Напад на храми та до 20 жертв. Що сталося в Дагестані і хто може стояти за атакою

Зміст

• Що сталося в Дербенті та Махачкалі
• Що відомо про загиблих
• Що відомо про нападників
• Хто може стояти за атакою

Що сталося в Дербенті та Махачкалі

Повідомлення про стрілянину у двох найбільших містах Дагестану з'явилися близько 18:00. Невідомі напали на храм Покрови Пресвятої Богородиці у Дербенті, внаслідок чого загинув настоятель. Майже одразу після цього стало відомо про обстріл синагоги Келе-Нумаз приблизно за 500 метрів від православної церкви.

За даними російського МВС, нападники обстріляли будівлі з автоматів. У синагозі також почалася сильна пожежа, яку гасили до ночі.

Зазначимо, атаки відбулися у православне свято Трійця. Щодо синагоги, то, як заявили в Російському єврейському конгресі, напад у Дербенті було скоєно незадовго до вечірньої молитви. Основний удар прийняли поліцейські та охоронці, а будівля була підпалена за допомогою пляшок із запальною сумішшю.

У цей час стало відомо про стрілянину в Махачкалі. Декілька осіб з автоматичною зброєю обстріляли пост ДПС поряд із місцевою синагогою. Ще одна перестрілка була поряд із Свято-Успенським кафедральним собором.

Початкові повідомлення про захоплення заручників у церкві не підтвердилися. Там забарикадувалися 18 осіб, яких уночі безпечно евакуювали. Коли йшла перестрілка із силовиками, нападники перебували у сусідній будівлі.

Крім того, відомо про стрілянину у селі Сергокала, яке є адміністративним центром Сергокалинського району. Воно розташоване між Дербентом та Махачкалою. Там невідомі обстріляли поліцейську машину.

Російські силовики запровадили режим контртерористичної операції. На вулицях Дербента з'явилася бронетехніка, виїзди із міста було перекрито. Росгвардія штурмом взяла житловий будинок, у якому засіли бойовики. До пізнього вечора було перекрито виїзди з Махачкали, де також тривали перестрілки. Вранці 24 червня режим КТО скасували у зв'язку з "ліквідацією загроз життю та здоров'ю громадян".

За попередніми даними, загинули 15 правоохоронців та четверо цивільних. Силовики ліквідували п'ятьох нападників, їхні особи встановлено. Атаки розслідуються як терористичний акт.

Telegram-пабліки наводять інші цифри. За інформацією каналів "112" та Baza, у Дербенті та Махачкалі загинули 20 осіб, ще 44 постраждали, у тому числі 37 силовиків. Офіційно ці цифри не підтверджені, влада казала про 25 постраждалих.

Що відомо про загиблих

За інформацією МВС Дагестану, серед загиблих начальник відділу поліції міста Дагестанські Вогні Мавлудін Хідірнабієв, який отримав важке поранення у перестрілці. Ще однією жертвою став охоронець церкви в Махачкалі, озброєний лише газовим пістолетом, зазначив заступник голови громадської наглядової комісії Дагестану Шаміль Хадулаєв.

При нападі на церкву в Дербенті вбито 66-річного настоятеля, протоієрея Миколу Котельникова, який понад 40 років служив у храмі.

За словами його дочки, нападники проникли до храму, підпалили головну ікону та відкрили хаотичний вогонь. Потім забігли до будинку протоірея, вистрілили йому в голову на очах дружини, після чого влаштували пожежу.

Фото: основною ціллю бойовиків міг бути настоятель православного храму у Дербенті Микола Котельников (patriarchia.ru)

Микола Котельников був відомий у Дербенті. Російські ЗМІ пишуть, що він став прототипом православного священика на пам'ятнику "Братству трьох релігій" у центрі міста. Крім постаті священика, на ньому представлені постаті рабина та мулли. Відомо, що окрім дагестанців-мусульман та православних росіян у Дербенті проживає багато гірських євреїв.

У заслугу Котельникову ставили те, що з 2005 року щороку на Великдень привозять частинку так званого благодатного вогню, який має велике значення для християн.

Сьогодні у мережі з'явився нібито скріншот чату бойовиків. Судячи з нього, Котельников міг бути головною та основною ціллю, оскільки його фото закріплено у чаті. Справжність скріншота не підтверджена, листування велося аварською мовою. Вона широко поширена серед даргінців - однієї з народностей Дагестану. Як стало відомо, нападники були саме даргінцями.

Що відомо про нападників

Двоє ліквідованих бойовиків були опізнані як сини 64-річного секретаря дагестанського відділення "Єдиної Росії" та голови Сергокалинського району Магомеда Омарова. Їхні імена - Аділь та Осман.

Осману Омарову був 31 рік. У 2012 році працював на Дербентському коньячному комбінаті, потім у місцевій філії "Сбербанку". У 2017 році став підприємцем, розводив велику рогату худобу, займався будівельним бізнесом, володів кафе "Лимонад" і нібито мав зв'язки з Туреччиною.

Аділю Омарову було 37 років. Він закінчив юридичний факультет Дагестанського державного університету та займався вільною боротьбою. За даними видання "Верстка", також працював у компанії з монтажу та обслуговування систем водопостачання.

Фото: голова Сергокалинського району Магомед Омаров розповів, що його сини були прихильниками ваххабізму (росЗМІ)

Третій ліквідований бойовик-племінник Омарова Абдусамад Амадзієв. На момент нападу йому було 32 роки, відомо що раніше він був співробітником місцевої газорозподільної компанії.

На допиті затриманий голова Сергокалинського району заявив, що кілька років знав про те, що його діти та племінник ваххабіти - прихильники радикальної течії в ісламі. Суть ваххабізму полягає в очищенні ісламу від впливу інших релігійних вірувань, культурних, етнічних та інших особливостей тих чи інших мусульманських народів.

За словами Омарова, Осман був найрадикальнішим, решта родичів їх не підтримувала. В останні роки батько не спілкувався із двома синами, а силовикам заявив, що не зараховує себе до цього руху.

Ще один із ліквідованих у Дербенті, за попередніми даними, - 28-річний Гаджимурад Кагіров. Він був майстром спорту з вільної боротьби, вихованцем школи Абдулманапа Нурмагомедова та бійцем клубу його сина Хабіба Eagles MMA. За кар'єру в MMA він встиг провести два бої.

П'ятий убитий бойовик Алі Закаригаєв брав участь у виборах депутатів Сергокалинського району та був головою місцевого осередку "Справедливої Росії". Сьогодні його посмертно виключили із партії.

Хто може стояти за атакою

За однією з версій, нападники також є прихильниками міжнародної ісламістської терористичної організації, судячи з дій, вигуків та зовнішнього вигляду. Атака готувалася близько місяця, була ретельно спланована, а православні храми невипадково стали цілями на Трійцю.

Крім того, за даними "Верстки", дагестанське управління слідчого комітету розглядає версію, що бойовики були учасниками так званого сплячого терористичного осередку.

Фото: одне з місць перестрілок у Дагестані (росЗМІ)

Як і слід було очікувати, теракти пов'язали із російсько-українською війною. За словами голови Дагестану Сергія Мелікова, влада нібито розуміє, хто стоїть за їхньою організацією. І заявив, що "війна приходить і до нашого дому". Тим більш резонансніше прозвучав коментар сенатора Дмитра Рогозіна (від окупованої частини Запорізької області), який закликав не пов'язувати стрілянину на Північному Кавказі з Україною та Заходом. Володимир Путін виступати із спеціальним зверненням не планує.

На думку аналітиків Інституту вивчення війни (ISW), скоординовану атаку провело, ймовірно, північно-кавказьке відділення ІДІЛ під назвою "Вілаят Кавказ".

Вони наголошують, що 23 червня російська філія Al-Azaim Media (ресурсу організації "Вілаят Хорасан") опублікувала заяву, в якій привітала "братів з Кавказу" за демонстрацію того, на що вони здатні.

Незважаючи на те, що Al-Azaim не взяв відповідальності за напад, згадка про Кавказ переконливо свідчить про можливу причетність "Вілаяту Кавказ", вважають в ISW. Там також нагадують, що раніше антитерористична структура Шанхайської організації співробітництва (ШОС) після терактів 22 березня в "Крокус Сіті Холлі" попереджала про активізацію "Вілаята Кавказ" та посилене вербування бойовиків.

У звіті наголошується, що з березня 2024 року російська влада намагалася провести контртерористичну операцію на Північному Кавказі, щоб протистояти зростаючому впливу радикальних ісламістів. Але здебільшого зосередила реакцію після теракту в "Крокусі" на необґрунтованому звинуваченні України та Заходу.

"Все більш напружені відносини Росії з її мусульманською меншістю, особливо на Кавказі, ймовірно, продовжать забезпечувати "Вілаят Казказ" та інші екстремістські угруповання цінною вербувальною базою", - додали в ISW.

При підготовці матеріалу використовувалися: публікації російських ЗМІ, Telegram-пабліків, інформація Слідкому РФ, заяви глави Дагестану Сергія Мелікова та звіт аналітиків Інституту вивчення війни (ISW).