НАТО використовує підводні дрони та штучний інтелект проти диверсій Росії

Чотирнадцять країн альянсу разом зі Швецією тестують морські дрони, датчики та використання штучного інтелекту під час 12-денних навчань біля узбережжя Португалії, які завершуються 29 вересня. За даними Альянсу, навчання проводяться на тлі того, що Росія продовжує наносити на карту союзні кабелі та трубопроводи як можливі цілі.

НАТО досі офіційно не звинуватило будь-кого у вибухах на трубопроводі "Північний потік", що наголошує на проблемі, з якою стикаються як уряди, так і приватні компанії при поясненні таких атак.

Виявлення в режимі реального часу "надсилає сигнал стримування ворогові, чи то Росія, чи хтось ще", - сказав генерал-лейтенант Ганс-Вернер Вірманн, голова відділення НАТО із захисту підводної інфраструктури.

Якщо вдасться виявити ворожу активність, це дозволить 31 союзнику НАТО розглядати дипломатичні або військові заходи реагування на "твердій основі інформації", заявив він журналістам, які відвідали навчання в Трої, на південь від Лісабона. Мета полягає в тому, щоб виявляти шкідливу поведінку навколо підводної інфраструктури в міру її виникнення та ділитися цією інформацією з урядами та приватними операторами.

Диверсії Москви

Росія заперечує звинувачення деяких західних країн у тому, що вона відповідає за вибухи на "Північному потоці". Але інциденти, що сталися останніми місяцями з російськими шпигунськими кораблями, що діють поблизу систем союзників, посилили стурбованість, особливо у світлі передових підводних можливостей Росії. Вони залишаються значною мірою недоторканими порівняно із сухопутними військами Москви, що загрузли у вторгненні в Україну.

У травні НАТО попередило про значний ризик того, що Москва може завдати удару по інфраструктурі в Європі та Північній Америці, зокрема, щоб отримати важелі тиску проти країн, які допомагають Україні. "Москва використовує комбінацію своїх військових кораблів, наукових кораблів, а також комерційних рибальських траулерів, контейнеровозів і танкерів для відстеження найважливіших підводних систем союзників по НАТО", - сказав Вірманн.

За даними НАТО, підводні кабелі передачі даних щодня передають фінансові транзакції на суму близько 10 трильйонів доларів та близько 95% світового інтернет-трафіку. Дві третини світових запасів нафти та газу або видобуваються на море, або транспортуються морем. Деякі системи мають довжину в тисячі кілометрів і глибину в сотні метрів під водою, що ускладнює моніторинг.

Під час одного з навчань НАТО союзники намагалися зупинити ворожого суб'єкта, який намагається порушити роботу мереж передачі даних і завдати шкоди фінансовим ринкам, використовуючи комерційне судно, яке спонсорується державою, щоб утруднити виявлення його діяльності.

Комерційні оптоволоконні датчики на інфраструктурних кабелях зафіксували спробу корабля умовного супротивника розгорнути безпілотний підводний апарат. Ця інформація була передана до системи командування та управління НАТО. Після підтвердження загрози НАТО направило комбінацію повітряних, надводних та підводних дронів для перехоплення та супроводження підозрілого судна.

Нові технології

Технології відіграватимуть все більш важливу роль у запобіганні такій діяльності в реальному житті. За словами Вірманна, ШІ можна використовувати для відстеження руху кораблів та прапора, якщо вони кілька разів перетинають критично важливу інфраструктуру. У майбутньому самі оптоволоконні кабелі матимуть змогу виявляти втручання поблизу.

Підкреслюючи зростаючу важливість підводної безпеки, союзники по НАТО домовилися в липні створити новий морський центр для критично важливої підводної інфраструктури при своєму морському командуванні в Нортвуді, Великобританія. Вони також домовилися створити мережу для покращення обміну інформацією між НАТО, її союзниками та приватним сектором, щоб швидко реагувати на розвідувальні дані, подібні до тих, які збирають датчики або системи штучного інтелекту.

За словами Вірманна, після вибухів "Північного потоку" більшість операторів трубопроводів "сильно нервували" і розпочали повномасштабне сканування своїх активів, контролюючи близько 9000 кілометрів трубопроводів.

"Вони зробили це, але це коштувало їм цілого стану. І вони не обов'язково хочуть робити це знову, - сказав Вірманн. - Ми хочемо забезпечити якнайшвидший обмін інформацією між учасниками, тому що, якщо ми хочемо виявити підозрілу поведінку в режимі реальної часу, ми маємо діяти дуже швидко".