Навіщо Нетаньяху розпустив військовий кабінет та чи це вплине на війну Ізраїлю з ХАМАС

Зміст

• Чому Нетаньяху розпустив військовий кабінет
• Як прийматимуться військові рішення в Ізраїлі
• Які можуть бути політичні та військові наслідки

Чому Нетаньяху розпустив військовий кабінет

Про розпуск військового кабінету Нетаньяху оголосив напередодні на Раді національної безпеки. По суті, він перестав працювати ще минулого тижня після виходу лідера опозиційної партії "Національна єдність" Бені Ганца. Сьогодні це підтвердили у канцелярії прем'єр-міністра.

Створення військового кабінету було головною вимогою Ганца (в минулому міністра оборони та начальника генштабу ЦАХАЛу), який разом із чотирма прихильниками увійшов до уряду надзвичайної єдності. До складу кабінету, крім нього, увійшли сам Нетаньяху, міністр оборони Йоав Галант, міністри Гаді Айзенкот і Рон Дермер, а також лідер релігійної партії ШАС Ар'є Дері.

У його рамках приймалися оперативні рішення у кампаніях проти ХАМАС та ліванської "Хезболли". І тепер, коли уряду надзвичайної єдності немає, кабінет не є актуальним, пише The Times of Israel.

З кабінету вийшов не лише Ганц, а й другий представник альянсу "Державний табір" Айзенкот (теж свого часу начальник генштабу), пояснює політичний експерт, колишній посол Ізраїлю в РФ Аркадій Міл-Ман.

За його словами, формат шістьох був оптимальним для ухвалення військових рішень. Опозиціонерам Ганцу та Айзенкоту подобалися не всі рішення, але загалом кабінет працював ефективно.

"З виходом Ганца та Айзенката з'явився серйозний тиск з боку Ітамара Бен-Гвіра та Бецалеля Смотрича - міністрів національної безпеки і фінансів, які представляють праві сили. Нетаньяху не хотів вводити їх до кабінету. Ці люди йдуть у тому напрямку, в якому він, мабуть, не зацікавлений. Тому і вирішив розпустити військовий кабінет", - пояснив Міл-Ман.

Незважаючи на ефективність, форум був джерелом розбіжностей, у тому числі щодо заручників, які утримуються в секторі Газа терористами ХАМАС та іншими угрупованнями, зазначає The Guardian.

Минулого тижня партнери з коаліції Бен-Гвір та Смотрич вимагали надати їм місця у військовому кабінеті. За словами першого, Ганц та Айзенкот нібито протягом останніх місяців "вставляли палиці в колеса військової машини". Нетаньяху відмовив і, щоб уникнути подальшого тиску, вирішив поставити крапку.

Як прийматимуться військові рішення в Ізраїлі

За чинним законом, всі рішення, що стосуються воєнних дій, приймає та затверджує розширений військово-політичний кабінет. У ньому можуть засідати до 50 осіб, включаючи міністрів, помічників, керівництво силових структур та профільних експертів. Засідання тривають годинами і часто доходить до з'ясування стосунків не за темою.

Військовий кабінет із шести осіб був наділений повноваженнями приймати тактичні та оперативні рішення. Стратегічні питання вирішувалися на рівні розширеного, але на практиці до "кабінету війни" перейшло все, що пов'язано з війною.

Після виходу Ганца та Айзенкота він скликався лише для телефонних консультацій. У колишньому вигляді кабінету більше не буде, але, ймовірно, з'явиться щось схоже.

"Фактично залишається формат Нетаньяху + три міністри. Можливо, будуть запрошені люди з військовими повноваженнями, наприклад, із внутрішньої безпеки "ШАБАК" або Моссада, армійські генерали та інші. Зараз це називається форумом консультацій, вже було проведено два засідання. Орган діє трохи в іншому форматі і називається по-іншому", - розповів Міл-Ман у розмові з РБК-Україна.

Як пишуть ізраїльські ЗМІ, розглядається варіант назви "мітбахон", що є відсилкою на форум часів прем'єр-міністра Голди Меєр. Нині Нетаньяху консультується з Галантом, Дері, Дермером та головою Ради нацбезпеки Цахі Ханегбі. Не виключено, що приєднається міністр закордонних справ Ісраель Кац.

На думку Міл-Мана, процес прийняття рішень навряд чи сильно зміниться. Оскільки залишається головний сенс - оперативні рішення можуть прийматися у вузьких рамках, у яких займаються реальними військовими справами, а не політикою.

"Що стосується розширеного кабінету, то складнощі з політичними рішеннями продовжаться. Тому що в уряді є ті, хто дотримується яструбиної політики. І не всі там взагалі мають розуміння, як вести військові справи", - додав дипломат.

Рада національної безпеки збиратиметься частіше, а прем'єр - проводитиме спеціальні консультації за необхідності. Більшість спостерігачів розцінюють цей крок як стратегію Нетаньяху, щоб обмежити вплив правих політиків. Раніше він утримувався від передачі РНБ деякої конфіденційної інформації, побоюючись витоків, і невідомо, як Бен-Гвір та Смотрич діяли б у цьому плані, пише The Jerusalem Post.

Які можуть бути політичні та військові наслідки

Розпуск військового кабінету навряд чи вплине і на війну проти ХАМАС. Але політичні наслідки можуть бути більшими, зазначає The Guardian.

Як пише видання, кабінет розпустили на тлі розбіжностей між Нетаньяху та старшими командирами Армії оборони. За даними місцевих ЗМІ, він заявив, що "для досягнення цілі ліквідації ХАМАС приймав рішення, які не завжди були прийнятними для військового ешелону". І додав: "Ми маємо країну з армією, а не армію з країною".

Демарш Ганца та прихильників поки не загрожує позиціям Нетаньяху.

"У нього, як і раніше, більшість у Кнесеті, коаліція є, тому, на мій погляд, це не політична криза", - вважає Міл-Ман.

Хоча є й передумови нових виборів. Уряд не справляється з обов'язками, що й сам визнає, хоча і не вголос. І за всіма опитуваннями, дві третини ізраїльтян хочуть перевиборів. Інша річ, що уряд не хоче йти у відставку, додав він.

Щодо розбіжностей з армійським керівництвом, то проблема в тому, що армія має розуміти кінцеву мету операції в секторі Газа.

"Можна сказати, Нетаньяху тягне час і не ухвалює тих рішень, які давно мав прийняти", - пояснив дипломат.

Зазначимо, наприкінці травня президент США Джо Байден представив план щодо припинення вогню та звільнення заручників. Він передбачає три етапи деескалації, що включають постійне перемир'я та поступове виведення ізраїльських військ.

Нетаньяху допускав призупинення війни на 42 дні для звільнення заручників. Але повне припинення вогню - лише після ліквідації ХАМАС та усунення загроз із сектору Газа. Бені Ганц критикував його за відсутність чіткого бачення, а міністри з правого табору погрожували розвалити коаліцію, якщо той погодиться на "план Байдена".

Міл-Ман наголошує, що Байден озвучив пропозиції ізраїльського уряду для ХАМАСу. За заявою уряду, терористи відкинули їх. За словами учасників переговорів, ХАМАС виставив умови, які в Ізраїлі вважали неприйнятними.

"Наразі все в такому замороженому, млявому стані. Деталі невідомі. Про це не дуже говорять і не дуже пишуть. Є якісь витоки, і по реакції залучених сторін ми розуміємо, що принаймні посередники намагаються продовжувати мирний процес", - розповів дипломат.

За його словами, невідомо, що відбувається у переговорах за зачиненими дверима. Але вже зрозуміло, що повністю знищити ХАМАС неможливо.

"Можна знищити військову інфраструктуру, певну кількість терористів, але до останнього хамасівця - не вийде. Процес закритий, через що є проблеми, армія має отримувати чіткі вказівки, що робити. Утримувати територію чи ні, хто займатиметься цивільним населенням тощо. Уряд рішень поки не приймає. Це проблема і ніхто не знає, як скоро вона буде розв'язана", - додав Міл-Ман.

При підготовці матеріалу використовувалися: публікації The Times of Israel, Jerusalem Post, Ynet, The Guardian та коментарі політичного експерта, колишнього посла Ізраїлю в Росії Аркадія Міл-Мана.