Органи місцевого самоврядування опираються містобудівній реформі, яку запроваджує ухвалений минулого тижня законопроект №5655. Основна причина – небажання втрачати доступ до корупційних схем.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на статтю "Чому будівельна реформа перезріла?"
За даними журналістів, недоброчесні учасники будівельного процесу можуть заробляти на оборудках і схемах в будівельній галузі близько 10 млрд грн на рік. При цьому більшість проблемних ланок в цьому ланцюжку – це саме чиновники місцевої влади.
У великих містах регіональна влада разом із наближеними забудовниками в такий спосіб створюють неприродну монополію, розподіляючи ласі ділянки між "своїми" і відсікаючи "незручних" учасників ринку. Один із хрестоматійних прикладів – Ірпінь, де забудову контролює особисто колишній мер Володимир Карплюк, який фактично керує містом, йдеться в статті.
Водночас підхід, закладений у проекті 5655, дозволить покласти на місцеву владу пряму відповідальність за самочинне будівництво і залишити за нею моніторинг складних проектів.
На думку авторів, порушення місцевої влади в галузі містобудування можна умовно розділити на три типи. Це видача містобудівних умов і обмежень (МУО) на забудову земельної ділянки із порушенням обмежень, встановлених містобудівною документацією (тобто самі чиновники видають заздалегідь незаконні документи). Також це навмисне затягування із видачею
їʼМУО, дозвільних документів, присвоєння адреси тощо. Крім того, це також відсутність актуалізованої містобудівної документації, або обмеження до неї доступу, що призводить до зловживань як з боку чиновників, так і забудовників, адже дозволяє розуміти реальний стан справ у місті з ділянками та інфраструктурою лише обраному колу осіб.
В статті також наводиться низка прикладів таких порушень, які стали відомі завдяки публікаціям в медіа і офіційним повідомленням, а також з внутрішньої доповіді ДІАМ, витяги з якої є в розпорядженні редакції. Зокрема, йдеться про забудову в історичних ареалах великих міст без погоджених буферних зон спадщини ЮНЕСКО, незаконні дозволи на будівництво житла замість торгових приміщень і навпаки – комерційних об’єктів там, де повинно бути житло.
Регулярними є безпідставні перевірки та затягування виконання законних вимог щодо надання дозвільних документів забудовникам. "Особливо гостро це відчувається при порівнянні статистики відмов при видачі різних типів документів у органах місцевого самоврядування і в Держінспекції архітектури та містобудування. Наприклад щодо дозволів на будівництво відсоток відмов в регіонах, за даними ДІАМ - понад 58%, тоді як в інспекції - 23%. Щодо МУО в КМДА відсоток відмов у видачі - 75% тоді як середній регіонах - 30-35%", - йдеться в матеріалі. Через безпідставні затримки вчасно не вводяться в експлуатацію не лише житло і комерційні об’єкти, але навіть лікарні.
"З сьогоднішнім розподілом повноважень і системою взаємодії між місцевими чиновниками та бізнесом про розвиток і прозорість можна забути. А надто – напередодні великої відбудови, під яку мають намір виділити кошти наші західні партнери, для яких транспарентність використання ресурсів буде однією з головних вимог фінансування відродження країни. Зрозуміло, що радикальних змін звичних практик ніхто не любить. Проте без визнання того, що реформа у будівельній галузі вже давно перезріла, важко буде розвивати країну після перемоги", - резюмують в статті.
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.