Нафтова стеля. Як санкції вдарять по Росії та чи чекати стрибка цін на бензин і дизель

Європа обмежила ціну на російську нафту, попереду ліміт вартості нафтопродуктів. Чи не призведе це до дефіциту бензину та дизеля в Європі та в Україні та як позначиться на цінах – нижче у матеріалі РБК-Україна.

Обмеження ціни на російську нафту, яке набуло чинності з 5 грудня, не дасть результату, на який сподівалася Україна та низка інших країн. Рада ЄС встановила стелю ціни (price cap) на рівні 60 доларів за барель. Він діятиме щодо нафти, яка поставляється морським шляхом, для країн ЄС, G-7 та Австралії.

Рішенням передбачено, що функціонування механізму обмеження ціни переглядатиметься кожні два місяці з урахуванням змін на ринку та буде встановлюватися не менш ніж на 5% нижче від середньоринкової ціни на російську нафту та нафтопродукти.

Серйозним ударом для бюджету Росії була б гранична ціна 40-30 доларів, як пропонували Україна, Польща та країни Балтії. Однак у ЄС не ризикнули ухвалити таке радикальне рішення. Але у будь-якому разі, обмеження ціни не дасть можливості для її зростання та скоротить надходження до бюджету Росії. Якщо цього року російська скарбниця наповнювалася доходами від експорту нафти та газу на 40%, то наступного очікується лише 34,2%.

Ефект від обмеження ціни може виявитися вже найближчими місяцями. Перші наслідки будуть за підсумками січня наступного року після сплати податків та зборів за імпорт енергоносіїв за четвертий квартал поточного року. Щоправда, ефект очікується невеликий - стеля ціни на той момент діятиме лише близько місяця. А ось у квітні за підсумками першого кварталу втрати бюджету Росії мають збільшитись.

Доходи Росії від скорочення постачання енергоносіїв вже почали знижуватися ще до обмеження ціни. У листопаді порівняно з жовтнем скорочення становило 32%. Але це ефект від ембарго на енергоносії, запроваджені Євросоюзом влітку. Втрати РФ від ембарго наступного року можуть перевищити 100 млрд. доларів, а видобуток скоротиться більш ніж на 25%, вважає директор енергетичних програм "Центру Разумкова" Володимир Омельченко. Ефект від граничної ціни він оцінює скромніше.

"Що стосується встановлення прайс-кепа на рівні 60 доларів, це може лише мінімально торкнутися російських фінансів, оскільки вже зараз російські компанії торгують нафтою для Китаю та Індії за нижчою ціною", - зазначив експерт. Але в результаті загального пакету енергетичних санкцій, за оцінкою Омельченка, Росія може втратити близько 51% всього енергетичного експорту.

Директор спеціальних проектів НТЦ "Психея" Геннадій Рябцев прогнозує менше скорочення - трохи більше 45%. Але навіть у цьому випадку дефіциту на ринку не повинно бути, вважає він.

Чому не зросли ціни на нафту

Ринок відреагував досить спокійно на запровадження граничних цін на російську нафту. На початку відбулося деяке зростання котирувань, яке змінилося падінням. 6 грудня ціна нафти марки Brent коштувала менше 80 доларів за барель. Навіть при деяких коливаннях, ціна в останні дні залишається в районі 76 доларів/барель.

А російська нафта марки Urals за минулу добу обвалилася в ціні більш ніж на 4% і торгувалася на позначці 54,91 долара/барель, що вже нижче від встановленої стелі цін. Тож надії Росії на зростання ціни нафти точно не справдилися.

На думку Рябцева, найближчим часом не варто очікувати дефіциту нафти, а відтак і зростання цін на неї, оскільки попит суттєво нижчий за пропозицію.

"Навіть з урахуванням того, що з експорту буде виключено близько 45% або трохи більше все одно попит менше пропозиції. Причому різниця більша за мільйон барелів на добу", - зазначив він у коментарі РБК-Україна.

Рябцев вважає, що зростання ціни очікували, виходячи з можливості збільшення економічної активності Китаю і, відповідно, збільшення попиту на нафту в цій країні. Однак такі очікування виявились перебільшеними. "Зараз усі говорять про рецесію та перебільшені очікування зростання попиту в Китаї, але це очікування швидше за все відкладатиметься. Тож поки немає якихось підстав говорити, що буде дефіцит", - зазначив Рябцев.

Омельченко вважає, що ринок швидко адаптується до нових умов. "Є підстави прогнозувати, що після введення ембарго та санкцій світовий ринок зможе швидко адаптуватися до нових реалій, адже економічна криза в Китаї та політика високих облікових ставок ФРС США сприятимуть скороченню попиту на нафту у світі, що компенсує зниження пропозиції російської нафти", - зазначив він у коментарі РБК-Україна.

При цьому Рябцев не виключив, що дефіцит таки може виникнути, але вже наступного року і за умови застосування Росією якихось заходів у відповідь. Механізм заборони компаніям торгувати нафтою по ціновій стелі в РФ планують ухвалити до кінця року. Наразі вже розглядають три варіанти: блокування поставок, якщо якась країна купує нафту для країни, яка прийняла обмеження, заборона на експорт за контрактами, куди включено умову стелі цін, незалежно від країни одержувача та запровадження максимального дисконту російської нафти Urals до сорту Brent. Омельченко зазначає, що поки не зрозуміло, як саме РФ застосовуватиме контрсанкції.

"У разі недотримання цінової стелі санкції стосуються не країн покупців російської нафти, а страхових, транспортних і брокерських компаній. Тому складно уявити, яким чином РФ може застосувати контрсанкції на певні країни. Адже всі вони змушені будуть купувати російську нафту за механізмом санкцій, який від їх не залежить", - зазначив експерт.

Чи може виникнути дефіцит нафтопродуктів?

Ситуація з нафтопродуктами дещо складніша, ніж із нафтою. Їх брак міг виникнути після введення стелі нафтових цін. Ринок Європи імпортує близько 40% дизельного палива саме з Росії. "Ринок трохи нервував напередодні введення прайс-кепу. Заводи Лукойлу в Болгарії, Румунії, Італії опинилися в ситуації, коли вони не можуть далі функціонувати, а враховуючи, що ми в цьому регіоні купуємо багато палива, деяке нерозуміння, як розвиватиметься ситуація, було", - зазначив директор Консалтингової групи "А-95" Сергій Куюн.

У результаті ринку утворився деякий вакуум, але зараз вже починається пожвавлення. І хоча деяка турбулентність зберігається, поки що підстав для серйозного занепокоєння немає, зазначив експерт. За неофіційною інформацією, нестача сировини може бути найближчим часом компенсована постачаннями з Індії та Китаю.

Ситуація може ускладнитися і тим, що зараз вільний продаж нафти може бути лише нафтопроводом "Дружба", який проходить через Україну. Але країни, які отримують цю сировину, згідно з санкціями, вже не можуть продавати нафтопродукти з російської нафти третім країнам, що відбувалося раніше. Переробка дозволена тільки для власних потреб. Виняток до грудня 2023 року зроблено лише для Чехії.

За неофіційною інформацією, Будапешт хоче досягти преференцій і для себе, намагаючись використати тему війни в Україні. "Угорщині не потрібно стільки нафтопродуктів, скільки вона виробляє. І зараз вони хочуть домогтися права продавати їх третім країнам, у тому числі Україні, мотивуючи це тим, що потрібно допомогти воюючій країні", - повідомило джерело, знайоме із ситуацією.

Розуміючи, що самостійно Угорщина навряд чи досягне згоди, Будапешт намагається діяти через Словаччину, де знаходиться її нафтопереробний завод.

"Але щодо ситуації на сьогодні ймовірність, що Угорщина досягне преференцій, вкрай мала, якщо не буде політичного рішення допомогти з вирішенням цього питання з української сторони", - зазначив співрозмовник видання.

Джерела видання в уряді підтвердили, що в Єврокомісії це питання обговорюється поряд з іншими винятками, які можуть бути застосовані щодо санкцій.

На думку Рябцева, деякий ситуативний дефіцит нафтопродуктів, насамперед дизеля, у Європі може виникнути, особливо після запровадження обмежень із 5 лютого. "Але він може бути лише на спотовому ринку (саме там переважно і купляють пальне для України - ред.), оскільки всі контракти виконуватимуться. Поки що ніхто з переробників ще не заявляв про неможливість виконувати контракти", - зазначив він у коментарі виданню.

Багато виробників нафтопродуктів вже замінили постачальників сировини. "Це зробили в Німеччині, Польщі та інших країнах. Залежать від поставок з Росії Чехія, Словаччина, Угорщина, Хорватія та Болгарія", - зазначив експерт. У більшість цих країн нафта для переробки йде через Україну нафтопроводом "Дружба" і лише для Болгарії як виняток - морем.

На думку Куюна, поки що передумов побоюватися суттєвого зростання цін на нафтопродукти в Україні немає. Якщо це й станеться, то через зростання цін на європейському ринку, який зараз вирішує завдання заміщення російських нафтопродуктів та нафти на альтернативні, а отже, дорожчі. "На період цієї перебудови ціна підвищиться, але рано чи пізно ринок Європи збудує нові маршрути, наповниться і ситуація стабілізується", - зазначив він..

Зростання цін на нафтопродукти прогнозує Омельченко. Він зазначає, що в Італії може бути націоналізований завод ISAB, що належить російському "Лукойлу". Поки остаточно неясно, як працюватиме завод того ж таки "Лукойлу" в болгарському Бургасі, посилюються перевірки на ідентифікацію російської нафти в порту Констанца (Румунія) та турецьких портах.

"Всі ці фактори можуть призвести до певного тиску на ринок дизпалива та збільшення премій трейдерів до 70 доларів США за тонну", - вважає Омельченко. Проте вже протягом наступних 5 тижнів, наголосив експерт, прогнозується стабілізація ситуації на ринках Центральної Європи та України.