску для наших громадян навіть збільшилася порівняно з минулим. Зараз мова йде про кожного десятого", – розповів РБК-Україна Корнійчук.
Співрозмовник видання в ізраїльських дипломатичних колах запевняє, що такі проблеми виникають не тільки в громадян України, а й інших країн, з яких до Ізраїлю традиційно приїжджають з метою нелегального працевлаштування. І виникла ця проблема задовго до повномасштабного вторгнення РФ в Україну.
При цьому, за підрахунками ізраїльської сторони, рівень відмов у в'їзді становить не десять, а п'ять відсотків, в окремих випадках до розв'язання проблеми долучається українське МЗС, яке перебуває в тісному контакті з міністерством внутрішніх справ Ізраїлю.
Проте проблему з медстрахуванням, здається, вдалося швидко вирішити. Днями відбулася розмова міністрів закордонних справ України та Ізраїлю, після якого оголосили, що медичне страхування для українців залишиться. А з приводу ситуації з пропуском біженців в Ізраїль, як зазначає Корнійчук, ведуться консультації з ізраїльським урядом.
Україна та Ізраїль опинилися на межі дипломатичного скандалу (фото: Віталій Носач, РБК-Україна)
За словами інформованого співрозмовника РБК-Україна, навряд чи історія зі скасуванням безвізу може стати серйозним інструментом тиску на Ізраїль з боку України. Адже крім щорічного паломництва хасидів (яких від поїздки в Україну застерігає сама ізраїльська влада), особливого туристичного потоку з Ізраїлю в Україну немає. Тоді як потенційне введення дзеркальних заходів - скасування безвізу для українців - якраз може серйозно вдарити по українських туристах.
Розібратися в українсько-ізраїльських відносинах та спробувати вирішити проблемні питання могла б допомогти зустріч Зеленського з Нетаньяху. Проте, попри численні запрошення в Україну, в ізраїльського прем’єра поки не знайшлося на це часу. За це його, зокрема, критикував і сам український президент.
"Я пана Нетаньяху запросив (в Київ - ред.). Я запрошував і двох інших прем'єрів, які були до пана Нетаньяху. Поки прем'єри різні, а результат однаковий", - заявляв Зеленський на прес-конференції у Вільнюсі у липні.
Водночас варто розділяти позицію уряду та народу Ізраїля, зауважив посол Корнійчук. Попри позицію уряду країни, громадяни підтримують Україну суттєво та активно.
"І я особисто, і мої друзі намагаємося пояснити Ізраїлю, як можна допомогти Україні. Я пояснюю, як, чому, навіщо, що це наш моральний обов'язок, як євреїв, чому Ізраїль повинен це робити. Хто не розуміє, я кажу: подивіться, у Росії зараз найближчі партнери – це Іран, Сирія, Північна Корея. І зрозуміло, з ким має бути Ізраїль", – зазначає в розмові з РБК-Україна головний рабин України Моше Реувен Асман.
За його словами, окремі резонансні заяви з української сторони, зокрема не тільки з політикуму, а й із так званого "експертного середовища", із закликами вжити проти Ізраїлю "жорстких заходів", завдають дуже багато шкоди двостороннім відносинам. І цілком очевидно, хто є кінцевим бенефіціаром цього.
"В Україні йде страшна війна. Ізраїль допомагає, але можна намагатися більше", – каже Моше Асман.
***
Близький Схід – це унікальний регіон зі своїм менталітетом та традиціями, країни якого прагнуть стати рівнозначними гравцями на геополітичній арені. І деякі з них до цього вже готові. Проте оцінювати його категоріями "біле/чорне", "друг/ворог" було б неправильно (звісно ж, якщо мова не про Іран), оскільки близькосхідні країни є скоріше нашими партнерами, ніж союзниками. Проте, вони можуть також допомогти Україні, оскільки мир у всьому світі в їхніх національних інтересах.
Про відносини України з країнами Африки, Азії та Латинської Америки читайте за посиланнями.