Національний банк України (НБУ) 23 січня підвищив облікову ставку на 1% до 14,5%. У регуляторі пояснили, що це рішення спрямоване на стримування інфляції, яка останнім часом прискорилася. Проте в НБУ не виключають, що це підвищення цього року може бути не останнім. Як зміна облікової ставки вплине на інфляцію в Україні та які економічні наслідки вона може мати – читайте в матеріалі журналіста РБК-Україна Аліка Сахна.
Зміст:
НБУ погіршив прогноз щодо зростання інфляції у порівнянні з попереднім жовтневим звітом: з 6,9 до 8,4 відсотка (+1,5%). Таким чином, регулятор хоче стримати зростання цін в Україні, хоча останнього разу облікову ставку Нацбанк підняв з 13% до 13,5% місяць тому.
Механізм стримування інфляції через підвищення облікової ставки в теорії працює таким чином: кредити для бізнесу та населення стають дорожчими, що зменшує економічну активність і стимулює людей замість позик класти гроші на депозити.
"Коли попит на товари та послуги знижується через зменшення платоспроможності, це впливає на ринкові механізми, де ціна визначається співвідношенням попиту та пропозиції. В такому разі ціни не ростуть так швидко, бо недостатньо покупців. Це ілюструє дію облікової ставки: формально вона є інструментом боротьби з інфляцією, але водночас може уповільнювати економічний розвиток. Якщо доступ до кредитів обмежується, бізнес не може активно розвиватися, оскільки більшість компаній сьогодні працюють не на власні кошти, а на позики", – пояснив економіст Олег Пендзин у коментарі РБК-Україна.
Він додає, що наразі важко спрогнозувати, наскільки підвищення ставки до 14,5% вплине на річний рівень інфляції та валовий внутрішній продукт (ВВП). Пендзин зауважує, що хоча підвищення ставки може бути болісним для малого та середнього бізнесу і негативно позначиться на економічному зростанні, цей крок є необхідним у контексті зростаючої інфляції.
Економіст пояснює, що за певних обставин облікову ставку можуть не тільки не підіймати протягом року, але й знизити. За його словами, на це можуть вплинути такі фактори, як припинення війни та хороший врожай влітку, що сприятиме зниженню інфляційного тиску і стабілізації економічної ситуації.
Зазначимо, що НБУ зберігав облікову ставку на рівні 10% з початку війни, однак у червні 2022 року ухвалив рішення підвищити її до 25%. Цей рівень ставки залишався незмінним до липня 2023 року, коли НБУ розпочав процес її поступового зниження. В результаті ставка знизилася до 15%. У 2024 році Нацбанк продовжував знижувати ставку, і з червня вона утримувалась на рівні 13%. Однак у грудні 2024 року НБУ знову підвищив ставку до 13,5%.
Щодо доцільності підвищення ставки також погоджується президент інвестиційної групи "УНІВЕР" Тарас Козак. Він відзначає, що цей інструмент показав певну ефективність під час минулих сплесків інфляції. На його думку, оскільки торік ціни зросли на 12% замість прогнозованих 8,5%, підвищення облікової ставки виглядає виправданим. Проте експерт додає, що основними причинами інфляції в Україні є не лише монетарні чинники.
"Насамперед на інфляцію впливає здорожчання споживчих товарів, зокрема харчових продуктів та овочів. Важливим фактором є також зростання заробітних плат, оскільки офіційне безробіття в Україні залишаються дуже низьким. Це пояснюється кількома чинниками: люди не реєструються на біржі праці через страх мобілізації, частина виїхала за кордон, а інші перебувають на фронті. Внаслідок цього конкуренція за робочу силу змушує працедавців підвищувати зарплати, щоб залучити працівників. Окрім того, проблеми з енергопостачанням ускладнюють виробничі процеси, що також сприяє зростанню цін", – пояснює РБК-Україна Тарас Козак.
Водночас заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень Ярослав Жаліло вважає, що проблемою цих заходів є те, що Національний банк збільшує ставку під впливом двозначної інфляції минулого року. За його словами, у НБУ майже постійно виникають труднощі з прогнозами цін, тому вплив її підняття на майбутню інфляцію може не мати значної сили.
"Ми зараз маємо справу з інфляцією витрат, тобто ціни ростуть через збільшення витрат. На це значно впливає війна, яка призводить до додаткових витрат, пов'язаних із її наслідками. Від відновлення бізнесу і будівель до проблем із постачанням електричної енергії, що змушує багато підприємств використовувати генератори або інші альтернативні джерела енергії. В результаті зростають витрати на виробництво та обслуговування", – пояснює Жаліло.
Тарас Козак додає, що ефект від підвищення облікової ставки може бути знижений через те, що наразі українці переважно беруть пільгові кредити на бізнес за програмою "5-7-9" та на житло за програмою "єОселя". По суті, банки видають ці кредити за власними ставками, які можуть перевищувати 20% річних, але держава компенсує цю різницю з бюджету.
Проте Олег Пендзін не зовсім погоджується з цим твердженням, вказуючи, що не так багато людей можуть скористатися пільговими кредитами. Ба більше, навіть якщо вони відповідають вимогам, вони змушені проходити складну бюрократичну процедуру. В результаті, за словами Пендзина, багато українців обирають кредити за звичайними ставками або звертаються до мікрокредитних організацій.
З іншого боку, Ярослав Жаліло зазначає, що підвищення облікової ставки може спричинити додаткове навантаження на державний бюджет. Він стверджує, що крім компенсацій за пільговими програмами "5-7-9" та "єОселя", уряд буде змушений виплачувати більші відсоткові ставки за державними цінними паперами.
"Основний вплив облікової ставки зараз відображається на вартості державних облігацій. Національний банк також за новою ставкою продаватиме депозитні сертифікати комерційним банкам. Таким чином, фактично, він бере на себе додаткові зобов'язання, оскільки потім має виплачувати ці сертифікати банкам, які їх придбали", – каже Жаліло.
Тарас Козак уточнює, що для змінення відсотків за кредитами та депозитами під впливом облікової ставки є часовий проміжок у кілька місяців.
Він також відзначає, що для населення це може стати позитивним моментом, оскільки українці матимуть більший інтерес до інвестиційних інструментів, таких як облігації внутрішнього державного займу (ОВДП) та банківські депозити. Проте Козак не готовий точно прогнозувати, на скільки відсотків вони зростуть, оскільки, за його словами, Міністерство фінансів останнім часом орієнтувалося на зниження відсоткових ставок за ОВДП.
При підготовці матеріалу використано коментарі для РБК-Україна від економіста Олега Пендзина, президента інвестиційної групи "УНІВЕР" Тараса Козака та заступника директора Національного інституту стратегічних досліджень Ярослава Жаліла, а також дані за сайту Національного банку України.