Стійке економічне зростання високими темпами можливе лише завдяки сталому підвищенню рівня продуктивності. Рушієм може стати європейська інтеграція, навіть до офіційного вступу до Європейського Союзу.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на "Інфляційний звіт" Національного банку України (січень 2024 року).
"За умови повільного проведення реформ у межах євроінтеграції економіка України може зростати приблизно на 4% упродовж десятиліття, водночас швидка трансформація забезпечить економічне зростання на рівні близько 7%", - йдеться в огляді.
За допомогою модельних симуляцій НБУ розглянув два сценарії розвитку України - помірний та сприятливий, які передусім різняться повнотою реформ та швидкістю євроінтеграції.
Очікувано, що темпи економічного зростання суттєво відрізняються залежно від сценарію: вищі темпи та швидше скорочення розриву в доходах з економіками ЄС вимагає довгострокової політичної рішучості в імплементації реформ.
За помірного сценарію з частковими реформами ВВП України на одну особу у 2033 році перевищить 10 тис. доларів. Це становить менше 70% від рівня Румунії у 2021 році. За умови сприятливого сценарію ці показники зростуть до майже 15,5 тис. доларів та більше 100% відповідно.
Як зазначили в НБУ, зближення з рівнями доходів економік ЄС відбуватиметься за рахунок зростання реального ВВП та зміцнення реального обмінного курсу.
Успішна реалізація сприятливого сценарію відновлення України та приплив іноземних коштів на початковому етапі може призвести навіть до тимчасового "перегріву" економіки та відповідного збільшення темпів зростання споживчих цін. За цього сценарію НБУ зберігатиме жорсткішу порівняно з помірним сценарієм монетарну політику для стримування інфляції.
Як зазначається у звіті, перспектива членства в ЄС починає стимулювати економічну активність ще за кілька років до фактичного набуття цього статусу завдяки "ефекту очікування". Зокрема, у країнах Центральної та Східної Європи, що приєдналися до ЄС у 2004 році, рівні продуктивності праці та ВВП на одну особу у 2003 році були в середньому на майже 10% вищі, ніж якби не було можливості вступу.
Стимули для економічного зростання створювало фактичне виконання вимог для вступу до ЄС. Проте вплив був неоднорідним у розрізі країн: вищий ступінь відкритості торгівлі та фінансової інтеграції посилював вигоди від набуття членства. Інші дослідження свідчили про позитивні результати насамперед у довгостроковій перспективі. Водночас завдяки зростанню інвестицій протягом перших років після вступу закладалася основа для подальшого економічного зростання, як наприклад у Хорватії, йдеться в огляді.
Конвергенція країн ЦСЄ спиралася на приплив прямих іноземних інвестицій, поліпшення економічної свободи, системну трансформацію інституцій, а також фінансування ЄС, спрямоване на підтримку реформ. Хоча обсяг останнього здебільшого не перевищував 1% ВВП, на відміну від структурних фондів, доступних після вступу. Натомість приплив ПІІ до країн-кандидатів, зокрема з тогочасних членів ЄС, відігравав більшу роль в умовах проведення реформ і приватизації, зазначили в НБУ.
Підвищення рівня продуктивності економіки позитивно пов’язане з якістю державних інституцій та верховенством права. Дослідники відзначають слабку судову систему як основне гальмо економічного зростання в Україні. Повноцінні реформи, зокрема перезапуск судової системи, можуть наблизити темпи зростання реального ВВП до 7% річних.
"Іноземні інвестори визначили корупцію, відсутність довіри до судової системи та монополізацію ринку олігархами в Україні як три основні перешкоди для інвестицій. Зменшення корупції та зміцнення верховенства права позитивно вплине на інші сфери діяльності",- йдеться в огляді.
Країни, що розвиваються, наздоганяють більш розвинені країни за рахунок торгівлі з ними та припливу іноземних інвестицій. Відкриті економіки стають продуктивнішими завдяки спеціалізації, участі в глобальних ланцюгах поставок та імпорту передових технологій. Зближенню з більш розвиненими країнами сприяє виробництво товарів з вищим ступенем обробки, хоча цей процес значно повільніший в економіках з високою зайнятістю в с/г.
Стабільне макроекономічне середовище сприяє приватним інвестиціям та інноваціям, пришвидшує зближення з більш розвиненими країнами та посилює вплив інших чинників зростання продуктивності. Стабільність пов’язана із низькою інфляцією та низьким спредом обмінного курсу на "чорному" ринку.
"Пріоритет цінової стабільності в мандаті НБУ є важливою передумовою успішної європейської інтеграції", - зазначаються в огляді.
Нагадаємо, НБУ оцінив зростання реального ВВП України за 2023 рік на рівні 5,7%. За прогнозом центробанку, у 2024 році реальний ВВП зросте на 3,6% передусім завдяки збереженню високих бюджетних витрат на тлі очікуваних обсягів міжнародної допомоги на достатньому рівні.
За прогнозом НБУ, у наступні роки зростання економіки пришвидшиться завдяки зниженню безпекових ризиків, що є основним припущенням прогнозу НБУ, поліпшенню споживчих та інвестиційних настроїв, упровадженню євроінтеграційних реформ. У 2025 та 2026 роках зростання становитиме 5,8% та 4,5% відповідно.