Сьогодні, 16 лютого стартує Мюнхенська безпекова конференція. Понад 150 світових лідерів збираються в Німеччині, щоб обговорити проблеми у сфері глобальної безпеки. Допомога Україні буде однією з головних тем.
Більше детально про Мюнхенську конференцію, її порядок денний та хто братиме участь цього року, – в матеріалі РБК-Україна нижче.
При підготовці використовувалися: інформація з офіційного порталу Мюнхенської безпекової конференції, звіт MSC 2024, публікації Reuters, Politico, The Guardian, дописи Офісу президента в Telegram.
На Конференції розглянуть низку актуальних питань, серед яких роль Європи у сфері безпеки та оборони, нове бачення глобального порядку, наслідки зміни клімату, технологічний прогрес тощо.
Щорічно напередодні Мюнхенської конференції публікують безпековий звіт, інформація з якого стає предметом широких дискусій серед учасників.
Як зазначив голова конференції Крістоф Хойсген, цьогорічний звіт "відображає низхідну тенденцію у світовій політиці, позначену зростанням геополітичної напруженості та економічної невизначеності". Країни стали менше співпрацювати та частіше шанувати лише власні інтереси, тому в більшості нинішніх криз програють усі залучені сторони, а політична невизначеність зростає.
У звіті виокремлено наступні теми:
розв'язана РФ війна проти України, що потребує від Європи вкладання фінансів та зусиль у власну оборону та на підтримку України.
зростання напруженості в Індо-Тихоокеанському регіоні, зокрема йдеться про вплив Китаю;
ескалація насильства на Близькому Сході. Терористичні атаки ХАМАС та занепокоєння щодо ймовірності розширення війни в регіоні;
серія державних переворотів в країнах Африки, війна в Судані, що спровокувала гуманітарну кризу;
співпраця з країнами Глобального Півдня;
нова кліматична політика;
розвиток технологій – конкуренція в стратегічних технологіях (штучний інтелект, напівпровідники).
У Мюнхенській конференції візьмуть участь близько 150 провідних світових політиків на рівні очільників країн та урядів, а також міністри закордонних справ, оборони.
Серед запрошених – лідери країн ЄС, високопосадовці США, серед яких держсекретар Ентоні Блінкен, віцепрезидентка Камала Гарріс. Також захід відвідають генсек НАТО Єнс Столтенберг, генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш, президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.
Хоча повний список учасників до початку конференції не оголошувався, західні ЗМІ писали, що відвідати Мюнхен збираються президент Ізраїлю Ісаак Герцог, прем'єр-міністр Палестини Мохаммад Штайєх, президент Азербайджану Ільхам Алієв, міністр закордонних справ М'янми Зін Мар Аунґ.
Крім того, цього року на конференції буде більше представників країн Глобального Півдня та дискусій з ними. Очікується участь Латинської Америки та Південно-Східної Азії – регіонів, які в попередні роки були недостатньо представлені.
Глава конференції Крістоф Хойсген повідомив, що очікує також на присутність високопоставлених китайських чиновників. Зазначимо, що минулого року форум відвідав міністр закордонних справ КНР Ван І.
А от урядовців від Росії на MSC не буде, як і торік. Організатори не запрошували й представників влади Ірану. Хойсген пояснив, що російські та іранські чиновники не виявили серйозного інтересу до переговорів. Проте неурядові організації обох країн отримали запрошення.
Допомога Україні у відбитті повномасштабної агресії РФ має бути одним із ключових питань на конференції.
"Ми повинні зробити все, щоб Україна отримала озброєння і військову допомогу, необхідну їй для успішного протистояння російським агресорам і вигнання їх зі своєї території", – закликав голова Мюнхенської конференції з безпеки Крістоф Хойсген.
Як він вважає, якщо не зупинити Путіна в Україні, Росія може розв’язати масштабну війну проти НАТО. І наступними об’єктами агресії Кремля, ймовірно, стануть Молдова та країни Балтії. Тому підтримка України – ключове питання європейської безпеки.
До пришвидшення допомоги Україні закликатиме міністр закордонних справ Великої Британії Девід Кемерон. Як писало видання The Guardian, британський міністр у Мюнхені порушить питання про те, як європейські країни можуть збільшити оборонне виробництво і прискорити плани передачі Україні прибутків від російських активів, заморожених Європою.
На важливості допомоги Україні наголошується і в щорічному безпековому звіті Мюнхенської конференції, але також говориться про "втому від війни". В доповіді зазначено, що майже через два роки війни страх перед Росією у світі значно знизився.
Автори зазначають, що можлива перемога Росії створить небезпечний прецедент для конфліктів за межами Європи, показавши, що непорушності кордонів більше немає і що агресія і воєнні злочини виправдані. Тому особи, які ухвалюють рішення в Європі та США, повинні боротися з "втомою України", допомогти Києву здобути перемогу і скоротити "сіру зону".
На конференції приділять увагу вступу України в НАТО та ЄС. Ці питання також порушені у звіті MSC 2024.
Зазначається, що члени ЄС і НАТО повинні активно підтримувати країни на шляху вступу. Так, ЄС має конкретизувати ідею поетапного вступу і винагороджувати прогрес у реформах поступовим доступом до своїх інститутів і політики. Союзникам по НАТО слід, за необхідності, продовжити двосторонні гарантії безпеки на проміжному етапі до моменту вступу.
Президент України має виступити у другий день Мюнхенської конференції 17 лютого. Раніше Володимир Зеленський повідомив, що на MSC 2024 Україна представить своє бачення 2024 року.
"Україна представить своє бачення цього року. І багато в чому вирішального року – тих перспектив, які є в усіх нас, у всіх вільних націй, і які точно не мають бути втрачені", – анонсував він.
На полях конференції запланована низка двосторонніх зустрічей українського президента, зокрема, з віцепрезиденткою США Камалою Гарріс, президентом Чехії Петром Павелом, прем’єр-міністеркою Данії Метте Фредеріксен, прем’єр-міністром Нідерландів Марком Рютте та іншими лідерами держав і великих бізнесів.
Зеленський відвідає Мюнхен у рамках своєї поїздки Європою. Під час візиту він планує зустрітися з канцлером Олафом Шольцем та президентом Еммануелем Макроном. За підсумками цих зустрічей можливо відбудеться підписання двосторонніх угод про гарантії безпеки між країнами.