У тому, що Азербайджан і Вірменія не можуть домовитися щодо Нагірного Карабаху, є дві основні проблеми. Одна з яких - сам Карабах.
Про це у коментарі РБК-Україна розповів експерт з питань Південного Кавказу у Польському інституті міжнародних відносин Войцех Войтасевич.
"Найперша (проблема, - ред.), звичайно, це сам Нагірний Карабах", - заявив він.
Експерт підкреслив, що прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян заявив про готовність визнати Нагірний Карабах частиною Азербайджану, однак через це виникає проблема з місцевим населенням.
"Баку відкидає політичну і навіть культурну автономію. За таких умов карабаські вірмени не підтримають мирний договір", - зазначив він.
За словами Войтасевича, люди, які проживають у Карабасі, бояться помсти і того, що їхні будинки передадуть азербайджанцям, які були змушені тікати від війни кілька десятиліть тому. І якщо Баку не зробить жодних кроків у плані автономії, то карабаські вірмени будуть постійно проти мирного договору.
Другою ж проблемою є дорога на Нахічевань. Зокрема, де вона буде знаходитися. Влада Вірменії хоче, щоб дорога проходила територією з країни, а Азербайджан наполягає на кордоні між Вірменією та Іраном. Останній виступає проти, оскільки це може ускладнити його економічні зв'язки з Єреваном.
Крім цього, у Єревана і Баку також є розбіжності з приводу контролю. Вірменія хоче здійснювати його самостійно, Азербайджан - своїми силами і силами російських "миротворців".
"Вірменія каже, що таким чином вона втратить контроль над частиною своєї території. Між ними немає довіри, і багато хто побоюється, що сторони будуть обманювати одна одну. Тому потрібно ще багато часу, щоб вони домовилися. І вчорашня зустріч у Молдові засвідчила, що поки що, на жаль, ніякого договору не виходить", - заявив експерт.
Водночас він наголосив, що не варто забувати і про інтереси Росії, яка прагне зберегти вплив на Нагірний Карабах і не буде віддавати мирний процес на відкуп Заходу.
Війна за Нагірний Карабах триває понад 30 років. Під час розпаду Радянського союзу його територію у складі Азербайджанської РСР населяли переважно вірмени. У 1991 році регіон за підтримки Вірменії проголосив "незалежність" і назвався Нагірно-Карабаською республікою.
У квітні у Сполучених Штатах представники Єревану та Баку провели новий раунд переговорів. У середині травня сторони домовилися відновити переговори про делімітацію кордонів та нормалізацію відносин між країнами.
А у травні Пашинян заявив про готовність визнати територію Азербайджану площею 86 600 кв. км, включаючи Нагірний Карабах.
Про який світ намагаються домовитися Єреван та Азербайджан, - читайте у матеріалі РБК-Україна.
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.