Може долетіти до Москви? На що здатна ракета "Трембіта", яку розробляє Україна

Зміст

• Не ATACMS і не Storm Shadow: що пишуть про ракету "Трембіта" в західних ЗМІ

• Що відомо про характеристики та призначення "Трембіти"

• Ракета чи новий дрон? Плюси та мінуси "Трембіти": думка експерта

• Чи дістане "Трембіта" до Москви і коли з'явиться на полі бою

Не ATACMS і не Storm Shadow: що пишуть про ракету "Трембіта" в західних ЗМІ

Україна поспішає розробити далекобійну зброю, яку зможе виробляти і застосовувати самостійно. Символом прагнення до вогневої автономії може стати нова крилата ракета "Трембіта".

Вона не являє собою нічого особливого, пише The Telegraph і називає її сучасною версією німецької V-1 (ФАУ-1) часів Другої світової війни. Ця ракета поєднує в собі гучний пульсуючий реактивний двигун із простою конструкцією, трубчастий фюзеляж, крило і систему наведення.

Але все це забезпечує "Трембіті" найкращу особливість - її низьку вартість. Базова версія, яка розробляється з 2023 року, коштує лише 10 000 доларів. Для порівняння, один американський ATACAMS - понад 1 млн доларів. Вартість самої ракети "Трембіта" становить близько 3 000 доларів, ще 7 000 - система наведення, писав у червні профільний портал Army Recognition.

Фото: The Economist показав експериментальний запуск "Трембіти"

"Трембіта" - це не ATACMS, Storm Shadow чи SCALP-EG (західні ракети, якими Україна атакує російські цілі). У неї немає потужності американської ракети, проникаючої здатності британських і французьких і точності всіх трьох. Тому не зможе вражати підземні командні бункери, але, імовірно, може добре відпрацювати по наземних цілях, таких як об'єкти ворожого ВПК.

Деталі ракетної програми України оповиті таємницею, і на те є вагома причина - Росія полює за її об'єктами. Умови повномасштабної війни змусили перемістити виробництво під землю. Частина збірки перемістилася в захищені бункери, тоді як виробництво компонентів розкидано по сотнях прихованих нічим непримітних місць. Таких як гараж, у якому інженери-добровольці працюють над "Трембітою".

Назва "Трембіта" відсилає до українського народного інструменту - альпійського рогу. Неважко зрозуміти, чому. У грудневому матеріалі The Economist писав про громовий гуркіт, з яким працює двигун ракети.

"Ми можемо промахнутися. Але пролетимо так низько над російськими окопами, що вони (росіяни, - ред.) - "нароблять у штани", - зазначив Сергій Бірюков, який очолює різношерсту команду розробників.

Серійне виробництво "Трембіти" заплановано на період після остаточних польових випробувань. Українським ентузіастам знадобилося для розробки лише півтора року, і це подвиг у сфері, де шлях від креслярської дошки до поля бою зазвичай займає багато років, йдеться в публікації The Economist.

Що відомо про характеристики і призначення "Трембіти"

Про розробку "Трембіти" стало відомо ще навесні 2023 року. Над проєктом працювали інженери з волонтерського конструкторського бюро PARS за участю волонтерів громадської організації "Відсіч". Мета - отримати малу крилату ракету для ураження ворожих об'єктів і виснаження засобів ППО противника.

"Наша проста ракета незрівнянно дешевша, ніж постріли зенітних ракетних комплексів ворога", - кажуть розробники.

Заявлені характеристики базової "Трембіти":

• споряджена маса - 100 кг

• маса бойової частини - 20 кг (термобарична або осколково-фугасна)

• дальність ураження - понад 140 км

• швидкість - понад 400 км/год

• висота - максимальна 2000 м і мінімальна 30 м

• спосіб запуску - з твердопаливним прискорювачем і з пневмокатапульти

• паливо - двигун працює на бензині А-92 і А-95

• пріоритетні цілі - засоби ППО, склади з боєкомплектом і місця скупчення особового складу

Двигун, що використовується в "Трембіті", був винайдений ще 1864 року. "Такий, як може здатися, дивний вибір цілком виправданий при масовому виробництві одноразових снарядів. Тому що цей двигун дуже простий у виготовленні, надійний і в ньому немає жодної рухомої деталі", - писав Сергій Бірюков у своєму Facebook.

Фото: характеристики ракети "Трембіта" (facebook.com/trembita.rocket)

За його словами, недоліки такого виконання стають кращими перевагами. І ракету зокрема можна буде використовувати як приманку - дешеву хибну ціль. Для цього вона має достатній Radar Cross-Section і помітний тепловий слід, щоб його могли побачити радари російської ППО.

"Ми хочемо, щоб вороги добре бачили нашу ракету на радарах і були змушені реагувати на неї, як на пріоритетну ціль для їхніх ЗРК. Нехай збивають "Трембіти", тим самим виснажуючи свої зенітні засоби. Нам дуже вигідно обмінювати копійчану ракету на дорогі постріли болотних ППО", - додав розробник.

У бойовому варіанті ракети матимуть дорожчу електроніку. На його думку, рій із 30 ракет у будь-якому разі долатиме зенітне загородження і доноситиме "термобаричні подарунки" за комір окупантам на глибині від 100 км. Особлива гордість - система наведення, але її тримають у секреті.

Раніше він також пояснив, чому ракету називають народною. Річ у тім, що компоненти настільки прості, що виробництво окремих деталей і вузлів можна налагодити в умовах гаражних майстерень. А такий "народний оборонпром" неможливо знищити ні російськими С-300, ні "Калібрами".

Ракета чи новий дрон? Плюси і мінуси "Трембіти": думка експерта

Якщо розробка поєднує вкрай дешевий двигун із простою конструкцією, то вона справді вкладеться в оголошену ціну 3 000 доларів за варіант для виснаження ворожої ППО і до 15 000 доларів у бойовому виконанні (зі складнішою системою навігації і, можливо, донаведення), вважає авіаційний експерт Валерій Романенко.

Водночас він не виключає, що "Трембіта" може бути не стільки ракетою, скільки ударним безпілотником. До плюсів він відносить високу швидкість і простий двигун, який почали застосовувати в озброєнні з 1944 року, коли нацистська Німеччина атакувала літако-снарядами ФАУ-1 Лондон і Антерпен. А також прямокутну конструкцію з простим планером і тандемним крилом.

"Така схема розроблялася у нас ще наприкінці 1990-х. Вона досить стабільна, а для крилатої ракети питання маневреності не таке актуальне. Вона повинна робити прості повороти, а змагатися із зенітними ракетами-перехоплювачами для неї - зайве", - пояснив він у коментарі РБК-Україна.

Що стосується швидкості і дальності, то, ймовірно, заявлені в експериментальних зразках характеристики будуть удосконалюватися. Також експерт не виключає, що для "Трембіти" може з'явитися проникаюча бойова частина для ураження захищених об'єктів або касетна для ударів по злітно-посадкових смугах.

"Якщо там буде досить велика бойова частина (поки що не дуже), можна буде виводити аеродроми з ладу, щоб знерухомити авіацію противника", - підкреслив експерт.

Однак за простоту конструкції доводиться платити дальністю польоту. І одним із головних мінусів виглядає велика витрата палива. "Якщо подивитися на фото зразка, там є вінглети, які можуть збільшити дальність на 5-7%. Але з точки зору аеродинаміки з цієї конструкції вже вичавили все, що можна", - розповів Романенко.

Другим мінусом він вважає нестабільність роботи двигуна. У пульсуючому повітряно-реактивному двигуні використовують камеру згоряння з вхідними клапанами і вихідне сопло. Паливо і повітря подаються періодично і цикли "запалювання-вибух" можуть призводити до тряски в польоті.

"Через це складно сказати, як поведе себе складне радіоелектронне обладнання, особливо інерційна навігація з чутливими лазерними гіроскопами. Для неї це може бути проблема. Можливо, на "Трембіті" тільки супутникова навігація, чого замало для чіткого наведення на ціль. Сподіваюся, вийде встановити систему донаведення, що значно поліпшить характеристики", - додав співрозмовник.

Чи дістане "Трембіта" до Москви і коли з'явиться на полі бою

Розробники з PARS готують і більш далекобійну версію "Трембіти". Передбачається, що вона буде здатна бити на 650 км, тобто зможе долетіти до Москви.

"Ця версія має бути готова приблизно через рік і, безсумнівно, коштуватиме понад 10 000 доларів. Але все одно буде потенційно найдешевшим боєприпасом глибокого ураження у світі", - пише The Telegraph.

Поки незрозуміло, як буде доопрацьовано "Трембіту" в цьому варіанті. За словами Романенка, двигун є основою, тому залишиться таким самим. Наростити далекобійність можна за рахунок зниження маси бойової частини, але в даному випадку це не доцільно.

"У базовому варіанті вона і так важить від 20 до 30 кг. Причому це вся бойова частина, а не тільки вибухівка. Тому скоріше треба збільшувати її масу. Якщо ми хочемо вражати підприємства, треба 50 кг, а краще більше", - розповів він.

Сьогодні прем'єр Денис Шмигаль повідомив, що в планах України на 2025 рік випустити близько 3 000 крилатих ракет і ракет-дронів, а з виробниками мають намір укладати контракти на 3-5 років. Невідомо, чи будуть серед них розробники "Трембіти", оскільки досі щодо цієї ракети не було офіційної комунікації з боку влади.

З урахуванням темпів розробки не виключено, що "Трембіту" вже цього року почнуть застосовувати для ударів по російських цілях. Хоча, звичайно, її ще потрібно доопрацювати, оскільки поки було показано лише випробування двигуна.

"Судячи з усього, заявлено розрахункові характеристики, для їхнього підтвердження потрібні випробування ракети в цілому. А якщо ми хочемо бити більше, ніж на 200 км, ці випробування будуть тривалими. Крім того, потрібно нарощувати дальність за рахунок збільшення розмірів, тому що потрібно більше палива. А чим більша дальність, тим точнішою має бути навігація, а також надійні засоби протидії ворожим засобам РЕБ", - зазначив Романенко.

Цифра в 3 000 ракет за рік - доволі висока. Особливо якщо врахувати, що противник, за максимальними оцінками, випускає до 150 ракет на місяць, тобто 1 800 на рік. Тому Україна зможе вийти на заявлений показник з урахуванням проектів "Рута", "Паляниця", "Пекло" і, найімовірніше, ракет до РСЗВ, вважає експерт.

При підготовці тексту використовувалися: публікації The Telegraph, The Economist, Army Recognition, Facebook лідера команди розробників "Трембіти" Сергія Бірюкова, коментарі провідного наукового співробітника Національного авіаційного університету (НАУ), авіаційного експерта Валерія Романенка.