Що відбувається з українськими ВМС, як Росія "віджала" Чорноморський флот під час окупації Криму і чи варто залишати потужності російських військових баз на півострові після його звільнення. Докладніше – у матеріалі РБК-Україна.
Росія ще в перші місяці повномасштабного вторгнення намагалась повністю окупувати Чорне та Азовське моря і позбавити ЗСУ панування в морських акваторіях. Захопивши Бердянськ, Маріуполь та Мелітополь, окупанти зайняли Азовське море. А окупувавши у 2014 році Крим – більшу частину Чорного.
Сьогодні Військово-морські Сили України як окремо, так і в кооперації з іншими видами ЗСУ беруть активну участь у війні проти загарбника, проводячи різні операції. Наші воїни контролюють частину акваторії Чорного моря та не дають ворогові висаджувати десант. Але стан ВМС, особливо щодо флоту, залишає бажати кращого.
Більшість кораблів українських ВМС побудовано та введено в експлуатацію за часів СРСР. При цьому в Україні зосереджені суднобудівні та судноремонтні потужності, які ще за "совєтов" не поступалися російським, а скоріше навіть навпаки.
Український флот менший за флот противника в рази. Захопивши Крим, Росія фактично привласнила близько 80% військового флоту України. Наразі наші ВМС володіють патрульними катерами, одним ракетним та одним протидиверсійним катером, артилерійськими катерами, середнім десантним кораблем, десантними катерами.
Флагман ВМС – фрегат "Гетьман Сагайдачний", який перебував у Миколаєві, був затоплений за наказом українського командування за кілька тижнів після повномасштабного наступу. Це зробили, щоб судно не дісталося супротивникові. Тепер провідним кораблем став "Юрій Олефіренко" – середній десантний корабель, який спустили на воду ще 1970 року. Тому й виходить, що потужних надводних сил Україна практично не має, каже капітан 1 рангу запасу ВМС України Андрій Риженко.
"ВМС беруть участь у розмінуваннях, в інших операціях, але хотілося б, щоб їхня функція була більшою, щоб був надводний флот, добре озброєний, а не той металобрухт, якому вже по 60 років. Нам потрібні ракети, найідеальніший варіант – встановити їх на невеликих катерах, вони дешевші в утриманні", – зазначив Риженко.
У Росії флот, безумовно, набагато більший, ніж в Україні. І це логічно, оскільки РФ має вихід до 12 морів, що належать трьом океанам. У складі ЗС Росії п'ять флотів – Північний, Тихоокеанський, Балтійський, Каспійський та Чорноморський.
Ще за часів СРСР Москва "орендувала" Севастополь для своєї військово-морської бази. 1997 року Україна та Росія підписали договір, згідно з яким російський флот мав залишити Севастопольську базу у 2017 році. Але у 2010 році президент-втікач Віктор Янукович та екс-глава РФ Дмитро Медведєв підписали так звані "Харківські угоди", за якими перебування російського флоту в Криму продовжили до 2042 року.
У 2014 році Росія окупувала Крим та денонсувала договір в односторонньому порядку. З того часу Кремль почав активно мілітаризувати Крим, перетворюючи півострів фактично на військово-морську базу для свого флоту. До нього входять 14 великих кораблів – 2 протичовнові кораблі, 3 сторожові фрегати, 2 ракетні кораблі, 7 великих десантних кораблів, 2 дизельні підводні човни, 23 малих корабля і катери.
Але, за словами військового експерта Володимира Заблоцького, із семи підводних човнів, шість із яких здатні стріляти ракетами типу "Калібр", два перебувають за межами Чорного моря. З чотирьох корветів один був пошкоджений, його вивели на ремонт на Волгу. З трьох фрегатів один перебуває в Сирії і не може зайти до чорноморської акваторії, "Адмірал Ессен" та "Адмірал Макаров" у Севастополі, при цьому другий також пошкоджений.
Що ж до великих десантних кораблів (ВДК), частина їх залишилася за протоками, в акваторію Чорного моря їх не пропустила Туреччина, спираючись на Конвенцію Монтре (договір, за яким Туреччина має право обмежувати прохід військових кораблів Босфором і Дарданеллам – ред.) . Через це Росія так і не спромоглася поповнити Чорноморський флот і змушена використовувати те, що є.
Але й з наявних ВДК Росії фактично нема користі. Адже частина української акваторії перебуває під контролем ЗСУ, що зберігає панування в межах північного заходу Чорного моря – від Дунаю до адмінкордону з Кримом, аж до підходів до окупованої частини Херсонської області. А тому як би росіяни не намагалися, їм не вдається висадити десант на північ та захід берегів України.
Незважаючи на чисельну перевагу ворожого флоту та часткову окупацію акваторії Чорного моря Росією ще до повномасштабного вторгнення, Україна і на цьому "полі" довела ефективність у боротьбі з агресором. Найяскравіші результати – потоплення флагмана російського флоту, крейсера "Москва" та звільнення острова Зміїний. У першому випадку ВМС вдарили по "Москві" ракетами "Нептун".
"Тут варто згадати вираз Путіна: "Україна - це неіснуюча держава". Так от флот цієї неіснуючої держави, не маючи бойових кораблів, втопив флагман російського флоту, крейсер "Москва". Це сучасний ракетний крейсер, він був призначений для дій у відкритому океані, у Середземному морі, створюючись для протистояння потужним силам, він виявився беззахисним перед двома ракетами "неіснуючої країни", – іронізує Заблоцький.
Знищення крейсера справило глибоке враження на російську громадськість, яка тривалий час не могла зрозуміти, що сталося, доки військово-політичне керівництво думало, як це виправдати. Але за фактом пропаганда Кремля обмежилася заявами про затоплення флагмана, а практично весь екіпаж судна досі вважається зниклим безвісти.
Тут не так важливий факт поразки одного корабля, як факт моральної поразки. А якщо зважати на те, що саме крейсер "Москва" свого часу пропонував здатися прикордонникам на острові Зміїний і отримав лаконічну відповідь, ситуація виглядає максимально символічно.
Другий епізод – власне, саме визволення острова Зміїний. Агресори назвали це черговим "жестом доброї волі", хоча практика показує, що подібний "жест" росіяни використовують як мінімум, щоб не потрапити в "котел". До того, як втекти з острова, окупанти зазнавали великих втрат - ЗСУ обстрілювали Зміїний практично в режимі нон-стоп.
Встановивши український прапор на острові, ЗСУ практично нівелювали російський флот, заявив радник міністра внутрішніх справ Вадим Денисенко. Ситуація, знову ж таки, цікава тим, що ВМС завдають серйозних ударів по російському флоту, практично не маючи свого. Подібні нерівні бої нехай і підбили, але не знищили потужності ВМС РФ, які продовжують обстрілювати українські міста "Калібрами", запускаючи їх саме з кораблів.
Як і в інших напрямках розвитку української військової бази, флоту також потрібна допомога. Питання про це постало ще до початку повномасштабної війни з Росією, але вже після того, як Москва заявила свої претензії на Крим та захопила його.
2019 року в Україні розробили програму розвитку військового флоту "Стратегія ВМС-2035". Влада планувала реалізувати роботу за трьома напрямками – захист від агресії на морі, захист національних економічних інтересів та участь у міжнародних операціях з морської безпеки. З одним із пунктів – створення "москітного флоту" – нам обіцяли допомогти у Великій Британії, США та Туреччині.
У 2020 році Київ та Лондон підписали договір про виділення Україні кредиту на 1,25 млрд фунтів на 10 років на постачання восьми ракетних катерів класу "Barzan". Але пізніше суднобудівний завод Babcock оцінив їхню конструкцію як невідповідну і проект вирішили реалізувати на основі модифікованого малого патрульного корабля Protector. 2021 року "Укроборонпром" підписав договір з компанією Babcock International про співпрацю.
Вже під час повномасштабної війни України з Росією посол України у Великій Британії Вадим Пристайко розповів, що в Лондоні хочуть передати ЗСУ два військові кораблі. На одному з них українські військові вже проводили навчання. "Два – це початкова цифра, з якою ми зараз працюємо. Це бойові кораблі, які знаходяться на озброєнні військових морських сил Її Величності", – зазначив він.
Йшлося про два тральщики (кораблі, задіяні у пошуках, виявленні та знищенні мін – ред.) типу Sandown. Пізніше стало відомо, що їм дадуть імена "Черкаси" та "Чернігів" – на честь кораблів, які забрали росіяни у 2014 році. Сьогодні вони готові до базування в Україні, але фізично це зробити неможливо – Туреччина не пропустить їх через протоки, спираючись на Конвенцію.
Один із кораблів ВМС Великобританії "Blyth", який готові передати Україні (фото: UK Ministry of Defence)
Крім цього, Британія заявила про передачу Україні підводних дронів для пошуку мін.
"Це життєво важливе обладнання допоможе Україні зробити свої води безпечними, допоможе налагодити імпорт зерна та надасть підтримку ЗСУ у їхньому прагненні захистити свою берегову лінію та порти", – сказав міністр оборони Великобританії Бен Уоллес.
Нібито саме англійські дрони, за версією росіян, використовувалися для атаки по кораблям в окупованому Севастополі 29 жовтня. З ладу, за інформацією ЗМІ, було виведено флагман російського флоту "Адмірал Макаров". Але у міноборони РФ визнали лише пошкодження тральщика "Іван Голубець". Україна офіційно не коментує вибухи у Севастополі.
"На морі наші сили треба посилювати, і операції з використанням морських дронів показали свою ефективність. Цей варіант, який ми можемо дозволити собі з погляду фінансування. У нас в Україні є потужності, які дозволять швидко виробляти такі дрони. Вони можуть боротися з кораблями та з мінами", – сказав експерт.
США також допомагають розвиватися українському флоту – ще 2021 року Вашингтон повідомив про передачу двох патрульних катерів класу Island. У посольстві США в Україні тоді заявили, що судна допоможуть підвищити сумісність ВМС України з НАТО. Вже під час повномасштабної війни з Росією Вашингтон пообіцяв відправити в Україну 40 броньованих річкових катерів. На думку експертів, вони стануть у нагоді нам для формування річкового дивізіону – він потрібен на відносно невеликих водоймах для допомоги, вогневого прикриття та забезпечення боєздатності сухопутних військ.
Однією з найважливіших подій для майбутнього українського флоту є спуск на турецькі води корвета "Гетьман Мазепа". Цей корабель став першим у своєму роді у складі ВМС України. Договір про будівництво двох корветів Україна з Туреччиною уклали ще 2020 року. Очікувалося, що "Мазепа" стане флагманом флоту України. Якою зброєю оснастять судно – невідомо. Будівництво другого корвету планують розпочати у 2023 році.
Корабель "Гетьман Мазепа" (фото: сайт Офісу Президента)
Сьогодні перед Україною, окрім звільнення материкової частини країни, також стоїть питання про деокупацію Криму, захопленого РФ понад 8 років тому. За словами експертів, у Кремлі мали намір втілити в життя плани щодо перетворення півострова на "непотоплюваний авіаносець", як його називали ще за радянських часів. Але, як вважає Заблоцький, у Росії мало що вийшло.
"Щось вони відновили, але це показуха. Військ там немає, Крим був потрібен для панування над Чорним морем, бо хто володіє Кримом, той панує над морем. І це була логістична база для потрапляння до Сирії", – каже експерт.
Цілком ймовірно, як вважають аналітики, що острів повернеться в Україну дипломатичним шляхом, про що раніше заявляв і президент Володимир Зеленський. Військовий сценарій також не виключено. Якщо росіяни не будуть готові і залишать півострів поспіхом, можливо, Україні дістануться трофеї у вигляді цілих військових баз. Чи актуально продовжувати політику Москви і розглядати Крим, як військовий плацдарм?
Як вважає директор з розвитку інформаційно-консалтингової компанії Defense Express Валерій Рябих, Крим краще використовувати за його "природним" призначенням – як рекреаційну зону.
"За великим рахунком, зникнення звідси (з Криму – ред.) РФ підвищить безпеку Чорного моря. Це таке внутрішнє море, воно дозволяє вести господарську діяльність. Є лише одна агресивна країна, яка хоче використовувати Чорне море як військову базу. Решта змушені тримати тут достатні військові сили, щоб стримувати", – каже Рябих у коментарі "РБК-Україна".
Військові бази України можна продовжувати розміщувати та розвивати там, де вони вже є – в Одеській області, Миколаївській, Бердянську та Маріуполі. Крим же буде автентичнішим як зона відпочинку, туризму та рекреації. Схожої думки дотримується експерт Заблоцький, але вважає, що ідея демілітаризувати півострів не повинна стосуватися всієї території Криму.
"З Криму, може, і не потрібно робити військову базу, ми ж не імперія. Щодо Балаклави, Севастополя та інших міст, я не згоден. Закінчення війни з Росією, звільнення наших територій ще не означає миру з Росією. Поки вона існує, вона зализуватиме рани і готуватиме наступний напад", – каже Заблоцький. І щоб Україна була захищена з усіх боків, зокрема під прикриттям потужного флоту, у Криму мають бути свої військові бази, резюмував експерт.