У жовтні Національний банк України продав 3,43 млрд доларів зі своїх резервів. Це рекордна інтервенція регулятора за поточний рік. Серед причин – зростання імпорту, виплати за борговими зобов’язаннями та значний попит на купівлю валюти серед населення.
Про це РБК-Україна розповіли керівник аналітичного департаменту інвесткомпанії Concorde Capital Олександр Паращій та фінансовий аналітик Андрій Шевчишин.
Нацбанк витратив у жовтні 3,43 млрд доларів із валютних резервів для підтримки стабільності національної валюти. Це на понад 200 млн доларів більше, ніж у вересні. Востаннє інтервенції НБУ були більш масштабними ще в грудні 2023 року – тоді регулятор витратив 3,55 млрд доларів.
Експерти пояснюють нинішню динаміку значними оборонними витратами та сплатою внутрішніх і зовнішніх боргів країни. Зокрема, у жовтні Україна мала виплатити понад 90 млрд грн за облігаціями внутрішньої державної позики. Крім того, ростуть об’єми імпорту, які значно перевищують надходження валюти від експортних операцій.
Важливим фактором, що спричинив додаткові витрати валюти з резервів НБУ у жовтні, став ріст попиту населення на валюту напередодні зими.
"Поки офіційних даних немає, але, за моїми розрахунками, у жовтні ми мали історичний рекорд попиту на готівку за всю історію. Це викликано внутрішніми інфляційними очікуваннями населення – намаганням зберегти свої заощадження у валюті. Адже долар чи євро – один з найсуттєвіших інструментів для населення, щоб зберегти гроші", – розповів фінансовий аналітик Андрій Шевчишин.
За його словами, люди просто купують валюту та ховають під подушку, а дехто інвестує або намагається спекулювати. Також певна частина людей готується релокуватися перед зимою, бо не знають, як пройде опалювальний сезон і що буде зі світлом.
З квітня поточного року НБУ витрачає кожен місяць понад 2 млрд доларів для збереження фінансової стабільності в країні. Це є переважно наслідком того, що у нас зростає імпорт, отже Нацбанк вимушений задовільняти підвищений попит імпортерів на валюту, каже Олександр Паращій, керівник аналітичного департаменту Concorde Capital.
За його словами, на дисбаланс між імпортом та експортом найбільше впливає війна, оскільки до повномасштабного вторгнення ринок був відносно стабільним. Наразі наші експортери не заробляють стільки валюти, скільки потрібно. Це стосується багатьох галузей економіки, зокрема металургії. До прикладу, за даними Держстату, протягом першого півріччя 2024 року Україна експортувала товарів на суму 19,5 млрд доларів, при цьому імпорт склав 33,2 млрд доларів. Торік було не краще – за даними Держмитслужби, в 2023-му імпорт майже вдвічі обігнав експорт – 63,5 млрд доларів проти 36 млрд.
Хоча нинішнє вливання валюти на ринок було найбільшим за поточний рік, але ситуація наразі стабільніша, ніж була в червні 2022 року, коли Національний банк витратив майже 4 млрд доларів, що стало абсолютним рекордом за 12 років спостережень НБУ. Тоді на тлі війни виникли панічні настрої щодо девальвації гривні, але вже в липні вони знизилися, і НБУ продав того місяця лише 2,8 млрд доларів. Тоді ж, у липні, Нацбанк відкоригував офіційний курс гривні з 29,3 до 36,6 гривень за долар.
Наразі валютну і фінансову стабільність в Україні гарантують значні резерви НБУ. Згідно очікувань регулятора, за підсумками поточного року золотовалютні резерви складатимуть 43,6 млрд доларів, а 2025-го – 41 млрд. Здебільшого ці кошти поступають від наших міжнародних партнерів. За прогнозами НБУ, цього року загальна сума міжнародного фінансування сягне 41,5 млрд доларів, а наступного – 38,4 млрд.
"Якщо, наприклад, наступного року валютних надходжень від наших партнерів буде менше, то в нас просто скоротяться золотовалютні резерви, але не на десятки мільярдів доларів, а на 3-5 млрд порівняно з очікуваннями. Можливо, Національний банк запровадить ще якісь заходи для зменшення спекулятивного попиту на валюту, якщо вважатиме, що попит занадто високий", – пояснив Олександр Паращій.
Проте до кінця поточного року Мінфін очікує залучити ще понад 15 млрд доларів зовнішнього фінансування. За словами Андрія Шевчишина, це рекордна сума допомоги від партнерів, яка дозволить покрити боргове навантаження. Однак, додає він, подальша фінансова стабільність нашої держави значною мірою залежить від виборів у Сполучених Штатах.
"Вибори в США можуть повністю поміняти ситуацію. У разі якщо Трамп усе ж таки стане президентом США, то, як очікується з його заяв, політика Штатів буде внутрішньо орієнтованою, тому він може зменшити присутність в Європі та закликати країни-учасниці ЄС самостійно підтримувати Україну. Але будемо залишатися оптимістами, адже між Україною та США є домовленості", – додає Шевчишин.
Зменшити потребу країни у валюті можна, зокрема, за рахунок покращення торгівельного балансу, тобто співвідношення між імпортом та експортом. Для цього потрібно нарощувати експорт, що в умовах війни зробити вкрай складно, або скорочувати імпорт. Однак Україна обмежена у використанні загороджувальних мит та інших протекціоністських заходів.
Один із виходів – впровадити максимальну прозорість на Митниці, що суттєво зменшить контрабанду та "сірі" схеми на кордоні.
"Як тільки за товари, які ввозять в країну, будуть сплачувати ПДВ, вони автоматично подорожчають на внутрішньому ринку. Країна та бізнес отримають більші надходження, а "сірий" імпорт перейде в "білий". І, що важливо, – це дозволить зменшити імпорт навіть без девальвації гривні", – зауважує фінансовий аналітик.
Іншими способами зменшення об’ємів імпорту може бути девальвація гривні, що призведе до його здорожчання, та валютні обмеження НБУ (один зі способів контролю держави за витоком грошей за кордон). Але Нацбанк, навпаки, проводить послідовну валютну лібералізацію. Зокрема, від початку повномасштабного вторгнення регулятор потроху знімає валютні обмеження для населення і бізнесу. Девальвація ж гривні, окрім стимулювання експортерів і гальмування імпортерів, може мати значні негативні наслідки для здатності України обслуговувати зовнішні борги. Тож дешевше для держави, зокрема, – навести лад на Митниці і в Податковій.
Наразі завдяки достатнім обсягам зовнішньої підтримки уряду вдається фінансувати значні видатки бюджету, а НБУ – забезпечувати стійкість валютного ринку. Але допомога партнерів колись має зменшитись. І це нормально.