На тлі інформаційних вкидів про нібито майбутній наступ на Харків російські війська посилили удари по місту. А в західних медіа з'явилися публікації про плани Кремля перетворити його на "сіру зону". Докладніше про це, чи є загроза оточення та про те, що потрібно для захисту Харкова, – у тексті РБК-Україна.
При підготовці матеріалу використовувалися: публікація The Economist, заяви президента Володимира Зеленського, мера Харкова Ігоря Терехова, начальника ОВF Олега Синєгубова, головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського, коментарі експертів Олександра Мусієнка та Олександра Коваленка.
Зміст
Удари по Харкову посилилися з грудня приблизно в той час, коли проблеми з американською військовою допомогою почали потрапляти в заголовки новин. З того часу місто зазнало великої кількості ракетних та дронових атак. Але атака 27 березня стала, мабуть, поворотним моментом: вперше по місту вдарили плануючою бомбою, запущеною з літака, з великим руйнівним ефектом.
Детальніше про це читайте у матеріалі "Дешеві та небезпечні. Що це за бомби УМПБ, якими Росія вдарила по Харкову".
Ця атака сталася за п'ять днів після того, як ракети знищили майже всі енергетичні потужності Харкова. На сьогодні зруйновано ТЕЦ-5, всі трансформаторні підстанції, а також Зміївську ТЕС за 55 км на південь. Ситуація в енергосистемі вкрай важка, начальник обласної військової адміністрації Олег Синєгубов заявляв про дефіцит для 300 тисяч харків'ян та 550 тисяч мешканців регіону.
Потім були нові удари плануючими бомбами, ракетами і безпілотниками. Також у російській тактиці відбулася зловісна еволюція: все частіше завдаються удари "подвійного дотику" (повторний обстріл однієї й тієї ж цілі). Зокрема, 4 квітня дрони атакували житлові будинки, а коли туди прибули екстрені служби, вдарили знову. Внаслідок цього загинули троє рятувальників.
Місце повторного удару по рятувальникам у Харкові (фото facebook.com/police.kharkov)
Українські військові джерела кажуть, що своєю ескалацією Росія вирішила перетворити Харків на "сіру зону", пише The Economist.
Мер Ігор Терехов не вірить, що це можливо. В інтерв'ю журналу він заявив, що Харків не має наміру здаватися. За його словами, на початку повномасштабної війни справи були гіршими, коли з 2 млн осіб залишилися 300 тисяч.
"Як можна зробити таке місто "сірою зоною"? Люди не залишать його, вони вже залишали, але потім повернулися. Вони вже досить намучилися", – зазначив він.
Забезпечити Харків електроенергією без працюючих електростанцій та трансформаторів було складно, але місто впоралося. "Якби я розповів вам, як ми це зробили, це також стало б мішенню", – додав мер.
Проте зробити Харків непридатним для життя – це одна із цілей агресора, переконаний керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко. І нагадує, що ще у березні Володимир Путін використав термін "санітарна зона".
"Цей невійськовий термін застосовується до територій, які стали непридатними для життя внаслідок катастроф техногенного чи природного характеру. Власне, Путін це й мав на увазі, і саме так слід сприймати його слова. І Росія намагається, наскільки може, завдавати ударів углиб наших областей, щоб у тому числі Харків зробити непридатним для життя", – розповів він РБК-Україна.
Такі плани у росіян, в принципі, не лише для Харкова, вважає військово-політичний оглядач групи "Інформаційний спротив" Олександр Коваленко. За його словами, якби вони мали можливість, вони намагалися б зробити це з багатьма містами. Проблема Харкова в тому, що він занадто близько до російського кордону. Відповідно, окупантам простіше влаштувати геноцид мирного населення саме тут.
Наразі точні наміри Росії не зрозумілі, хоча є ознаки підготовки великого літнього наступу, пише The Economist. Харків – один із можливих напрямків. Не набільш вірогідний, але він вже активно обговорюється в російських ЗМІ. Втім, це може вказувати на інформаційну кампанію із залякування.
Раніше видання "Верстка" з посиланням на джерела в адміністрації Путіна повідомляло про плани масового набору до окупаційної армії. Нібито найближчим часом Москва має намір мобілізувати 300 тисяч осіб, у тому числі для операції з оточення Харкова.
Коментуючи це, головком ЗСУ Олександр Сирський заявив, що наступ стане для росіян великою помилкою. За його словами, зараз Сили оборони зміцнюють фортифікації, крім того, для захисту стане в нагоді досвід бойових дій, коли восени 2022 року було звільнено значну частину області разом із Балаклією, Ізюмом та Куп'янськом.
"Саме тоді стався масштабний обвал російського фронту. Якщо росіяни рушать туди знову, Харків стане для них фатальним містом", - сказав генерал.
Паралельно розпочалася інформаційна кампанія. У Telegram-пабліках розганяються вкиди про евакуацію з Харкова та околиць через можливе оточення. На сьогодні військові впевнено контролюють усю лінію фронту. Представник Головного управління розвідки Андрій Юсов каже про чергову ІПСО (інформаційно-психологічну спецоперацію), оскільки щодо формування ударних груп РФ "стратегічно нічого нового не сталося".
Володимир Зеленський, коментуючи загрозу наступу, заявив, що Харків поза небезпекою (фото president.gov.ua)
Президент Володимир Зеленський зазначає професійну дезінформацію з боку РФ. За його словами, фейки розганяються через західні та українські ЗМІ. Україна перебуває у війні, ніхто нікого не втихомирює, але й перебільшувати не треба, додав він. А щодо оборонних рубежів, то Харків поза небезпекою.
Терор та залякування мирних жителів – стандартна для росіян тактика ще з часів СРСР, каже Коваленко. Тобто будь-яка військова операція супроводжується не лише діями загальновійськового характеру, а й обов'язковим терором. Щоб посіяти паніку, деморалізувати людей, а найголовніше – переконати, що поразка неминуча.
"Відчуття беззахисності деморалізує та провокує недовіру до влади, критику та вимогу домовлятися з ворогом. А також, за розрахунками російського командування, недовіру до військових, які захищають Харків", - пояснює експерт.
Щодо масштабів мобілізації в Росії українська сторона теж оперує цифрою 300 тисяч. За словами Зеленського, противник має намір поставити під рушницю стільки людей до 1 червня, ще місяць може піти на підготовку. Але оскільки з "дисципліною не дуже", можливо, росіяни не встигнуть до червня набрати 300 тисяч.
З посиланням на джерела The Economist пише, що у Східному Сибіру окупанти готують шість нових дивізій на 120 тисяч військових. Цього достатньо для посилення діючих угруповань на фронті, але не для наступу на Харків.
"З іншого боку, неадекватне російське командування справді може кинути 120 тисяч на Харків, але це неможливо зробити непомітно. Їх перекидатимуть ближче до кордону, але сформувати повноцінний ударний кулак в одній локації – це питання навіть не тижнів, а місяців", – розповів Коваленко РБК-Україна.
У будь-якому разі харківська операція не стане легкою прогулянкою. І якщо провалилася перша спроба 2022-го, коли обласний центр був об'єктивно гірше захищений, то тепер треба прорвати посилену оборону.
На думку Олександра Мусієнка, головний удар у літньому наступі прийме Донбас. Головні зусилля росіян будуть сконцентровані на тих напрямках, що і зараз: на Авдіївському (або вже час казати про Покровський) та на Часів'ярівському. А Харків із півночі та Вугледар із півдня стануть допоміжними або відволікаючими. Таким чином, окупанти планують розтягнути Сили оборони України.
"Саме тому я думаю, що основне угрупування діятиме у Донецькій та Луганській областях. Припускаю, що будуть бої та обміни ударами вздовж кордону між Харківською та Бєлгородською областями. Але Росії не вдасться взяти Харків в оточення, а тим більше захопити його", – додав експерт.
Частково проблеми Харкова можуть вирішити ефективні системи протиповітряної оборони (ППО) у комплексі з літаками F-16, щоб відтіснити ворожу авіацію, яка б'є плануючими бомбами.
"Укріплення української ППО, прискорення передачі Україні F-16 – це життєво важливі завдання. Немає і не може бути жодних раціональних пояснень, чому Patriot, яких у світі достатньо, досі не закривають небо Харкова", – казав Зеленський у березні.
Харків неможливо надійно прикрити без системи Patriot (фото Getty Images)
Загалом за минулий місяць Росія запустила близько 400 ракет, 600 "шахедів" та 3000 керованих авіабомб. За словами Зеленського, щоб прикрити всю Україну від балістики, достатньо "25 систем Patriot по 6-8 батарей у кожній". Минулого тижня після чергової Ради Україна-НАТО стало відомо, що пошуком додаткових Patriot займеться Німеччина.
Опитані РБК-Україна експерти погоджуються, що Харкову вистачило б і однієї батареї на 8 пускових установок. Цілком можливо, що наступну отриману батарею може бути перекинуто для захисту цього міста на сході. При цьому самі Patriot обов'язково мають прикривати комплекси середнього та малого радіусу типу NASAMS, IRIS-T тощо. Щоб батарею не розбили простішим і дешевшим засобом, наприклад, "шахедом".
На балістику Patriot реагує, коли перебуває на постійному бойовому чергуванні. А близькість до російського кордону зробить його вразливою ціллю. Отже, ще терба знайти баланс між тим, щоби надійно прикрити Харків, і тим, щоб не підставити ЗРК.
"Цього можна досягти, переміщуючи пускові установки по черзі. Наприклад, поки одні чотири ПУ змінюють локації, інші чотири - на чергуванні. При цьому їхні радіолокаційні станції повинні працювати постійно. Процес складний, але якщо захищати Харків за допомогою Patriot, треба врахувати всі аспекти ", – зазначив Олександр Коваленко.
Експерт Мусієнко вважає, що захист Харкова має включати не менше п'яти елементів. Перший – нові рейди російських добровольців та перенесення війни на територію Бєлгородської області зі знищенням військових об'єктів та інфраструктури. Другий – удари по Бєлгородській області, виявлення систем С-300 та їх ураження.
"Третій – це власне засоби ППО і Patriot. Четвертий – удари по аеродромах, де розміщується бойова авіація. П'ятий – удари вглиб бойових порядків по тиловій логістиці, щоб вони не встигали готувати угруповання з прицілом на Харків та інші напрями", – вважає він.
Розміщення Patriot навряд чи вирішить проблему атак ракетами С-300. У Росії їх кілька тисяч і, принаймні, на даному етапі їхнє перехоплення з урахуванням обмеженого запасу ракет-перехоплювачів може бути занадто дорогим.
Літаки F-16, як очікується, доповнять комплексну ППО України, зокрема для захисту Харкова (фото Getty Images)
Президент Володимир Зеленський називав далекобійні ППО лише одним із способів захисту проти ворожої авіації. Ще одним може стати зброя проти КАБів українського виробництва. Він натякнув, що зброя вже у розробці, але не навів подробиць.
Мусієнко вважає, що, швидше за все йдеться про багатофункціональний ракетний комплекс "Сапсан" ("Гром-2"). Який здатний вражати наземні та повітряні цілі.
"Цей комплекс фактично був готовий до прийняття на озброєння наприкінці 2021 року. Повномасштабна агресія завадила, але я думаю, Україна активно над ним працювала", - розповів він виданню.
Зазначимо, "Сапсан" розроблявся для ураження цілей на дальності від 50 до 280 км, але низка джерел стверджує, що 280 км - це обмеження для експортної версії, а для потреб ЗСУ дальність може бути збільшена до 500 км. за низкою параметрів комплекс називають схожим на "Іскандер".
У листопаді 2023-го начальник Головного управління ракетних військ та артилерії та безпілотних систем Генштабу ЗСУ Сергій Баранов, не вдаючись до деталей, заявив, що "Сапсан" існує та постійно вдосконалюється.
Великі сподівання покладено й західну авіацію. Влітку Україна отримає шість F-16 літаків від Данії, до кінця року, можливо, ще кілька від Нідерландів. Загалом обидва партнери пообіцяли передати близько 40 одиниць, але темпи залежать від підготовки пілотів.
У будь-якому разі за найпозитивнішого сценарію у 2024-му ми матимемо лише 10% від необхідної бойової авіації, заявив днями Зеленський. Щоб не лише боротися, а й перемагати Росію в небі, треба набагато більше. Цілком ймовірно, що перші українські F-16 одразу задіють в обороні Харкова.
"Однією з головних завдань – робота проти ворожої авіації. Безумовно, вони працюватимуть на тих напрямках, де ворог застосовує кориговані авіабомби. І в Харківській області в тому числі", – упевнений Мусієнко.